Інсталяція системи віртуальних машин, установка ліцензії на використання VMware. Особливості роботи з віртуальним компютером: копіювання і вставка, призупинення, виділення оперативної памяті. Підключення фізичних дисків до віртуального компютера.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Що таке віртуальний компютер 2. Інсталяція системи віртуальних машин 3. Підключення фізичних дисків до віртуального компютера 7.1 Необхідні запобіжні заходи 7.1.1 Підключення фізичного диска до віртуального компютера 7.1.2 Права доступу до дисків 7.1.3 Файл опису фізичного диска 7.1.4 Процедура підключення фізичного диска 7.2 Завантаження ОС з фізичного диска 8. Вихід в локальну мережу 8.1 Чотири варіанти організації мережевих служб в системі VMware 8.2 Засоби підтримки мережевих можливостей в VMware 8.3 Призначення MAC-адрес для віртуальних компютерів 8.4 Установка засобів мережної підтримки 8.5 Кілька прикладів налаштування виходу в мережу 8.5.1 Приклад 1. Підключення до існуючої локальної мережі у варіанті Bridged networking 8.5.2 Приклад 2. Кілька додаткових зауважень 9.1 Знову про застереження 9.2 Список користувачів, яким дозволений доступ до сервера Samba 9.3 Як усунути витік пакетів з віртуальної мережі в реальну 9.4 Про застосування системи VMware 9.5 Трохи про швидкодії 9.6 Про першоджерела Вступ Операційна система Linux набуває все більше число прихильників і вже починає наступ на робочі станції та ПК [П20.1]. Існує, проте, одне велике перешкоду на шляху подальшого поширення цієї ОС - звичка більшості користувачів ПК працювати з Microsoft Office. Як організувати спілкування зі світом прихильників ОС Windows?. Обидва ці продукту фактично дозволяють запускати на компютері другу операційну систему, одночасно з уже працює базової ОС Linux, під управлінням якої продовжує працювати фізичний компютер. Windows NT 4.0, запущена на віртуальному компютері з базовою ОС Linux Віртуальний компютер будується з наступного набору віртуальних пристроїв: · віртуальні IDE і SCSI жорсткі диски; · віртуальний CD-ROM; · стандартний дисковод гнучких дисків; · контролер жорстких IDE-дисків Intel 82371 PCI Bus Master, що підтримує два первинні (primary) і два вторинних (secondary) IDE-диску; · адаптер SCSI-дисків, сумісний з BusLogic BT-958; · стандартний PCI графічний адаптер, · стандартна 101/102-клавішная клавіатура, PS/2-совместімая миша; · мережева карта AMD PCNET Family Ethernet adapter (PCI-ISA); · послідовні порти COM1-COM4, · паралельні порти LPT1-LPT2; · звукова карта, сумісна з Sound Blaster 16. При включення харчування віртуального компютера (що робиться за допомогою спеціальної кнопки Power On / Off в меню програми-емулятора), видно, як BIOS здійснює тестування апаратної частини і навіть, як і на фізичному компютері, можна увійти до програми Setup, щоб задати або змінити налаштування BIOS. Фірма-розробник формулює ці вимоги наступним чином: · Pentium II 266MHz або вище, з ОЗУ як мінімум 64 Mбайт; · відео-адаптер, підтримуваний сервером XFree86 (для отримання всіх переваг повноекранного режиму); · в якості базової операційної системи може використовуватися ОС Linux з ядром 2.0.32 або вище, бібліотекою glibc версії від glibc2 до glibc6 (з glibc1 не працює), для SMP-систем ядра має версії 2.2.0 або вище; · для VMware необхідний X-сервер, причому рекомендується XFree86-3.3.4 або вище. 2. Інсталяція власне системи віртуальних машин закінчилася, проте треба ще встановити ліцензію, створити власне віртуальний компютер, встановити на ньому ОС і пакет VMware Tools. 3. Біля напису Device Type знаходиться список вибору типу диска: віртуальний диск, плоский диск (plain disk), реальний диск (raw disk) та CD-ROM.