Визначення завдань та сучасної суспільної значущості віктимології як науки про жертву злочину. Віктимологічні чинники, що сприяють вчиненню злочинів, їх кримінологічне попередження. Віктимна поведінка потерпілого, його взаємовідносини із злочинцем.
Аннотация к работе
Віктимологія - наука про жертву злочину ЗМІСТ ВСТУП 1. Віктимологічне попередження в системі спеціально-кримінологічного попередження злочинів ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Актуальність теми полягає в тому, що проблема злочинності завжди була та залишається однією із злободенних та хворобливих проблем суспільства, гострим соціальним фактором його дестабілізації. На вищому законодавчому рівні - у Конституції України вказано, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Проблеми віктимної поведінки потерпілих в умовах загальної ескалації насилля у сучасному українському суспільстві набувають особливе значення, що відзначається підвищеною актуальністю. Об’єктом даної роботи виступає віктимологія, як окрема система знань про жертву злочину. Завданням цієї роботи є: - визначення поняття віктимології та її значення в боротьбі зі злочинністю; - аналіз віктимологічних чинників, що сприяють вчиненню злочину; - визначення місця віктимологічної профілактики в системі спеціально-кримінологічного попередження злочинів. Дослідженню піддаються потерпілий від злочину, звязок злочинець - потерпілий, віктимність (підвищена здатність людини в силу ряду духовних і фізичних якостей при визначених обєктивних обставинах ставати мішенню для злочинних зазіхань) і віктимізація (процес перетворення особи в жертву злочину). Віктимологія - багатоаспектна і цілком самостійна наука, - писав А.Е. Михайлов [7] Унікальність віктимології полягає в її комплексному синергетичному і сфальцьованому підході до вивчення популяцій і кризових явищ, що лише частково вивчалися раніше в рамках конкретних соціальних наук. А.Дж. Тойнбі у своїй всесвітньо відомій теорії історичного розвитку, виділяючи як найважливіші елементи в житті суспільства політику, економіку й культуру, разом з тим пріоритетне значення віддав останньому.