Аналіз суспільно-воєнного руху українського народу щодо відбиття всіма наявними засобами військової агресії Російської Федерації проти України. Особливість звільнення земель від окупантів. Характеристика протидії антилюдській ідеології "Рузського миру".
Аннотация к работе
Україна, як і більшість країн-учасниць Європейського Союзу, стоїть на порозі страшного виклику, намагання червоно-синьо-білої орди силою навязати цінності «Рузського миру» своїм європейським сусідам через засоби ідеологічної, політичної, економічної й військової агресії. Путіна має намір повернути до політичного впливу «Рузського миру» такі країни, як Азербайджан, Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, східні землі ФРН, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія. Таким чином, більшості українських громадян і значній частині світової спільноти очевидно, що українських народ свідомо в 2014 р. вступив у Вітчизняну війну щодо захисту незалежності України, європейського вибору й гідного життя громадян. Мета статті полягає в тому, щоб на основі теорії війни, політології та права, емпіричного матеріалу, доказів військової агресії Росії проти України шляхом наведення історичних аналогій обґрунтувати юридичні аспекти ведення українським народом Вітчизняної війни проти російської агресії. Вітчизняна розвідка, Служба безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України були паралізовані агентами російського впливу й не змогли надати Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України й народу України обєктивну інформацію про те, що відбувається в Автономній Республіці Крим.Отже, у квітня 2014 р. український народ вступив у війну, яка за своїми ознаками є Вітчизняною. Війна була розвязана Російською Федерацією як неспровокований напад без формального об’явлення й висунення будь-яких претензій щодо порушення Україною міжнародних договорів. Ця війна ведеться винятково на нашій території; у ній участь поряд зі Збройними Силами України й іншими військовими формуваннями бере майже весь український народ (десятки тисяч добровольців, тисячі волонтерів, мільйони громадян, які передають свої кошти на потреби війни); на тимчасово окупованих територіях діють партизанські загони.
Вывод
Отже, у квітня 2014 р. український народ вступив у війну, яка за своїми ознаками є Вітчизняною. Війна була розвязана Російською Федерацією як неспровокований напад без формального об’явлення й висунення будь-яких претензій щодо порушення Україною міжнародних договорів. Ця війна ведеться винятково на нашій території; у ній участь поряд зі Збройними Силами України й іншими військовими формуваннями бере майже весь український народ (десятки тисяч добровольців, тисячі волонтерів, мільйони громадян, які передають свої кошти на потреби війни); на тимчасово окупованих територіях діють партизанські загони. Війна з Росією стала всенародним суспільно-військовим рухом українського народу.
Вітчизняної війна українського народу має такі цілі: 1) звільнення українських земель від російських окупантів, відновлення територіальної цілісності України;
2) отримання можливості українського народу самостійно вибирати свою долю (політичну, економічну, оборонну тощо);
3) захист європейських народів від вторгнення з боку Росії;
5) забезпечення умов для розвитку економіки, підприємництва, здійснення управлінських, передусім антикорупційних, реформ;
6) виховання «братського» російського народу, прищеплення йому західних цінностей, того, що вони можуть і повинні жити гідно й вільно в європейській спільноті.
Список литературы
1. Словник української мови : у 11 т. / за ред. І. Білодіда ; Інститут мовознавства АН УРСР. - К. : Наукова думка, 1970-1980. - Т 1. - 1970. - 799 с.
2. Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою // Відомості Верховної Ради України. - 1990. - № 49. - Ст. 637.
3. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією // Офіційний вісник України. - 1999. - № 20. - С. 518. - Ст. 931.
4. Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон // Офіційний вісник України. - 2004. - № 22. - С. 293. - Ст. 1537.