Історія візантійської цивілізації, яка виникла внаслідок розвалу Римської імперії. Періоди у соціально-економічній та політичній історії Візантії. Хрестові походи до країн Східного Середземномор"я. Піднесення Візантійської імперії в XI-XII столітті.
Аннотация к работе
По-третє, хоча ця цивілізація загинула майже 600 років тому, її впливи продовжують діяти в наш час, особливо це стосується російської цивілізації і тих народів, які були втягнуті в її орбіту. Жителі тієї держави називали себе римлянами, грецькою мовою, яка була поширеною, - ромеями, а імперію - роменською, тобто вони не визнавали переривання спадковості свого суспільства і класично римського. Географічне розташування нової держави, чиї землі знаходилися і в Європі, і в Азії, а інколи сягали Африки, робило цю цивілізацію зєднуючою ланкою між Сходом і Заходом, тобто тут відбувалося постійне змішування та взаємодія східних і західних чинників, що наклало відбиток на суспільне життя, державність, релігію, культуру і мистецтво. Це було персоніфіковане обєднання усієї повноти світської та духовної влади, що згодом одержало назву цезерепапізм1, тобто імператор водночас був і "цезарем", і "папою" - дійсним главою і держави, і церкви. Варвари для Візантії були серйозною загрозою: їхні напади увесь час турбували Ромейську імперію. її правителі також використовували варварів у ролі карателів у боротьбі з народними рухами, що теж час від часу порушувало спокій у державі.