Українське військо в XI-XIV ст. Князь і дружина. Загальне народне ополчення. Бродникі і берладникі. Приналежність до дружини як спадкове право бояр. Перший наїзд татар в 1223 р. і виникнення ще однієї степової формації - таємні галицькі вітонци.
Аннотация к работе
Реферат на тему: Військо княжих часів. Дружина й воїни Дружина Українське військо в XI-XIV ст. складалося з двох головних формацій: із дружини, тяжко озброєного лицарства, та з в о ї в, що були народнім ополченням. Княжа дружина була зорганізована на зразок варязьких дружин. Хоча скандинавці втратили значіння на Україні й мусіли уступити з війська, то їх військову організацію, що визначалася дуже високими прикметами, князі зберегли та тільки її перетворили, відповідно до розвитку й потреб держави. Дружина не мала характеру всенародного війська, вона була доступна тільки для вищої верстви громадянства, для бояр. Так, за Ярослава Мудрого воєводою в морському поході на Візантію був Вишата. Першенство в дружині мали боярські діти, сини тих бояр, що служили князеві. Новий київський князь Ігор Ольгович 1146. р. покликав до себе бояр Уліба, Івана Войтишича й Лазаря Саковського і сказав їм: »Як були у брата мого, так само будете в мене«. князь Володимир Мстиславич склав умову з половцями й потім повідомив про це бояр. Коли малолітній Данило, син Романа Мстиславича, тинявся по різних землях, »бояри його батька були всі при ньому«. Літопис оповідає про Володимира Великого, що він був дуже ласкавий для дружини, годував її, обдаровував так, що дружинники почали вже вередувати, і як понапивалися, нарікали на князя: »Біда нашим головам, кажуть нам їсти дерев’яними ложками, не - срібними«.