Вікові особливості церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки у хворих на артеріальну гіпертензію, які перенесли ішемічний інсульт - Автореферат

Наукові дослідження останніх років, створення і втілення в клінічну практику новітніх методів діагностики головного мозку та серця (ультразвукова транскраніальна допплерографія, дуплексне сканування, ехокардіографія, компютерна і магнітно-резонансна томографія головного мозку) значно поглибили та розширили уявлення щодо тісного взаємозвязку між церебральною та кардіальною патологією, що зумовило розвиток системного підходу у вивченні поєднаної патології мозку та серця - кардіоневрології (Верещагін М.В. і співавт., 1997; Віничук С.М., 1998; Caplan L., 1999; Bogousslavsky J., 2001). За останні роки продемонстровано важливу роль АГ як чинника ризику цереброваскулярних катастроф, проте в літературі нами не знайдено чіткого пояснення ролі АГ у патогенезі, патокінезі ішемічного інсульту, недостатньо висвітлені дані щодо ролі порушень системної та інтракардіальної гемодинаміки у формуванні «стійкого патологічного стану» церебральної гемодинаміки у хворих, які перенесли ішемічний інсульт. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених розвитку вогнищевого ураження головного мозку на фоні АГ, деякі питання, які повязані з вивченням особливостей стану церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки та їх взаємин у хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, не знайшли повного вирішення. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту геронтології АМН України: «Лонгітудінальний аналіз ефективності превентивної реабілітації осіб з високим ризиком розвитку інсульту і системної реабілітації хворих, що перенесли інсульт» (00.27.96, №0196U001313), «Система прогнозування ступеня схильності до інсульту та розробка профілактичних реабілітаційних комплексів для осіб з високим ризиком розвитку інсульту» (00.61.99, №0199U000644) та «Порівняльна характеристика вікових змін психіки, електрогенезу, кровопостачання та макроструктури мозку у осіб похилого віку» (00.51.99, №0199U000634). Вивчити вікові особливості стану церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки та їх структурно-функціональних взаємин у хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, з урахуванням локалізації вогнища ішемії.Обстежено 119 хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт у басейні СМА, двох вікових груп (45-59 років та 60-74 роки). Порівняльну групу склали хворі на АГ відповідного віку (45-59 років - 30 хворих та 60-74 роки - 35 хворих). У хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, середня тривалість АГ складала відповідно, у ХПП середнього віку - 13,4 ± 3,6 років, похилого віку - 13,1±2,4 роки; у ХЛП, відповідно, 8,3±2,6 та 13, 8±2.1 роки. Для обстежених був характерний еукінетичний тип гемодинаміки: СІ у осіб у віці 45-59 років складав 3,5±0,2 л/(хв/МІ), у осіб віком за 60 років - 3,1±0,1 л/(хв/МІ), УІ - відповідно, 46,7±1,8; 46,6±1,8 мл/ МІ, ЗПСО - у осіб 45-59 років - 141,7±5,2, у людей 60-74 років-171,6±4,3 КПА·с/л (р<0,05) та Ео - відповідно, 121,7±4,2; 141,2±3,8 КПА/м 7 (р<0,05). З віком збільшується кількість корелятивних звязків між показниками системної і церебральної гемодинаміки, що свідчить про підвищення ролі системно-гемодинамічних механізмів у формуванні рівня мозкового кровотоку в судинах екстракраніального відділу каротидного та вертебро-базилярного басейну.Виконання дисертаційного дослідження дозволило дати теоретичне обґрунтування і запропонувати нове рішення наукової задачі: вивчення вікових особливостей стану церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки та їх структурно-функціональних взаємин у хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, з урахуванням локалізації вогнища. З віком у практично здорових людей (за даними ультразвукової допплерографії судин головного мозку) відзначено зниження швидкості мозкового кровотоку, що носить гетерохронний та гетеротопний характер: найбільш істотно зменшуються систолічна та діастолічна лінійна швидкості кровотоку в інтракраніальних судинах каротидного басейну правої півкулі. У практично здорових людей похилого віку, на відміну від осіб середнього віку, реєструються взаємозвязки між параметрами системної і мозкової гемодинаміки, які свідчать про збільшення ролі системно-гемодинамічних механізмів у формуванні рівня мозкового кровотоку в судинах екстракраніального відділу каротидного та вертебро-базилярного басейнів. Для хворих на АГ характерні високі значення швидкісних показників мозкового кровотоку на фоні збільшення значень індексів судинного опору в інтрацеребральних судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів; у середньому віці ці зміни найбільш виражені в лівій півкулі, що корелює з більшою частотою інсультів у цій гемісфері. При вивченні стану церебральної гемодинаміки у хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, визначено, що структура ураження МАГ каротидного басейну визначає півкульну локалізацію ішемічного вогнища і залежить від віку: в середньому віці превалюють поєднання стенозів і деформацій судин, у похилому - стенозування, в тому числі тандемне та двобічне.

Основний зміст роботи

1. Виконання дисертаційного дослідження дозволило дати теоретичне обґрунтування і запропонувати нове рішення наукової задачі: вивчення вікових особливостей стану церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки та їх структурно-функціональних взаємин у хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, з урахуванням локалізації вогнища.

2. З віком у практично здорових людей (за даними ультразвукової допплерографії судин головного мозку) відзначено зниження швидкості мозкового кровотоку, що носить гетерохронний та гетеротопний характер: найбільш істотно зменшуються систолічна та діастолічна лінійна швидкості кровотоку в інтракраніальних судинах каротидного басейну правої півкулі. У практично здорових людей похилого віку, на відміну від осіб середнього віку, реєструються взаємозвязки між параметрами системної і мозкової гемодинаміки, які свідчать про збільшення ролі системно-гемодинамічних механізмів у формуванні рівня мозкового кровотоку в судинах екстракраніального відділу каротидного та вертебро-базилярного басейнів.

3. У хворих на АГ виявляються структурні зміни магістральних артерій каротидного басейну - у середньому віці превалюють деформації (66,7% випадків), у похилому - стенозування (57,1%). Для хворих на АГ характерні високі значення швидкісних показників мозкового кровотоку на фоні збільшення значень індексів судинного опору в інтрацеребральних судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів; у середньому віці ці зміни найбільш виражені в лівій півкулі, що корелює з більшою частотою інсультів у цій гемісфері.

4. У хворих на АГ виявлені численні кореляційні залежності між параметрами системної, інтракардіальної гемодинаміки та показниками церебральної гемодинаміки в екстракраніальних судинах каротидного і, в більшій мірі, вертебро-базилярного басейнів, що свідчить про зниження надійності системи регуляції мозкового кровообігу і спільність механізмів структурно-функціональної перебудови судинної системи при АГ.

5. При вивченні стану церебральної гемодинаміки у хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, визначено, що структура ураження МАГ каротидного басейну визначає півкульну локалізацію ішемічного вогнища і залежить від віку: в середньому віці превалюють поєднання стенозів і деформацій судин, у похилому - стенозування, в тому числі тандемне та двобічне.

6. У хворих середнього віку, які перенесли ішемічний інсульт в правій СМА, істотне зниження мозкового кровотоку відбувається як в ураженій, так і в інтактній півкулі каротидного басейну; компенсація церебро-судинного дефіциту, можливо, забезпечується за рахунок вертебро-базилярного басейну. У хворих середнього віку, які перенесли інсульт в лівій СМА, швидкість кровотоку істотно знижується в ураженій півкулі і вертебро-базилярному басейні; інтактний каротидний басейн може відігравати ведучу роль у компенсації судинного дефіциту. У хворих на АГ похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт, нівелюються відмінності у церебральній гемодинаміці в залежності від локалізації ішемічного вогнища: швидкість мозкового кровотоку знижується в усіх судинах каротидного басейну ураженої півкулі і вертебро-базилярному басейні на фоні менш виражених змін гемодинаміки в інтактному каротидному басейні, за рахунок якого може забезпечуватися компенсаторно-колатеральний кровообіг.

7. У хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, на фоні збережених звязків між церебральною, системною і інтракардіальною гемодинамікою, що характерні для хворих на АГ, формуються кореляції, які свідчать про активацію системно-гемодинамічних механізмів у спричиненні асиметрії мозкового кровотоку. Для хворих середнього віку, які перенесли ішемічний інсульт в правій СМА, виражена залежність між показниками системної, інтракардіальної гемодинаміки та показниками церебральної гемодинаміки у судинах вілізієва кола вказує на значні порушення системи ауторегуляції мозкового кровотоку, що створює передумови до повторних порушень мозкового кровообігу.

8. Застосування апровеля як гіпотензивного засобу у хворих похилого віку на АГ приводить до стійкого гіпотензивного ефекту (за рахунок зменшення ЗПСО) і супроводжується оптимізацією церебральної гемодинаміки (усунення церебрального ангіоспазму, зменшення півкульної асиметрії кровонаповнення мозку, зменшення товщини інтимо-медіального комплексу сонної артерії в середньому на 12%), що, у свою чергу, сприяє підвищенню ефективності профілактики інсульту.

Практичні рекомендації

1. Запропонована методика комплексного та динамічного дослідження хворих на АГ та хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, що включає оцінку неврологічного статусу, застосування МРТ головного мозку, УЗДГ, Ехо-КГ, підвищує рівень діагностики цереброваскулярної патології, контроль за ефективністю лікування і сприятиме профілактиці інсульту.

2. Наявність вікових та півкульних особливостей кореляційних заязків між показниками системної, інтракардіальної та церебральної гемодинаміки у хворих на АГ, у хворих на АГ, які перенесли ішемічний інсульт, є теоретичним обгрунтуванням для системного підходу фармакологічної корекції порушень церебральної гемодинаміки у хворих, які перенесли ішемічний інсульт.

3. Рекомендувати застосування апровеля як гіпотензивного засобу у хворих віком 60-74 роки на АГ для стійкого гіпотензивного ефекту і корекції гемодинамічних показників мозкового кровотоку.

1. Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю., Белая И.И. Взаимосвязь церебральной и кардиальной гемодинамики у людей пожилого возраста // Проблемы старения и долголетия - 1999. - №2 (том 8). - С. 155-162. (Внесок здобувача полягає у клінічному підборі хворих, проведенні ультразвукової допплерографії, у опрацюванні одержаних даних, обґрунтуванні наукових висновків та підготовці статті до друку).

2. Кузнецова С.М., Романюк Т.Ю. Гетерогенность инсульта и применение статинов в его лечении (геронтологический аспект) // Проблемы старения и долголетия - 2000. - №2 (том 9). - С. 181-190. (Особистий внесок здобувача полягає у підборі. опрацюванні літератури та підготовці статті до друку).

3. Кузнецов В.В., Глазовская И.И., Романюк Т.Ю. Особенности церебральной гемодинамики у больных с остаточными явлениями ишемического инсульта в зависимости от полушарной локализации ишемического очага и наличия гипертонической болезни // Проблемы старения и долголетия - 2001. - №2 (том 10). - С. 150 - 157. (Внесок здобувача полягає у інструментальному обстеженні хворих, обґрунтуванні результатів обстеження за методом ультразвукової допплерографії, статистичній обробці та аналізі отриманих даних і підготовці статті до друку).

4. Романюк Т.Ю., Приходько В.Ю. Стан церебральної, системної та інтракардіальної гемодинаміки у хворих старшого віку з артеріальною гіпертензією // Український кардіологічний журнал - 2002. - №3. - С. 38-41. (Особистий внесок здобувача полягає у наданні ідеї статті, обґрунтуванні результатів обстеження за методом ультразвукової допплерографії, статистичній обробці та аналізі отриманих даних і підготовці статті до друку).

5. Кузнецова С.М., Ена Л.М., Приходько В.Ю., Романюк Т.Ю. Центральная, интракардиальная и церебральная гемодинамика у больных, перенесших острое нарушение мозгового кровообращения // Матеріали VI Конгресу кардіологів України. - Київ, 2000. - С. 247. (Внесок здобувача полягає у клінічному підборі хворих, інструментальному обстеженні - ультразвукова допплерографія, підготовці тез до друку).

6. Романюк Т.Ю. Возрастные особенности гемодинамических профилей у больных артериальной гипертензией // Тези доповідей III Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - К.: Інститут геронтології. - 2000. - С. 79.

7. Романюк Т.Ю. Возрастные особенности взаимоотношений центральной, церебральной и интракардиальной гемодинамики у больных с артериальной гипертензией // Матеріали I Укр. конф. молодих вчених, присвяченій памяті акад. В.В. Фролькіса. - Київ. - 2000. - С. 98-100.

8. Романюк Т.Ю., Кузнецова С.М. Возрастные особенности изменений церебральной гемодинамики у больных, перенесших ишемический инсульт на фоне артериальной гипертензии // Тезисы докладов конф. «Артериальная гипертензия и ассоциированная сосудистая патология». - Киев. - 2002. - С. 339-340. (Внесок здобувача полягає у клінічному підборі хворих, інструментальному обстеженні, підготовці тез до друку).

9. Romanjuk T. Yu. Cerebral blood flow in post-stroke patients: age peculiarities // First International Symposium on PRARS: From Basic Science To Clinical Applications. - Florence (Italy). - 2001. - ?. 37.

10. Kuznetsova S., Ena L, Romanjuk T. Central, intracardial and cerebral hemodynamics in normotensive stroke patients // First International Symposium on PRARS: From Basic Science To Clinical Applications. - Florence (Italy). - 2001. - Р.35. (Внесок здобувача полягає у клінічному підборі хворих, інструментальному обстеженні, підготовці тез до друку).

Размещено на .ru