Докладний аналіз наукового доробку видатного інженера-суднобудівника, розробника проектів суднобудівних заводів, талановитого публіциста та автора унікальних спогадів про перехід другої Тихоокеанської ескадри, В.П. Костенка. Наукова спадщина вченого.
Аннотация к работе
Костенко В.П. - видатний вітчизняний корабельній інженер, суднобудівник В.М. Василенко У статті розглядається вагомий науковий внесок талановитого інженера-суднобудівника В.П. Костенка у розробку теорії корабля та зокрема в теорію непотоплюваності корабля з практичним використанням її на практиці в бойових умовах Цусімського бою, сучасних наукових методів проектування суден та суднобудування в Російській імперії та в Радянському Союзі. Надається докладний аналіз наукового доробку видатного інженера-суднобудівника та інженера, розробника проектів суднобудівних заводів, талановитого публіциста та автора унікальних спогадів про перехід другої Тихоокеанської ескадри на Далекій Схід та Цусімський бій. Проте в нашій історіографії немає ще такої роботи, котра б ґрунтовно та об’ємно висвітлила постать інженера-суднобудівника В.П. Костенка, який займався питаннями суднобудування, теорії корабля і її складовою частиною - теорією непотоплюваності, який першим у світовій практиці застосував розроблену С.О. Макаровим та О.М. Криловим теорію непотоплюваності в реальних умовах морського бою, а згодом проектуванням та будівництвом великих суднобудівних заводів. Народився Володимир Поліевктович Костенко 8(20) вересня 1881 р. в містечку Великі Будищи Зеньковського повіту Полтавської губернії в родині Поліевкта Іванович Костенко, який закінчив спочатку семінарію в Полтаві, а потім Харківський університет по медичному факультету. Ще за гімназичні часи він здійснив кілька подорожей з батьком до Чорного та Балтійського морів, де мав нагоду ознайомитись з кораблебудівними адміралтейськими заводами та кораблями, які там будувалися. Далі поїхавши до Кронштадту вони змогли ознайомитися з готовим до відправки на Далекій Схід панцерником “Полтава” та з Морським інженерним училищем, яке найбільш вразило Володимира та його батька [1, с.