Вікові особливості реакцій кардіо-респіраторної системи плавців в умовах адаптації до специфічних фізичних навантажень - Автореферат

У свою чергу енергетичний обмін повязаний з інтенсивністю біосинтетичної діяльності, що детермінує фізичний розвиток і функціональний стан регуляторних систем (Фомін М.А., Фомін А.М., Дятлова Н.Н., 2002; Фомін М.А., 2003). У звязку з цим вивчення показників енергетичного обміну дозволяє виділити вікові періоди, які мають певне значення для фізичного розвитку людини і формування рухового апарату, що дає можливість розробити конкретні режими, які сприяють оптимізації тренувального процесу юних спортсменів. Розвиток рухових здібностей, що детермінують ефективність і якість спеціальної підготовки в спорті, а також забезпечують цей розвиток морфофункціональних перетворень в онтогенезі людини найбільш інтенсивно відбувається в дитячому і підлітковому віці (Романенко В.А., 1999). Єндокринна перебудова в поєднанні з несприятливими зовнішніми чинниками визначає істотні зміни в функціонуванні організму, що виявляється в надмірній активності всіх органів і систем у стані спокою. Підтримка певного рівня гомеостазу із зростаючими енергетичними потребами, забезпечення адекватної метаболічному запиту організму швидкості споживання кисню значною мірою визначається ефективним формуванням структурних компонентів системи і становлення її функцій.

За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з яких 4 у фахових виданнях ВАК і 8 в матеріалах зїздів, Міжнародних конгресів і конференцій.

Обсяг та структура дисертації.

Дисертація виконана на 182 сторінках компютерного набору і складається із вступу, 4 розділів, висновків, та списку джерел використаної літератури, до якого увійшли 249 вітчизняних і іноземних джерел. Фактичні дані наведені у 14 таблицях та ілюстровані 38 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали i методи дослідження. Дослідження здійснювалися в 2 етапи. На першому етапі були проведені тривалі дослідження. Дослідження фізичного розвитку спортсменів проводили за допомогою антропометрії, спірометрії, динамометрії. Артеріальний тиск вимірювали методом Короткова. Дослідження фізичної працездатності здійснювали за допомогою двоступеневого велоєргометричного тесту з подальшим розрахунком максимальної швидкості споживання кисню (МСК) (Карпман В.Л., Білоцерковський З.Б., Гудков І.А., 1974). У дослідженнях взяли участь 603 плавця чоловічої статі у віці від 9 до 18 років. Гематологічні методи включали в себе дослідження лейкоцитарної формули, концентрації гемоглобіну, величини гематокриту, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) (Меньшиков В.А., 1987). У дослідженнях взяли участь 75 спортсменів у віці від 9 до 16 років. Біохімічні методи включали в визначення концентрації молочної кислоти (La) в периферичній крові плавців, і швидкості утворення порога анаеробного обміну (ПАНО) (Меньшиков В.А., 1987; Рубан І., Аулик І., 1985). У дослідженнях взяли участь 75 спортсменів у віці від 14 до 18 років. На другому етапі проводили дослідження систем кровообміну і дихання. Дослідження системи кровообігу спортсменів проводили реографічним методом. Для цього використали реоаналізатор РА 5-01. За гемодинамічні показники, що вивчаються, використовували: частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв.), ударний обєм крові (УО, мл), ударний індекс (УІ, мл/кг) хвилинний обєм крові (ХОК, л/хв.), серцевий індекс (СІ, л/хв./м2); подвійний добуток (ПД, ум. од.), загальний периферичний опір (ЗПО, дин с-1см-5), час періоду вигнання (Твигн., с), працездатність лівого шлуночка (Рбт, кгм), тривалість серцевого циклу (ТСЦ, с). Розрахунковим методом визначали критерій ефективності міокарда (КЕМ, ум.од.), час вигнання хвилинного обєму (ЧВХО, с), обємну швидкість викиду ( ОШВ, мл/с), показник зовнішньої роботи міокарда (ЗРМ, ум. од.). Артеріальний тиск вимірювали методом Короткова з наступним розрахунком середнього артеріального тиску ( САТ, мм рт. ст.) (Косицький Г.І., 1985). Показники реєстрували як у спокої, так і при виконанні дозованих фізичних навантажень ступінчасто-збільшуваної потужності, які виконувалися спортсменами на велоергометрі. У дослідженнях взяли участь 75 спортсменів у віці від 9 до 16 років. плавець адаптивний дихання

Дослідження функцій системи зовнішнього дихання проводили за допомогою приладу Спіро-Тест-РС з подальшою компютерною обробкою даних. За досліджувані показники механіки дихання використовували: обєм форсованого видиху в 1 секунду (ОФВ1, л), життєву ємність легень (ЖЄЛ, л), резервний обєм вдиху і видиху (РОВД., мл) (РОВИД., мл), тест Тіффно (ОФВ1/ЖЄЛ, %), пікову і максимальні обєми швидкостей форсованого видиху у точці 25, 50, 75 % форсованої ЖЄЛ (ПОШ, л/с) (МОШ25, л/с) (МОШ50, л/с) (МОШ75, л/с), середню обємну швидкість на рівні 25 - 75 % ЖЄЛ (СОШ25-75, л/с), дихальний обєм (ДО, мл), хвилинний обєм дихання (ХОД, л/хв.), частоту дихання (f, цикл/хв.). Всі обємні показники приводили до умов BTPS. Газообмінну функцію вивчали за допомогою газоаналізаторів типу ПГА-КМ, ПГА-ДУМ. Реєстрували: напруження кисню в повітрі, що видихається (РЕО2, мм рт.ст.), напруження двоокису вуглецю в повітрі, що видихається (РЕСО2, мм рт.ст.), коефіцієнт утилізації кисню (FO2, об.%), швидкість споживання кисню (VO2, мл/хв.), швидкість виділення двоокису вуглецю (VCO2, мл/хв.), дихальний коефіцієнт (R, ум.од.), вентиляторний еквівалент по кисню (ВЕО2, ум. од.), кисневу вартість дихального циклу (VO2/f, мл/хв./цик.). Газообмінні показники коректувалися з урахуванням умов STPD. Дослідження проводили як в стані спокою, так і при виконанні ступінчато-збільшуваного навантаження на велоергометрі. У дослідженнях взяли участь 75 спортсменів у віці від 9 до 16 років. Отримані дані обробляли статистично з використанням t- критерію Стьюдента і кореляційного аналізу (Венчиков І.А., Венчиков В.А., 1974; Заціорський В.М., 1982).

Результати власних досліджень. Як показали результати тривалих досліджень юних плавців у віці від 9 до 18 років, більшість приватних і інтегральних морфофункціональних показників змінювалися по мірі їх дозрілості, впливаючи при цьому істотним чином на формування МСК організму спортсменів. Так, виявлено, що найбільш виражені стрибки ростових процесів спостерігалися у віці 12-13 і 14-16 років, які співпали із змінами в функціональному стані мязової тканини. Показано, що по мірі дозрілості спортсменів розширення аеробних можливостей супроводжувалося зменшенням впливу антропометричних параметрів і посиленням впливу функціональних показників (рис. 1). Так, у 9-10 річному віці виявлено істотні взаємозвязки МСК з показниками маси тіла (r = 0,66), обємом грудної клітини (r = 0,88; r = 0,76), життєвого індексу (r=0,49), обємом легень (0,47). У 11-13 років більшою мірою на аеробні можливості впливали тотальні розміри тіла, а у віці 14-16 років - резерви системи зовнішнього дихання, (r = 0,88), силові можливості мязової тканини (r = 0,48).

Рис. 1. Кореляційні взаємозвязки між рівнем МСК і показниками фізичного розвитку плавців А - у віці 9-10 років, Б - у віці 11-13 років, В - у віці 14-16 років при виконанні субмаксимального фізичного навантаження. Примітка: 1 - довжина тіла; 2 - маса тіла; 3 - СІ; 4 - обєм грудної клітини на вдиху; 5 - обєм грудної клітини на видиху; 6 - екскурсія грудної клітини; 7 - життєвий індекс; 8 - подвійний добуток.

Вивчення енергозабезпечення навантажень при плаванні проводилося нами за показниками концентрації молочної кислоти в крові при використанні спортсменами трьох дистанцій із різною інтенсивністю.

Результати досліджень показали, що збільшення концентрації молочної кислоти при граничній потужності до 8,42 ± 0,157 Ммоль/л (р<0,01) у спортсменів 14 років свідчило про посилення анаеробної ланки енергообміну в забезпеченні мязової діяльності. Найбільш низькі темпи продукції лактату при граничній потужності плавальних навантажень зареєстровані у 18-річніх плавців. Максимальна концентрація молочної кислоти у них не перевищувала величини 6,189 ± 0,138 ММОЛЬ/л, (р< 0,01), що свідчило про посилення аеробної ланки енергозабезпечення. Підвищення спортивної майстерності юних спортсменів супроводжувалося збільшенням швидкості плавання в умовах аеробного енергозабезпечення. Так, у віці 14 років ПАНО дорівнював 1,4 м/с, тоді як у 18-літніх плавців він зростав до 1,6 м/с, (р<0,01). Основною причиною збільшення швидкості утворення ПАНО і посилення продукції молочної кислоти зявився істотний ацидотичний зсув, що виник у результаті застосування високого циклового темпу при плаванні, що потребувало залучення великої кількості мязової маси.

Оцінка ефективності адаптації до фізичних навантажень, яку проводили за співвідношенням лейкоцитів у лейкограмі, показала, що для дітей у віці 9-10 років характерним є эозинофілія на фоні реакції спокійної активації, що вказує на наявність елементів напруженості в регуляції механізмів адаптації. Очевидно, такі екзогенні стрес-подразники, як температура і хімічний склад води, надавали додаткове функціональне навантаження на організм дітей. У більш старших вікових групах характерним було формування гармонійної реакції підвищеної активації, що свідчить про перехід організму на більш ефективний рівень функціонування. Оцінюючи взаємодії компонентів системи крові в забезпеченні пристосувального ефекту на основі кореляційного аналізу, виявлено, що високий рівень адаптивних можливостей визначається посиленням кореляційної залежності між рівнем МСК і концентрацією гемоглобіну, еозинофілами і нейтрофілами.

При дослідженні пристосувальних реакцій системи кровообігу нами показано, що з віком в стані спокою відбувалося зниження ЧСС, а величини УО і ХОК навпаки збільшувалися. У дітей 9-10 років збільшення ХОК забезпечувалося реципрокними взаємодіями ЧСС і УО, який знизився на 10 мл у порівнянні з рівнем спокою. Очевидно, основною причиною даного феномена потрібно вважати неудосконаленість механізмів міогенної ауторегуляції серцевої діяльності, а досягнутий рівень тахікардії в цьому випадку був причиною укорочення часу діастолічного наповнення шлуночків. У дітей 11-13 років підвищення обємної швидкості кровотоку забезпечувалося за рахунок частотних характеристик серцевої діяльності, УО практично не змінювався. Відзначена дисгармонія очевидно повязана з тимчасовою затримкою розвитку, коли структура міокарда може зберігати властивості, притаманні їй у попередньому віці. Крім того, інтенсивне зростання мязової тканини, що починається, властиве початку пубертатного періоду, не супроводжувалося адекватним збільшенням порожнин серця. У спортсменів 14-16 років збільшення УО при субмаксимальних навантаженнях здійснювалося за рахунок використання базального резервного обєму.

Вікові етапи розвитку спортсменів супроводжувалися формуванням різних типів кровообігу. Для дітей 9-10 років властивим є резистивний тип, що має найменші пристосувальні можливості. По мірі дозрілості спортсменів та удосконаленості адаптивного потенціалу організму, система кровообігу набирала риси властиві ємнісному типу. З віком збільшення маси серцевого мяза і підвищення функціональних можливостей системи кровообігу супроводжувалося зростанням, з одного боку, працездатності лівого шлуночка, і з іншого боку - підвищенням економічності міокарда. Посилення нагнітальної здатності серця забезпечувалося більш ніж в 3 рази збільшенням працездатності лівого шлуночка у спортсменів 14-16 років. У віці 11-13 років цей приріст становив 33,4 %, а у дітей 9-10 років лише 18,5 %. У процесі росту і розвитку організму формується тип взаємодії кардіо-гемодинамічних параметрів, спрямований на забезпечення максимального пристосувального ефекту. Кількість достовірних внутрішньосистемних взаємодій може характеризувати активність системи в регуляції рівня кровотоку. Так, у дітей 9-10 років у стані спокою виявлено 20 внутрішньосистемних кореляційних звязків. Очевидно, внаслідок недостатньої скорочувальної здатності міокарда включення більшого числа внутрішньосистемних взаємодій спричиняло за собою зниження економічності функціонування всієї системи. У спортсменів 11-13 років число звязків зменшилось до 14, що можна повязати з розбалансуванням системи, що відбувається у різних фазах пубертатного періоду. У спортсменів 14-16 років підвищення числа звязків до 18 може бути повязане з формуванням оптимальної скоординованості системи кровообігу після пубертатного стрибка. При субмаксимальному навантаженні зменшення числа взаємозвязків до 11 у дітей 9-10 років може свідчити про напруження в роботі системи. Надалі з віком підвищення числа достовірних кореляційних звязків зумовлено зростанням ступенів свободи, що регулюють вироблення оптимального варіанту включення системи в забезпеченні рівня ХОК в умовах мязової діяльності.

Дослідження функцій системи зовнішнього дихання показало, що фізичне навантаження сприяло мобілізації дихальної функції легень у всіх спортсменів. Так, у дітей 9-13 років приріст вентиляції більшою мірою здійснювався за рахунок частоти дихальних рухів. Збільшення дихального обєму відбувалося за рахунок резервного обєму вдиху при майже повній мобілізації функціональних резервів респіраторної системи. Настільки неефективна вентиляторна реакція сприяла зниженню ЖЄЛ внаслідок зменшення РОВИД. Тобто пристосувальні реакції організму юних плавців до фізичних навантажень протікали за респіраторним типом. У спортсменів старшої групи відзначалося значне збільшення обємних характеристик у формуванні ХОД. При зростанні дихального обєму більш ніж на 1500 мл, ЧД підвищилася усього на 8 циклів.

Сформований патерн дихання є переважним з точки зору підвищення ефективності вентиляції. Однак, забезпечити тривало в умовах фізичних навантажень режим дихання з показниками ДО в межах 57% ЖЄЛ досить складно, оскільки це спричиняє за собою розвиток стомлення респіраторних і допоміжних мязів, що і є причиною зниження ЖЄЛ у плавців приблизно на 500 мл на останньому ступені навантаження.

З підвищенням обєму повітряного потоку, що проходить через легені, збільшувалася бронхіальна прохідність. Інтенсивність повітряного потоку визначалася обємом легень спортсменів і силою дихальної мускулатури. Значними можливостями для реалізації метаболічного запиту організму володіли спортсмени 14-16 років. ПОШ, що характеризує максимальну інтенсивність повітряного потоку під час форсованого видиху, у них була значно вище, ніж у більш молодих спортсменів і зростала по мірі виконання навантажень, аж до максимальної (рис. 2). Очевидно високий еластичний і нееластичний опір диханню, характерний для дітей 9-13 років, був причиною значного збільшення енергії, що затрачується інспіраторними мязами на вентиляцію легень, що знижувало можливості для збільшення швидкісних характеристик повітряного потоку.

IMG_8c47fb14-e5c6-4271-95f3-7728ee87495b

Рис. 2. Вікова динаміка максимальної обємної швидкості потоку повітря при форсованому видиху в стані спокою і при фізичних навантаженнях різної потужності. Примітка: 1 - 9-10 років; 2 - 11-13 років; 3 - 14-16 років.

Та ж тенденція виявлялася і на всіх рівнях бронхіального дерева. Найбільші величини обємної швидкості повітряного потоку в бронхах великого, середнього і малого діаметра були зафіксовані у спортсменів 14-16 років. У дітей 9-13 років спостерігалася відносна стабілізація обємної швидкості видиху у великих, середніх і малих бронхах на останньому ступені навантаження. Очевидно, збільшення частоти дихання сприяло зниженню радіально-направленого тиску, який стримує спадання бронхів, наслідком чого може бути зменшення бронхіальної прохідності при форсованому диханні.

Підвищення потужності системи зовнішнього дихання в процесі онтогенезу і під впливом плавальних навантажень супроводжується зростанням її ефективності. Кисневий ефект дихального циклу у спортсменів старшої групи при потужності навантаження в 150 Вт дорівнював 122,6±5,1 мл/хв./цик., (р<0,01), і значно перевищував цей показник у інших спортсменів. Ефективність пристосувальних реакцій організму спортсменів визначалася нами за енергетичною вартістю, що доводиться на одиницю потужності виконуваної роботи. Найбільші відносні енергетичні витрати були зафіксовані у плавців 9-10 років, при навантаженні в 50 Вт швидкість споживання кисню на один ват потужності склала у них 45,6±2,7 мл/хв. Причому максимальний рівень цих витрат доводився на первинне навантаження. Очевидно, внаслідок недосконалості механізмів нейро-гормональної регуляції адаптивні реакції носили яскраво виражений надмірний характер. Надалі, за мірою зрілості спортсменів і розширення функціональних резервів організму, відзначалося зниження энерготрат на реалізацію стрес-реакції за рахунок збільшення потужності стрес-реалізуючих систем.

Для визначення міри участі компонентів системи зовнішнього дихання в забезпеченні максимального пристосувального ефекту нами був проведений кореляційний аналіз основних показників механіки дихання і газообмінної функції легень з інтегральним енергетичним параметром МСК. Виходячи з принципу мозаїчності, структурні компоненти системи при предявленні до них функціональних вимог розподіляють це навантаження між собою, вибираючи таку кількість і якість структурних компонентів, яка буде адекватно конкретною до вимог. Різке зниження кількості кореляційних звязків у плавців 9-10 років свідчить про значне напруження системи в забезпеченні кисневого режиму організму (рис. 3). Вікове збільшення їх числа можна повязати з розширенням ступенів свободи з метою реалізації пристосувального ефекту.

IMG_0b3045bc-e130-4ac5-af9b-00c3b44bbc0c

IMG_c14a3636-9113-48ae-b639-ab8fbfcf8684

IMG_436deba6-2482-46f5-afa3-b371ecc2f28b

Рис. 3. Кореляційні взаємозвязки між рівнем МСК при виконанні субмаксимального фізичного навантаження і показниками системи зовнішнього дихання у плавців різного віку. Примітка: А - 9-10 років, Б - 11-13 років, В - 14-16 років

Виходячи з всього вищевикладеного можна укласти, що адаптивні реакції кардіо-респіраторної системи плавців мають яскраво виражені вікові особливості, які необхідно враховувати в тренувальному процесі юних спортсменів.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить про наявність морфофункціональних особливостей організму спортсменів на різних етапах вікового розвитку, що обумовлює спрямованість пристосувальних реакцій кардіо-респіраторної системи організму плавців до специфічних фізичних навантажень і швидкість досягнення МСК. Маловивченими залишаються питання про роль різних компонентів кардіо-респіраторної системи організму плавців різного віку в забезпеченні адекватної метаболичному запиту максимальної швидкості споживання кисню.

2. На основі тривалих досліджень виявлено значення морфофункціональних характеристик у вияві аеробних здібностей плавців на етапах вікового розвитку. Найбільш виражений вплив на величину МСК у дітей 9-10 років надають соматометричні параметри. Із збільшенням віку спортсменів аеробний потенціал організму більшою мірою детермінований функціональними резервами кардіо-респіраторної системи і силовими здібностями мязового апарату.

3. Дослідження вікових особливостей енергетичного обміну показали, що для дітей і підлітків характерним є зниження частки аеробного забезпечення метаболічних реакцій при виконанні плавальних навантажень потужності, що підвищується. Інтенсивність продукції молочної кислоти на 0,1 м/с збільшення швидкості плавання у них була значно вища за відношенням до більш дорослих спортсменів. Максимальна величина концентрації молочної кислоти в крові при плаванні дистанції у третій зоні інтенсивності у 14-річних плавців становила 8,429±0,157 ММОЛЬ/л і за мірою зрілості спортсменів знижувалася до 7,278±0,578 ММОЛЬ/л у віці 16 років, (р<0,05), а у 18-річних не перевищувала значень 6,189±0,138 ММОЛЬ/л, (р<0,01). Недостатність механізмів компенсації метаболічного ацидозу була основною причиною зменшення порогу анаеробного обміну (ПАНО) у спортсменів молодшої вікової групи.

4. Ефективність адаптації до плавальних навантажень характеризується співвідношенням клітин в лейкограмі спортсменів. Для дітей 9-10 років характерним є еозинофілія на фоні реакції спокійної активації. Основною причиною наявності елементів напруженості реакції є такі екзогенні стрес-подразники, як температура і хімічний склад води, які надають додаткове функціональне навантаження на організм дітей. Для дітей 11-16 років характерним є формування гармонійної реакції підвищеної активації, що свідчить про більш високий рівень реактивності системи в даному віковому діапазоні. Високий рівень адаптивних можливостей визначається посиленням кореляційної залежності між рівнем МПК і концентрацією гемоглобіну, еозинофілами і нейтрофілами.

5. Вікові етапи онтогенетичного розвитку спортсменів супроводжувалися формуванням різних типів кровообігу, що забезпечують пристосувальні реакції організму. Для плавців молодшої вікової групи властивим є резистивний тип, що характеризується високими показниками ЗПО у межах 1510,80±132,5 дин.с.см-5. Хронотропний ефект є провідним у підтримці необхідного рівня кровотоку. Вдосконалення функцій серцево-судинної системи на фоні вікових змін і регулярних тренувальних занять забезпечувало перехід системи кровообігу на економічний режим функціонування, при цьому тип кровообігу приймав межі ємкісного, з низькими параметрами ЗПО, рівними 1342,83±120,70 дин.с.см-5, (р<0,05). Висока ефективність системи кровообігу за мірою дозрівання спортсменів забезпечувалася реципрокним взаємозвязком між працездатністю лівого шлуночка і рівнем ЗПО, (r = -0,69 ), а також збільшенням ЧВХО до 31,32±1,74 с (р<0,01).

6. Показано, що низька ефективність системи кровообігу у дітей 9-10 років характеризується різким зменшенням числа внутриішньосистемних компонентів, які забезпечують рівень ХОК в умовах мязової діяльності, що знижувало можливості у виробленні оптимального варіанту її функціонування. З підвищенням віку спортсменів і формування ємкісного типу кровообігу, метаболічний запит організму забезпечувався збільшенням кількості внутриішньосистемних взаємодій. Збалансованість системи детермінована наявністю зворотної кореляційної залежності між ЗПО і СІ (r = -0,87).

7. Пристосувальні реакції організму юних плавців проходили за респіраторним типом адаптації, що характеризується максимальною мобілізацією вентиляторної функції і формуванням патерну дихання з переважанням частотного компоненту. Вікове вдосконалення функцій системи дихання повязане із зростанням статичних обємів легень і перебудовою патерну дихання у бік збільшення обємних характеристик. Ефективність термінової адаптації до фізичних навантажень визначалася також змінами бронхіальної прохідності. Зростання обєму форсованого видиху з 2,04±0,4 л у віці 9-10 років до 4,22±0,41 л, (р<0,001) у групі старших спортсменів та збільшення швидкості повітряного потоку на всіх рівнях бронхіального дерева, сприяли розширенню аеробних здібностей організму плавців на етапах вікового розвитку.

8. Виявлено, що для спортсменів 9-10 років характерним є збільшення енергетичних витрат при подоланні зовнішнього опору, оскільки адаптивні реакції у цієї категорії спортсменів носили яскраво виражений надмірний характер. Зниження енерготрат на реалізацію стрес-реакції повязане з розширенням функціональних резервів організму і економізацією його діяльності. При максимальному фізичному навантаженні відносні енерготрати у молодших спортсменів склали біля 30,0 мл/хв./Вт швидкості споживання кисню, тоді як у спортсменів старших груп вони знижувалися до 18-20 мл/хв./Вт, (р<0,01) на фоні підвищення кисневої вартості дихального циклу на 42,8 %, (р<0,01).

9. Показано, що ефективність адаптації до фізичних навантажень повязана з реалізацією принципу мозаїчності, що має на увазі розподіл функціонального навантаження між компонентами системи зовнішнього дихання з метою досягнення максимального пристосувального ефекту. Зниження кількості кореляційних звязків у спортсменів 9-10 років свідчить про значне напруження системи в забезпеченні кисневого режиму, тоді як збільшення їх числа у плавців старшого віку можна повязати з розширенням можливостей для реалізації аеробного потенціалу.

10. На основі проведених досліджень, розроблені практичні рекомендації, що дозволяють проводити ефективну оцінку адаптивних реакцій кардіо-респіраторної системи організму плавців різного віку до специфічних фізичних навантажень у процесі багаторічних занять спортивним плаванням. Рекомендації впроваджені в практику викладачів спеціалізованих ВУЗІВ, тренерів-викладачів з спортивного та оздоровчого плавання, фахівців з лікарського контролю стану здоровя спортсменів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Буков Ю.А., Погодина С.В. Изменения взаимосвязи клеточных компонентов крови в процессе адаптации юных пловцов к специфическим нагрузкам // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2002. - Т. 138. - Ч. 1.- С.31-34. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

2. Буков Ю., Погодина С. Плавательные нагрузки в формировании энергетического потенциала и укреплении здоровья детей и подростков // Стимуляция здоровья (факторы, механизмы и оздоровительные стратегии) / Под ред. Elly Bulicz. - Radom: WSB ITE. - 2003. - С.296-299. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

3. Погодіна С.В. Особливості вияву аеробних здібностей юних плавців на різних етапах вікового розвитку // Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць. - Львів: Панорама. - 2002. - Вып. 6. - Т. 2. - С.191-193. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

4. Погодина С.В. Возрастные особенности реакций системы кровообращения пловцов на дозированное воздействие физических нагрузок // Таврический медикобиологический вестник. - 2003. - № 1. - С.111-114. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

5. Погодина С.В. Особенности проявления аэробных способностей юных пловцов в процессе адаптации к физическим нагрузкам на выносливость // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2003. - Т. 16, №1. - С.63-66. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

6. Погодина С.В., Буков Ю.А. Изменения вентиляторной функции легких у спортсменов в возрасте 12-13 лет в процессе адаптации к циклическим физическим нагрузкам // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2003. - Т.16 (55), №4. - С.19-22. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

7. Погодіна С.В. Особливості метаболічних реакцій юних кваліфікованих плавців у різних зонах потужності фізичних навантажень // Концепція розвитку галузі фізичного виховання іспорту в Україні: Збірник наукових праць. - Рівне: РЕГІ. - 2003. - Ч.1. - С. 207-210. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

8. Буков Ю.А., Погодина С.В. Аэробные возможности и эффективность адаптации юных пловцов к специфическим физическим нагрузкам // Труды Всеукра?нського зїзду фахівців із спортивної медицини i ЛФК. - Одесса: ЗТ. - 2002. - С.63-64. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

9. Буков Ю.А., Погодина С.В. Возрастные особенности вентиляторной функции легких у пловцов в процессе адаптации к специфическим физическим нагрузкам // Труды YII Междунар. конгресса “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. - Том 2. - Москва: СПОРТАКАДЕМПРЕСС. - 2003, С.19-20. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

10. Буков Ю.А., Погодина С.В., Осадчая Е.В., Маркина И.В., Урюпин Е.Е. Влияние клеточного фактора на процессы адаптации к специфическим физическим нагрузкам // Труды Х? Междунар. симпозиума “Эколого-физиологические проблемы адаптации”. - Москва: Издательство Российского университета дружбы народов. - 2003. - С.83-84. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

11. Буков Ю.А., Погодина С.В. Возрастные особенности реакций системы кровообращения пловцов на дозированное воздействие физических нагрузок // Труды YIII Междунар. конгресса “Современный олимпийский спорт и спорт для всех”. Том 2. - Алматы: Издательство Казахской академии спорта и туризма. - 2004. - С. 19-21. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

12. Погодина С.В. Буков Ю.А. Направленность метаболических реакций высококвалифицированных пловцов в возрасте 14 лет при использовании различных зон мощности специфических физических нагрузок // Труды 1 Междунар. конгресса “Спорт и здоровье”. - Том 1. - Санкт-Петербург: Олимп - СПБ. - 2003. - Т. 1. С. 83-84. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов).

13. Погодина С.В. Оценка эффективности приспособительных реакций кардио-респираторной системы пловцов различного возраста к специфическим физическим нагрузкам. Методические рекомендации по теории и методике избранного вида спорта. - Симферополь: Изд-во ТНУ, 2005. - 55с. (особистий внесок полягає в проведенні єксперіментальних досліджень, обробці матеріалов і розробці методичних рекомендацій).