Дослідження виникнення козацтва, його соціальний склад. Адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі. Військова організація запорожців, їх озброєння. Прояв військового мистецтва в Національно–визвольній боротьбі. Війна під проводом Хмельницького.
Аннотация к работе
Зміст Вступ Розділ I. Виникнення козацтва та Запорозької Січі. Адміністративний та військовий устрій Запорозької Січі Розділ II. Прояв військового мистецтва в Національно - визвольній боротьбі Висновки Список джерел та літератури Додатки Вступ Український народ почав створювати свої збройні сили в XIV - XVI ст., коли виникло і сформувалось українське козацтво. Особливості історичного розвитку України зумовили специфіку та характерні риси її збройних сил. Так наприклад, на велику частку української землі претендувала Річ Посполита та Московська держава і це ще все ускладнювало часті набіги татарських орд. Саме у цей час на історичну арену і виходять військові загони козаків, які з згодом будуть грати велику роль в подальшій історії України. Актуальність даної курсової роботи на сьогоднішній день є досить цікавою. Але зазначимо, що не багато істориків - дослідників приділяли увагу до військового мистецтва козаків XVI - XVII ст. При розгляді цієї теми ми повинні зрозуміти, що Запорозькі козаки були вдалими військовими. Збройні сили вже давно звертають на себе увагу, тому зацікавленість у дослідженні військового мистецтва зростає. Так, наприклад, у Густинському літописі XVI ст., яка охоплює період історії із найдавніших часів до 1598 року. В кінці XVI на початку - XVII ст., верхівка української православної церкви перестає орієнтуватися на українських феодалів, типу князів Острожських, які швидко переходили до католицизму, і церква починає шукати опору та підтримку у нових соціальних прошарках, перш за все у козацькій старшині. Також згадки про козаків і Визвольну боротьбу Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої ми можемо знайти у літописі «Кройника» Феодосія Софоновича. Хмельницький літопис також описує козацьких ватажків Богдана Хмельницького: Івана Богуна та Максима Кривоноса. Автор концентрує свою увагу і інтерес історії селянсько - козацьких повстань 20 - 30 рр., XVII ст., і Національно - визвольною війною 1648 - 1654 рр. Автор дає нам свідчення про битву при Жовтих Водах і Корсунем з точністю аж до дня. Так, наприклад, великий інтерес викликають замітки Гійома Левасера де Боплана, який у першій половині XVII ст., перебував у Речі Посполитій ті на Україні взагалі. Так він пише про ремесла якими займалися козаки, якими були повинності селян, щодо панів, також зазначає про Крим і татар, про їхні відносини між козаками; автор з - поміж усього цього описує як козаки обирали старшого на Січі. Автор також безпосередньо розкриває питання Переяславської ради 1654 року. Пізніше літописи декого з козацьких ватажків непевне згадують як гетьманів; але то були звичайні старости.