Розгляд наукової реконструкції та вивчення діяльності наукових установ УАН-ВУАН, що упродовж 1920 - середини 1930 років проводили дослідження з історії Візантії. Висвітлення процесу їхнього пошуку, оцінка внеску вчених-візантологів в історіографію.
Аннотация к работе
Демократизація суспільства, утвердження свободи наукових пошуків і можливість доступу до архівних джерел дозволяють правдиво та обєктивно реконструювати наукову діяльність і спадщину співробітників установ Української Академії наук (УАН, з 14 червня 1921р. Актуальність роботи посилюється відсутністю спеціального комплексного дослідження з історії розвитку українського візантинознавства, потребою створення узагальнюючої праці з вивчення діяльності наукових установ УАН-ВУАН, що проводили дослідження з історії Візантії. Метою дисертаційного дослідження є наукова реконструкція та вивчення діяльності наукових установ УАН-ВУАН, що упродовж 1920-х - середини 1930-х рр. проводили дослідження з історії Візантії, висвітлення процесу їхнього наукового пошуку, визначення основної проблематики, оцінка внеску вчених-візантологів в українську історіографію. Реалізація поставленої мети передбачає розвязання наступних дослідницьких завдань: візантія історіографія вчений науковий проаналізувати стан наукової розробки досліджуваної теми, обґрунтувати актуальність і доцільність її вивчення; відтворити процес дослідження історико-культурної спадщини Візантії співробітниками наукових інституцій УАН-ВУАН (Археографічної та Софійської комісій) до створення спеціалізованої Комісії для вивчення Візантійського письменства та його впливу на Україну (Візантійська комісія), оцінити діяльність наукових установ, що займалися візантологічними студіями;Опрацьовану літературу за проблемною ознакою систематизовано у кілька груп: до першої увійшла загальноісторична література, присвячена вивченню історії та наукової спадщини Національної академії наук України (НАН України) та її структурних підрозділів. Архівні документи стали базовим комплексом історичних джерел, що лягли в основу роботи: 1) документація про науково-організаційну діяльність УАН-ВУАН, у тому числі її візантологічних установ; 2) біографічні матеріали співробітників академії; 3) науково-творчі висліди вчених візантологічних комісій; 4) фінансова та планово-звітна документація; 5) іконографічні джерела (фотодокументи, малюнки, креслення); 6) епістолярна спадщина; 7) офіційні документи та таємні приписи радянських органів влади щодо діяльності академії; 8) судово-слідчі справи. Вернадського (ІР НБУВ), Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України (НА ІА НАН України), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центральний державний архів громадських обєднань України (ЦДАГО України), Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБ України), Державний архів Київської області (ДАКО) та одного російського: Санкт-Петербурзький філіал архіву Російської академії наук (СПФ АРАН). Іншу групу архівних документів становлять судово-слідчі справи окремих вчених Візантійської, Близькосхідної та Софійської комісій, що зберігаються у ГДА СБ України та ЦДАГО України (ф. У другому розділі «Візантологічна проблематика у роботі наукових установ ВУАН» досліджується один із важливих етапів розвитку візантинознавства в Україні: діяльність Археографічної та Софійської комісій.