Історико-філософське дослідження місця категорії віри у поглядах Мартіна Бубера та Лева Шестова та її гносеологічного статусу. Аналіз впливу юдейської філософської думки. Паралелізм віри як добра і знання як уособлення зла. Історіографія та методологія.
Аннотация к работе
Ми можемо помітити, що люди не встигають пристосовуватись до умов життя, що змінюються з шаленою швидкістю, в результаті чого виникає зростаюче почуття невпевненості у завтрашньому дні, з неймовірною швидкістю апокаліптичні настрої полонять людську свідомість. Тому віра в сучасних умовах виходить на особливе місце і може розглядатись не лише як атрибут релігії, а і як спосіб пізнання оточуючого світу. У багатьох випадках віра взагалі незамінна, тому, що цементує людську ідентичність, а віра, як фундаментальна установка на довіру є необхідною умовою життя людини у суспільстві і створює можливості отримання знань. Шестова, але беззаперечним буде вже те, що аналіз релігійно-філософських баталій першої половини ХХ століття без них сьогодні можна вважати не повним. Акцентуючи увагу на поставлених у дисертаційному дослідженні завданнях, автор використовує принципи загально-методологічного характеру: наукового аналізу, історизму, порівняння, системності.Другий розділ "Співвідношення категорій віри та розуму в історико-філософський ретроспективі" присвячено аналізу однієї з найважливіших філософських проблем - проблемі віри та її місця в процесі розумового пізнання. Але при такому розгляді проблеми необхідно памятати, що поняття "емуна" включає в себе взаємоповязані сторони: активну - "вірність", та рецептивну - "довіру", які ні в якому разі не можна розглядати лише у внутрішньому, психологічному сенсі. Ми бачимо розвиток систем Орігена, з його прагненням обєднати віру з розумом; Тертулліана з його тезою - "вірую, тому що абсурдно" та протиставленням Афін та Єрусалиму; діалогічність "знання" і "віри" як двох фундаментів світовідношення християнства у Аврелія Августина з його тезами - "Вірую, щоб розуміти" та "Розумію, щоб вірити". Третій підрозділ другого розділу "Категорії віри та розуму у вітчизняній філософській традиції" присвячено аналізу розуміння віри в історії вітчизняної філософської думки, з огляду на приналежність до цієї традиції Лева Шестова. У другому підрозділі третього розділу "Категорії віри і розуму у філософії Мартіна Бубера" досліджується розуміння місця віри М.