Суть ролі українського педагога і фахівця з фізичного виховання, професора Івана Боберського у створенні й розбудові Українського спортового кружка при Академічній гімназії. Розгляд питання популяризації руханки і змагу в навчальних закладах Галичини.
Аннотация к работе
Знайомство широкої громадськости з руханкою (фізичним вихованням) і змагом (спортом) у другій половині XIX ст. у більшості країн Европи відбувалося, як правило, через поширення гімнастичного руху: створення гімнастичних гуртків, товариств, організацій, обєднань, союзів тощо. З утворенням 1894 р. українського гімнастичного товариства “Сокіл” (від 1909 р. змінено назву на “Сокіл-Батько”) у Львові при товаристві створюються секції з різних видів спорту, зокрема борб-ництва (фехтування), мандрівництва (пішого туризму), наколесництва (велосипедного спорту) та ін. Наприкінці 1906 р. професор Іван Боберський (за життя його називали “Батьком українського тіловиховання”) в Академічній гімназії у Львові організував перший в освітніх закладах для українців тіловиховний осередок, у назві якого чи не вперше серед українців застосував означення “спорт” - Український спортовий кружок (УСК). Окремо також варто звернути увагу і на застосоване в назві слово “український” ще за 12 років до створення перших державних обєднань українців у XX столітті - Української Народної Республіки і Західно-Української Відомо, що на запрошення УСК проводив ігри з копаного мяча з українськими, польськими, чеськими і жидівськими командами, зокрема: “Гасмонея І”, “Гасмонея ІІ”, “Гасмонея ІІІ”, “Дніпро І”, “Збараж І”, “Збараж ІІ”, “Литва І”, “Поґонь I”, “Поґонь ІІ”, “По-ґонь ІІІ”, “Поґонь IV”, “Поґонь V”, “Поділля”, “Свобода І”, “Спарта І”, “Спарта ІІ”, “Спорт І”, “Сянова Чайка І”, “Тім І”, “Тім ІІ”, СТ “Україна”, “Чарні І”, “Чарні ІІ”, “Чарні ІІІ”, “Чарні ГУ”, “Чарні V”, “Чарні VF’ та ін..