Польський позитивізм, який виріс на ґрунті змін, що відбулися у суспільно-економічних відносинах королівства. Поверховий огляд публікацій думок та роздумів І. Франка про творчість трьох польських письменників - А. Асника, М. Конопницької, Б. Пруса.
Аннотация к работе
Коли Олександр Свєнтоховський з глибокою вірою в прогресивність і чудове майбутнє капіталізму формував свої погляди в статті «Що робити» на сторінках «Przegladu Tygodniowego» в 1872 p., Іван Франко був учнем шостого класу дрогобицької гімназії. Польський позитивізм, який виріс на ґрунті змін, що відбулися у суспільно-економічних відносинах королівства, користувався знаннями і досвідом вже сформованих буржуазних суспільств, постулюючи на рідному ґрунті, м. ін., такі завдання: а) модернізація журналістики, що веде до співробітництва преси з письменниками, б) ознайомлення громадськості з економікою, фізіологією, природознавством і т. п. та в) що з цього виникає - посилена праця над перекладами з іноземних мов, не тільки творів художньої літератури, але передовсім - всяких наукових праць. Два останні постулати були по суті практичними вказівками, які, звичайно, підлягали довільній інтерпретації: публіцист, літератор, перекладач давав громадськості те, що диктувала йому його соціальна приналежність, інтерес класу, якого він був представником. Між іншим, я хотіла б додати, що докладний огляд назв творів, перекладених в обговорюваний період з іноземних мов, напевно, поповнив би - як на польському, так і на українському ґрунті - лінію розвитку світогляду окремих письменників, які були одночасно авторами перекладів, а також мали б ми уяву про громадське замовлення, якому, безумовно, підпорядкувалися перекладачі. Франко коментує такими словами: «Справедливо зауважує Хмельовський, шо Асник хоч демократ своїми симпатіями, далекий був душею від простого люду, не вмів відчувати ані висловити його горя, його життя і думок».