Сутність, причини виникнення валютних ризиків та їх види. Хеджування валютного ризику та використання захисної обмовки як засобів зниження ризику. Страхування валютних ризиків за допомогою строкових угод, угод своп та валютний арбітраж.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні основи валютного ризику 4 1.1 Сутність та причини виникнення валютних ризиків 4 1.2 Види валютних ризиків 6 Розділ 2. Практика здійснення менеджменту валютного ризику 13 2.1 Хеджування валютного ризику та використання захисної обмовки як засобів зниження ризику 13 2.2 Стратегії управління валютними ризиками за допомогою строкових угод 19 2.3 Страхування ризику за допомогою угод „своп” та валютний арбітраж 27 Розділ 3. Особливості валютної системи України 31 3.1 Етапи розвитку валютної системи України 31 3.2 Використання форвардних угод на українському валютному ринку 34 Висновки 39 Список використаних джерел 41 ВСТУП Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України в світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, вдосконалення валютного законодавства і нормативні бази потребують розвитку валютного ринку. Вдосконалення валютного ринку, розвиток його міжбанківського сектора, зростання обсягів експортно-імпортних операцій, розширення на українському ринку діяльності нерезидентів, збільшення обсягів іноземного інвестування досить гостро поставили проблеми підвищення рівня ризику операцій з іноземною валютою. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: O розглянути теоретичні засади поняття валютного ризику; O охарактеризувати основні їх види; O зазначити деякі зі стратегій менеджменту валютних ризиків; O відзначити теперішню ситуацію із валютними ризиками в Україні. Проблема валютного ризику в економічній теорії та практиці вперше постала наприкінці 70-х років XX століття після підписання країнами - членами Міжнародного валютного фонду Ямайської угоди (Кінгстон, Ямайка, 1976 р.), відповідно до якої було офіційно визнано демонетизацію золота, скасовано його офіційну ціну і золотий паритет, введено міжнародну розрахункову одиницю СДР (спеціальні права запозичення), яка мала стати основою визначення валютних курсів національних валют, і введено режим вільного курсоутворення на базі «плаваючих» валютних курсів - флоатинг. Головним чинником валютних ризиків є коротко- та довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту й пропозиції валюти на національних і міжнародних валютних ринках. Серед довгострокових чинників коливань валютних курсів передусім необхідно виокремити такі: - загальна економічна ситуація в країні; - політична ситуація; - рівень відсоткових ставок; - рівень інфляції; - стан платіжного балансу; - система валютного регулювання та ін. Збитки виникають тоді, коли доводиться відповідно до раніше укладеної угоди продавати валюту за курсом, нижчим від поточного, а купувати (прийняти раніше куплену валюту) за курсом, вищим від нього. 1.2 Види валютних ризиків За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяють на: - операційні; - трансляційні (бухгалтерські); - економічні. Невизначеність вартості імпорту в національній валюті, ціна на який встановлена в іноземній валюті, збільшує ризик втрат від імпорту, тому що в перерахунку на національну валюту ціна може виявитися неконкурентною. Багато машинобудівних підрядних фірм працюють на Ближньому Сході по контрактних цінах у доларах США, тоді як їхні витрати оцінюються в іншій валюті. Завдання визначення операційного ризику може вимагати оцінки ситуації, коли ціна угоди встановлена в одній валюті, а оплата буде проводитися в інший. Наприклад, якщо британська компанія має дочірню філію в США, то в неї є активи, вартість яких виражена в доларах США.