Процес становлення української мови як мови спілкування захисників державності України. Зростанню національної свідомості українців. Становище з українською мовою та україномовною пресою в більшовицьких військах. Ідея національного визвольного руху.
Аннотация к работе
Воно не втратило актуальності донині, тому є потреба простежити процес становлення української мови як мови спілкування захисників державності України, ким насамперед є військовослужбовці і значення єдиної державної мови. А також стосувалося і тих, що виходили за межами України в місцях, де у війську компактно служили українці(«Вісти Закавказзя» (Тифліс), «Вісти Українського Військового Зїзду Кавказького фронту»(Трапезунд), «Вісти Українзапкомітету»(Мінськ) та інші). Подібні випадки спонукали дослідників історії української преси сформулювати слушний висновок, що преса, написана хоча й українською мовою для українців, але має на меті інтереси іншої держави, не може вважатися дійсно українською пресою[10,с.35]. За часів Гетьманату, коли до служби в українській армії та до роботи у військовий пресі було залучено чимало російських офіцерів, питання вживання української мови у війську постало досить гостро: «Питання про те, чи бути одній українській мові державною, чи ж належиться і російській мові дати ті ж права, є для нашої молодої армії питанням надзвичайно важливим»(переклад з рос. автора статті)[ 1,с.4]. 15 лютого 1919р. було видано закон про українську мову, згідно з яким українську мову повинні були вживати всі державні установи, публічні інституції та державні підприємства, в тому числі армія[7,с.162].
Список литературы
1. Армія. - 1918. № 2 - 6 листопада.
2. Армія України. - 1997. - 23 грудня.
3. Білас І. Передумови червоного терору // Військо України. - 1993.-№12.
4. Бойко Ю. Шлях нації. - K.,1992. - 126 с.
5. Військо України. - 2009. - 9 грудня.
6. Горєвалов С. Друковані органи Збройних Сил незалежної України. - Збірник наукових праць. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», Львів: НУ «Львівська політехніка», 2001. - С.449-455.
7. Гунчак Т. Україна, перша половина XX століття. - K.: Либідь, 1993.- 162
8. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? // Вітчизна. - 1990. - №5.
9. 9.3а вільну Україну. - 1991. - 3 лютого.
10. ІО.Кость C., Тимчишин O., Федірко К. Нариси з історії української військової преси. - Львів: Світ, 1998. - 356 с.
11. Н.Крайнюков К.В. Оружие особого рода. - М.: Мысль, 1984. - 2-е изд. - 591 с.
12. Красная Звезда. - 1973. - 20 січня.
13. Кривошея Г.П. Українська військова преса: у пошуках витоків. Наукові записки Інституту журналістики. K., 2003. - С.45-49.
14. Кульчицький С. Доба національного відродження // Голос України. - 1999. - 8 травня.
18. Сегеда С.П. Історичні засади виникнення преси українських військових формувань// Гілея (науковий вісник). Збірник наукових праць. - K., 2009. - Випуск 20. - С.56-62.
19. Сегеда С.П. Українська військова преса доби Центральної Ради і творення українського війська// Гілея (науковий вісник). Збірник наукових праць. - K., 2009. - Випуск 21. - С,36-43.
20. Сидоренко О. Українська таборова преса часів першої світової війни. - К, ЗО с.
21. Стрілець. 1919. № 20. - 13 квітня.
22. Стрілець. - 1919. № 39. - 8 липня.
23. Сусь Б. Українській армії - українську мову // Літературна Україна. - 1999. - 2 вересня.
24. Українська Ставка. - 1919. - № 17. - 4 січня.
25. Українська ставка. - 1919.№ 34. - 29 січня.
26. Фечеп П. Межнациональная рознь и братская дружба народов. //Флот України. - 1998. - И квітня.
27. Хацановський В. Формування культури спілкування українською мовою у військовослужбовців миротворчих підрозділів Збройних Сил України та його чинники Українознавство - Київ: Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України, 2005. - № 4. - С.129-133.
28. Центральний державний архів виконавчих органів влади та управління України. - Ф.1184 . - Оп.1. - Спр.35.