Перші уявлення про: Віру, Надію, Любов у давньоіндійському вченні, згадки про дані поняття в письменах. Досліджувана тріада в індійській традиції як засіб досягнення вищої мети. Визначення тріади в творах китайських мудреців та християнській традиції.
Аннотация к работе
Віра, Надія, Любов у філософсько-релігійних поглядах та етичній думці людства Вступ В культурі народів Сходу та Заходу здавна існували ціннісні уявлення про Віру, Надію та Любов. Вже в давнину розрізняється віра як внутрішній, релігійно-екстатичний стан і віра у зовнішні ритуальні традиційно-моральні приписи. Віра, Надія, Любов - це непохитні істини у житті кожної людини, якими вона керується впродовж всього свого життя. 1. Не вдаючись до аналізу думок різних дослідників з цього приводу, підкреслю, що наявність відмінних одна від одної систем світобачення, в яких конкретно-історичним чином реалізується загальнолюдський зміст феноменів Віри, Надії та Любові, з інколи до кінця незбагненим для не присвячених сенсом, єднає і збагачує всю світову цивілізацію. Добре відоме сповіщання Будди про те, що він прийшов у світ для навчання людей знанню, сповненого любові, пронизаного нею, як море сіллю. Любов в «Бхагавадгіті» розглядається в першу чергу як віддане служіння Божественній сутності (хоча тут говориться і про інші типи любові, зокрема, затьмареної побічними мотивами, через що вона є недостатньо високою). Для того, щоб розвивати все вигідне та знищувати шкідливе, необхідне «обєднання для заміни розєднання», - говорив цей філософ. Представники класичної доби, зокрема, Платон та Аристотель, приділяли увагу й іншим елементам тріади.