Сутність та структура управління персоналом. Стилі та методи управління. Зарубіжний досвід управління персоналом на прикладі Японії та США. Досвід управління персоналом у сучасних умовах розвитку української економіки та напрямки його вдосконалення.
Аннотация к работе
Відповіді на ці запитання, їх практична реалізація і складає сутність управління персоналом. Управління персоналом полягає в використанні комунікації та особистого впливу, щоб орієнтувати дії підлеглих на реалізацію планів організації. Ефективне управління персоналом неможливо без активної і постійної участі вищого керівництва організацією у визначенні завдань управління персоналом, моделюванні поводження, створенні і впровадженні систем управління, оцінці їхньої ефективності. Кінцева мета роботи з управління персоналом в умовах ринкових відносин - максимальне зближення очікувань підприємства і інтересів працівника, відмова від політики мінімальних вкладень у персонал і відведення вирішальної ролі системи управління персоналом підприємства у формуванні кадрової політики і механізму її реалізації. Мета роботи полягає в обґрунтуванні та поглибленні теоретичних, організаційно-економічних аспектів та систематизації вже існуючих наукових здобутків у сфері управління персоналом.Здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не тільки від технічного оснащення підприємства, наявності сучасних технологій, чітко поставленої системи контролю якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження концепції просування товарів на зарубіжні ринки, а й від кваліфікації співробітників підприємства, ефективного управління персоналом. Управління персоналом можна визначити як діяльність, що спрямована на досягнення найбільш ефективного використання працівників для досягнення цілей підприємства та особистих цілей. В стратегічному плані підприємства визначаються такі складові кадрової політики, як визначення якісного складу персоналу, критеріїв підбору співробітників, структури і штатного розкладу підприємства, напрямків підвищення кваліфікації окремих категорій співробітників. Для більш чіткої організації системи управління персоналом на підприємстві розробляють концепцію управління персоналом, що деталізує напрямки кадрової політики, які прийняті в стратегічному плані розвитку підприємства. По-третє, підприємства здійснюють оцінку участі кожного із працівників у досягненні існуючих перед підприємством ціле, наприклад, щорічну атестацію.Стиль керівництва - це система методів керівництва, що постійно використовуються і які відображають неформальну сторону процесу управління у вигляді прийомів, які використовуються в повсякденній практиці. Демократичний стиль роботи полягає в тому, що керівник спирається на своїх підлеглих, враховує їх думку, залишаючи за собою лише особисте рішення основних питань, але не виключає виявлення творчої ініціативи та активності, передбачаючи можливість делегування повноважень по вертикалі. Автократичний (авторитарний) стиль характеризується тим, що при виконання своїх функцій керівник має абсолютну владу, сам визначає способи та засоби досягнення загальної мети і прагне не допускати будь-яких змін в них. Ліберальний стиль керівництва, навпаки, полягає в тому, що керівник не виявляє активності, і виконання тих або інших задач визначається прагненням підлеглих. Ліберальний, авторитарний та демократичний стилі можуть переважати в того або іншого керівника, але ніколи не досягають абсолюту, так же як і в природі не існує чистих холериків, флегматиків, сангвініків та меланхоліків і розглянуті вище темпераменти завжди виявляються у людині в певній пропорції з перевагою одного з них.Процес роботи завжди являє собою сукупність конкретних дій працівника на робочому місці. Робоче місце - просторова зона, оснащена технічними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність працівників, які спільно виконують роботу або операції. Існує узагальнена схема класифікації робочих місць в залежності від ряду різних факторів (див. додаток Б). Мета раціонального розміщення персоналу полягає в тому, щоб зменшити час, необхідний для виконання роботи, усунути непотрібні переміщення службовців, забезпечити добрі умови праці і зменшити напругу і втому співробітників, найбільш економно використовувати площі і максимально підвищити продуктивність праці персоналу. Раціональна організація робочих місць працівників управління може включати комплекс таких робіт, як: - планування робочих приміщень на основні вивчення технологій управління і інформаційних джерел;На загальному фоні існуючих сьогодні шкіл менеджменту персоналу можна особливо виділити управлінські школи США і Японії, які є ведучими в світі і виступають як би еталоном для творчого розвитку менеджменту персоналу в інших країнах з урахуванням їх специфіки. У основі американської системи управління персоналом лежить принцип індивідуалізму, що виник в американському суспільстві в XVIII-XIX століттях, коли до країни прибували сотні тисяч мігрантів, яким довелося покинути свою країну, культуру і мову. Управління персоналом на підприємствах і в організаціях включає наступні взаємозвязані напрями діяльності: набір персоналу, відбір претендентів, визнач
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти управління персоналом
1.1 Сутність та структура управління персоналом
1.2 Стилі та методи управління персоналом
1.3 Організація праці управління персоналом
Розділ 2. Вітчизняний та зарубіжний досвід управління персоналом
2.1 Зарубіжний досвід управління персоналом на прикладі Японії та США
2.2 Вітчизняний досвід управління персоналом
Розділ 3. Напрямки вдосконалення управління персоналом в Україні висновки