Розвиток військово-теоретичної думки. Розвиток бойової техніки. Спарта та її армія. Афінська держава та її армія. Розвиток організації армії, озброєння і способів ведення бою. Спроби удосконалити стрілецьку справу. Процес розладу родового ладу в племенах.
Аннотация к работе
Розвиток військово-теоретичної думки 3. Спарта та її армія 5. Вступ Греки були не тільки практиками військової справи , вони розробляли і теоретичні основи військового мистецтва , так як бойова справа вимагала систематизації та узагальнення , а рівень розвитку науки дозволяв приступити до вирішення цього завдання . За словами Енгельса , стародавня Греція була колискою науки . Наука перемагати ворогів користувалася у греків великою пошаною , так як війна була найважливішим джерелом відтворення робочої сили , війною здобувалися раби - головна продуктивна сила рабовласницького суспільства. Праці видатних мислителів рабовласницького суспільства Демокріта і Арістотеля (IV століття до н.е.) - це вищий етап у розвитку давньогрецької філософії . Розвиток військово-теоретичної думки Незважаючи на зародковий стан науки в цілому, грецькі мислителі висували на обговорення і намагалися вирішувати питання філософії війни, військово-теоретичні (стратегія і тактика ) і військово-технічні питання (комплектування, озброєння і організація армії, виховання і навчання , бойові порядки і т.д. ). Платон поклав початок теорії увіковічнення війни , стверджуючи , що війна є природним станом народів. Найвидатнішим представником давньогрецької військово-теоретичної думки був Ксенофонт (народився в 430 році до н.е.).