Зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з із позаматковою вагітністю. Методики лікування порушень репродуктивної функції. Дослідження імунологічних, ендокринологічних і мікробіологічних особливостей позаматкової вагітності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П. Л. ШУПИКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук 14.01.01 - акушерство та гінекологія Вагітність і пологи у жінок із позаматковою вагітністю в анамнезі Шаповал Катерина Миколаївна Київ 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України Науковий керівник доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, ДУ „Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України”, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів доктор медичних наук, професор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Захист дисертації відбудеться “ 04 ” червня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9). Однією з актуальних проблем сучасного акушерства і гінекології є відновлення репродуктивної функції жінок, страждаючих різними порушеннями репродуктивної функції, і високий рівень перинатальних втрат (В.М. Запорожан та співав., 2006; А.В. Чайка и соавт., 2008). В усіх цих ускладненнях велику роль грає перенесена в анамнезі позаматкова вагітність, частота якої серед жінок репродуктивного віку досягає 5-10 %, а серед пацієнток із хронічними запальними процесами репродуктивної системи - 15 % (О.В. Ромащенко та співав., 2006; Л.Б. Маркін та співавт., 2008). На жаль, в останні роки частота позаматкової вагітності, у тому числі, і післядопоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), продовжує наростати, що повязане не лише не тільки з науково-технічним прогресом, але і з підвищенням рівня інфікованості урогенітальної системи, починаючи з пубертатного періоду. Все це викликає спричиняє стан «хронічного стресу» під час даної вагітності, частота ускладнень якої вище, у порівнянні із загальною популяцією (Л.І. Іванюта та співав., 2002; С.І. Жук та співав., 2005). Все це в сукупності свідчить про актуальність вибраної тематики для проведення наукових досліджень, направленихна зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок групи високого ризику. Метою роботи є зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з із позаматковою вагітністю в анамнезі на основі вивчення в них клініко-функціональних, імунологічних, ендокринологічних і мікробіологічних особливостей, а також розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Оцінити особливості формування і функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у жінок з із позаматковою вагітністю в анамнезі і різними способами настання наступу гестації . 4. З’ясувати вплив перенесеної позаматкової вагітності на стан мікробіоценозу статевих шляхів. 6. На 1 етапі було проаналізовано результати хірургічного лікування ТВ у 160 пацієнток, яких було розподілено на три групи.