Комплексний аналіз реального стану віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості правоохоронними органами. Розробка пропозицій щодо вдосконалення профілактичних заходів, спрямованих на захист потенційних жертв насильства.
Аннотация к работе
У звязку із цим актуальним вбачається і питання розробки та реалізації заходів віктимологічної профілактики насильницьких злочинів. Тому розробка комплексу проблем віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості може сприяти викоріненню підґрунтя кримінальних проявів, посиливши, таким чином, протидію цим злочинам. Концептуальні кримінологічні засади віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості, які б визначали усі її напрями, фактично не розроблені. Сучасний стан віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості характеризується відсутністю належних наукових, правових та організаційних забезпечувальних механізмів. Такий стан справ тривалий час не дає змоги повною мірою задіяти віктимологічну профілактику у напрямі правоохоронної діяльності і ускладнює реалізацію заходів віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, відображено ступінь її наукової розробленості, звязок із науковими програмами, планами, темами, визначаються мета та завдання, обєкт, предмет і методи дослідження, викладаються положення наукової новизни та розкривається практичне значення досягнутих у ході дослідження результатів, наводяться дані про їх апробацію. У підрозділі 1.2 «Діагностика ступеня віктимності населення» йдеться про те, що хоча віктимологія є вченням про жертву злочину, ключовим поняттям кримінальної віктимології більшість учених все ж таки вважають віктимність. У даному підрозділі зроблено спробу вирішити ряд теоретичних проблем, повязаних із віктимністю, зокрема таких, як визначення суті віктимної поведінки, співвідношення віктимності та злочинності, проблема визначення видів віктимності. У підрозділі 1.3 «Поняття жертв злочинів, їх класифікація та типологія» розглядається сутність поняття жертви та її роль в механізмі скоєння злочину, а також підкреслюється важливість типологічних і класифікаційних рішень у теорії і практиці профілактичної діяльності. У підрозділі вказується, що віктимологічна профілактика включає заходи, спрямовані: по-перше, на усунення, зменшення і нейтралізацію обставин, що сприяють віктимізації|; по-друге, на зниження особистісної і рольової віктимності; по-третє, на підвищення опірності й протидії злочинним посяганням; по-четверте, на девіктимізацію осіб, постраждалих від злочину.Підсумком дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення заходів віктимологічної профілактики, спрямованих на захист потенційних жертв насильницьких злочинів проти особистості. Зроблені у результаті висновки і пропозиції з удосконалення правового й організаційного забезпечення віктимологічної профілактики можуть стати важливою передумовою підвищення ефективності запобігання злочинам. Головними теоретичними та прикладними результатами роботи є такі висновки: На монографічному рівні досліджено кримінологічні проблеми віктимологічної профілактики найбільш небезпечних насильницьких злочинів проти особистості. Проведено комплексний аналіз основних теоретичних і науково-практичних кримінологічних проблем, які мають принципове значення для зміни пріоритетів у напрямі запобігання насильницьким злочинам проти особистості, вироблено цілісну концепцію оптимізації діяльності в сфері віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості в сучасних умовах. Віктимізація в цілому складається з усіх потерпілих від злочину, зареєстрованих і латентних, незалежно від ступеня віктимності, сприяння або навіть прямої провини самих потерпілих.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
Підсумком дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення заходів віктимологічної профілактики, спрямованих на захист потенційних жертв насильницьких злочинів проти особистості. Зроблені у результаті висновки і пропозиції з удосконалення правового й організаційного забезпечення віктимологічної профілактики можуть стати важливою передумовою підвищення ефективності запобігання злочинам. Головними теоретичними та прикладними результатами роботи є такі висновки: На монографічному рівні досліджено кримінологічні проблеми віктимологічної профілактики найбільш небезпечних насильницьких злочинів проти особистості. Проведено комплексний аналіз основних теоретичних і науково-практичних кримінологічних проблем, які мають принципове значення для зміни пріоритетів у напрямі запобігання насильницьким злочинам проти особистості, вироблено цілісну концепцію оптимізації діяльності в сфері віктимологічної профілактики насильницьких злочинів проти особистості в сучасних умовах.
Здійснено докладний аналіз віктимізації, яка виступає як складова частина злочинності, що має свої специфічні параметри і якісні характеристики, через які ці категорії не є ідентичними. За результатами дослідження можна стверджувати, що віктимізація є віктимологічним поняттям, якому притаманне двоєдине значення. По-перше, воно означає сам процес перетворення потенційної жертви в реальну, а по-друге - кінцевий і сукупний результат заподіяної шкоди в різних її видах. Віктимізація в цілому складається з усіх потерпілих від злочину, зареєстрованих і латентних, незалежно від ступеня віктимності, сприяння або навіть прямої провини самих потерпілих.
Уточнено наукове й практичне значення |віктимності. В результаті чого можна стверджувати, що віктимність має імовірнісну природу, яка полягає в тому, що вона все ж таки не є природженою або незмінною, фатальною властивістю особи. За різних обставин віктимність може мати різний прояв в однієї і тієї самої особи і, навпаки, у різних осіб - за однакових або схожих обставин. Разом із тим імовірнісна природа віктимності жодним чином не дає підстав недооцінювати її. Навпаки, вона збільшує потребу наукових і практичних досліджень віктимності, які на статистичному рівні дають змогу відповісти на головне питання віктимології: чому і через які саме причини й умови одні особи опиняються поза результатом кримінальної ситуації, а інші, навпаки, стають жертвами злочинів.
Докладно досліджено критерії класифікації і типології окремих категорій потерпілих та ситуації вчинення насильницького злочину проти особистості. Відзначається, що подальше вдосконалення типологічних і класифікаційних рішень, типологізація причинно-наслідкових звязків між діями винних, поведінкою потерпілих і наслідками, що настали і утворюють структуру злочинного діяння, стануть дедалі більш реальними й ефективними передумовами для прогнозування індивідуальної поведінки потенційних жертв і адекватного профілактичного реагування.
Науково обґрунтована необхідність виділення віктимологічної політики, як нового виду політики.
В результаті робиться висновок, що віктимологічний напрям органічно входить до системи запобіжного впливу на злочинність тією мірою, в якій поведінка потерпілого включається в механізм чинників, що обумовлюють, супроводжують злочини або сприяють їх здійсненню. Зазначається, що віктимологічний напрям впливу на злочинність не перекреслює традиційну профілактику, а лише доповнює її. Знайти місце резервам загальної профілактики за рахунок включення до неї віктимологічного компонента - означає вирішити в цій частині існуючі проблеми.
Список литературы
1. Кулієв А.Ю. Особливості поведінкових девіацій у віктимній поведінці неповнолітніх / А.Ю. Кулієв // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. - 2007. - № 2 (33). - С. 182-189.
2. Кулієв А.Ю. Проблеми статистичного обліку і запобігання віктимізації населення / А.Ю. Кулієв // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. - Одеса: Фенікс, 2007. - Вип. 32. - С. 126-129.
3. Кулієв А.Ю. Запобігання злочинності заходами віктимологічної профілактики / А.Ю. Кулієв // Південноукраїнський правничий часопис: зб. наук. праць. - Одеса, 2007. - № 3. - С. 51-53.
4. Кулієв А.Ю. Жертва злочину: роль типологічних і класифікаційних рішень у профілактичній діяльності / А.Ю. Кулієв // Південноукраїнський правничий часопис: зб. наук. праць. - Одеса, 2007. - № 4. - С. 113-115.
5. Кулиев А.Ю. О некоторых мерах совершенствования уголовной политики государства / А.Ю. Кулиев // Кримінальна політика: історія, сучасність, перспективи. Пяті юридичні читання: матеріали міжнар. наук. конф. студ. та аспірантів. - Одеса, 2008. - С. 36-38.
6. Кулиев А.Ю. Проблемные вопросы информационно-аналитического обеспечения уголовной политики / А.Ю. Кулиев // Законодавство кримінально-правового напрямку: стратегія, тактика, техніка. Шості юридичні читання: матеріали міжнар. наук. конф. студ., аспірантів. і молодих вчених. - Одеса, 2009. - С. 237-239.