Особливості комплектації, мобілізації, управління, бойової підготовки і забезпечення Війська Запорозького періоду Нової Січі. Відповідність бойових традицій і воєнного мистецтва запорозького козацтва європейській воєнній теорії і практиці XVIII століття.
Аннотация к работе
Відтак, перед дослідником воєнної історії запорозького козацтва періоду Нової Січі постає нагальна потреба реконструкції усіх складових воєнної справи - від стратегії, оперативного мистецтва і тактики до комплектування, озброєння, забезпечення та бойової підготовки Війська Запорозького низового 1734-1775 років. В умовах незалежності України та зростання інтересу до козацьких традицій актуальність обраної для дослідження теми визначається місцем, яке займало запорозьке козацтво періоду Нової Січі у воєнній історії України, необхідністю зясування специфіки його бойової діяльності, а також визначення відповідності бойового досвіду та воєнного мистецтва воєнній теорії і практиці сусідніх народів. Цього можна досягти через реконструкцію і аналіз бойової діяльності, а також конкретизацію особливостей військової служби підрозділів Війська Запорозького низового в російсько-турецьких війнах 1735-1739 та 1768-1774 років. Таким чином, для української державності дане дослідження є важливим, оскільки воно дозволяє усвідомити чинники воєнного мистецтва і особливості воєнної справи запорозького козацтва періоду Нової Січі, як складової воєнної історії України. Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному дослідженні недостатньо розробленої у вітчизняній історіографії теми військової служби запорозького козацтва періоду Нової Січі в російсько-турецьких війнах.Історичні праці з військової служби запорозького козацтва періоду російсько-турецьких війн 1735-1739 та 1768-1774 років можна поділити на шість груп. Автори цих праць епізодично висвітлили участь запорозького козацтва в російсько-турецьких війнах 1735-1739 та 1768-1774 років. Петрова, які досліджували російсько-турецькі війни XVIII століття в концепції розвитку російського воєнного мистецтва, було фрагментарно висвітлено участь запорозьких козаків у бойових діях російської армії 1735-1739 та 1768-1774 років. Однак поза увагою істориків залишились питання військової служби запорозького козацтва періоду Нової Січі в російсько-турецьких війнах, а саме: недостатньо зясовано організаційно-функціональну структуру Війська Запорозького низового, не визначено ступінь відповідності бойових традицій і воєнного мистецтва запорозького козацтва європейській воєнній теорії і практиці XVIII століття, не реконструйовано бойовий шлях підрозділів Війська Запорозького низового у ході російсько-турецької війни 1735-1739 років. Для дослідження військової служби запорозького козацтва у ході російсько-турецької війни 1735-1739 років велику цінність мають збірники документів, складені наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття професорами кафедри історії російського воєнного мистецтва Академії Генерального штабу Російської імперії генералами А.