Дослідження літературно-критичної спадщини В.Г. Короленка в контексті літературознавства середини ХІХ – початку ХХ століть. Відображення естетичних поглядів в аналізі художньої творчості письменника. Особливості критики авторів-сучасників В.Г. Короленка.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук 10.01.02 - Російська література В.Г. Короленко - літературний критик Горовенко Марія Олександрівна Харків 2011 Дисертацією є рукопис. Загальна характеристика роботи критика короленко літературний естетичний Актуальність дослідження. У працях дослідників літератор поставав як видатний російський письменник ХІХ ст., редактор журналу «Русское богатство», публіцист, котрий брав активну участь у суспільному житті країни. Короленко - яскравий, своєрідний і цікавий критик. У статтях, присвячених сучасникам, мемуарність тісно поєднується з критичною оцінкою творчої спадщини певного письменника. Досягення поставленої мети зумовило розв’язання таких завдань: - представити літературно-критичну спадщину Короленка в усій її повноті; - на основі досліджених статей, листів, а також щоденникових записів Короленка простежити відображення його естетичних поглядів в аналізі художньої творчості того чи іншого письменника; - охарактеризувати своєрідність сприйняття Короленком спадщини класиків російської літератури; - проаналізувати оцінки Короленка щодо творчості сучасних йому письменників; - показати функцію мемуарного елемента в критичних статтях Короленка; - визначити місце і значення літературно-критичної спадщини Короленка в історії літературної критики. Частково опрацьовані архівні матеріали (нотатки Короленка на книгах Толстого, виписки з його романів «Війна і мир» та «Анна Кареніна» і коментарі Короленка до них). Окрім того, поза увагою дослідників залишається низка аспектів проблеми, головними з яких, на наш погляд, є: Короленко - критик «Переписки» Гоголя, Короленко - критик релігійно-філософських поглядів Толстого. У другому розділі дисертації «Короленко-історик російської літератури» поставлене завдання схарактеризувати своєрідність сприйняття Короленком спадщини класиків російської літератури, серед яких особливо близькими своєю щирою зацікавленістю долею народу, правдивим зображенням народного життя і твердої віри в щасливе майбутнє країни були Гоголь, Щедрін і Гончаров. Як послідовник ідей Бєлінського і Чернишевського, Короленко у своєму ставленні до «Переписки» стояв на позиції категоричного заперечення «реакційної» книги Гоголя. Третій розділ дисертації «Короленко і його сучасники» містить аналіз поглядів Короленка на творчість сучасних йому письменників, серед яких доробок Чернишевського, Успенського, Чехова, Гаршина і Толстого посідає особливе місце.