Розвиток Київської держави у X-ХІ ст., експансія теренів на Чорному морі і на Каспії; війни княжих часів зі Сходом і Візантією: походи до Балкан; Кримська кампанія, облога Корсуня; війна і союз з Польщею; створення Галицько-Литовського князівства.
Аннотация к работе
Реферат на тему: Війни за княжих часів Війни зі Сходом та з Візантією У перших часах буйного розвитку київська держава шукала собі теренів експансії на Чорному морі й на Каспію. Цю реальну політику почав Святослав Завойовник у двох напрямах - на Схід, і на Візантію. Перші князі у своїх східних походах старалися безуспішно завоювати країни за Каспійським морем; Святослав поставив собі ближчу мету - знищити два надволзькі народи, що загрожували українській торгівлі, т. зв. срібних. болгар і хозарів. Святослав уважав за конечне усунути цього конкурента, 965. р. подався на головне місто Болгар над Волгою, добув його і знищив всю сусідню околицю. Таким чином і другий суперник України у торгівлі перестав існувати. Та за той час на Україну напали печеніги, - може бути на заклик Візантії, - і Святослав мусів вертатися до Києва. Мадяри в X-XI віці опанували українське Закарпаття й пізніше забиралися не раз зайняти землі й на північ від Карпат, Галичину. В половині XI. в. вони знову починають наїзди на Галичину - в союзі з київськими князями, які виступали проти незалежності галицької держави. До ще більших впливів дійшли угри по смерті Романа Мстиславича, коли Данило й Василько були малолітні й не могли боронити своєї батьківщини.