Визначення правового потенціалу інституту відводу в адміністративно-юрисдикційному процесі, його особливості в окремих складових адміністративної юрисдикції. Пропозиції вдосконалення чинного законодавства в досліджуваній сфері і практики застосування.
Аннотация к работе
Певна модифікація змісту останнього, обумовлена реанімуванням адміністративної юстиції в Україні, набуттям чинності Кодексом адміністративного судочинства України, а, відповідно, ускладнення адміністративного процесу так званим «судочинським» елементом із притаманною йому специфікою актуалізує перегляд потенціалу адміністративно-процесуальних інститутів юрисдикційної належності, серед яких можна виділити відвід (самовідвід) учасників. У вітчизняній адміністративно-правовій літературі відводу в адміністративно-юрисдикційному процесі увага взагалі не приділялася, що є цілком логічним, оскільки в адміністративно-деліктному процесі як складовій адміністративно-юрисдикційного процесу це питання нормативно не врегульоване, на практиці особливого поширення воно також не отримало, що, у свою чергу, й істотно знизило, у подальшому й взагалі усунуло будь-яке підґрунтя для поглибленого його наукового аналізу. Щоправда, включення до змісту адміністративного, в тому числі й юрисдикційного, процесу так званого судочинського процесу, нормативне визначення засад відводу в адміністративному судочинстві й поява певних, хоча й некомплексних, доктринальних досліджень, присвячених відводу, а також активізація роботи щодо розроблення новітніх нормативних засад адміністративно-деліктного процесу, дисциплінарного провадження та провадження зі звернення громадян істотно актуалізують потребу поглибленого аналізу відводу в адміністративно-юрисдикційному процесі в цілому. (з наступними змінами та доповненнями) відносно відводу (самовідводу) учасників провадженнями такими, що потребують подальшого вдосконалення, 97 % - підтримують тезу щодо необхідності законодавчого закріплення інституту відводу (самовідводу) в адміністративно-деліктному провадженні. Безпосередньо проблематиці інституту відводу та самовідводу в рамках адміністративно-юрисдикційного процесу увага вчених-юристів, на жаль, не приділялася.«Адміністративно-юрисдикційний процес як сфера обєктивізації відводу (самовідводу) його учасників» крізь призму розгляду проблематики адміністративного процесу, зясування його сутності, принципів та критеріїв класифікації в адміністративно-правовій літературі дисертантом розкривається зміст, ознаки та визначається поняття адміністративно-юрисдикційного процесу як сфери обєктивізації інституту відводу (самовідводу) його учасників, наводиться власне бачення щодо структури адміністративної юрисдикції тощо. «Історіографія дослідження відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині та закріплення його у вітчизняному законодавстві» зазначається, що аналіз різноманітних джерел свідчить про відсутність у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині комплексних досліджень, присвячених відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі, проте спостерігається певна активізація наукового пошуку з початку XXI століття, враховуючи певні державотворчі та правотворчі процеси. «Поняття, ознаки та мета відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі, його класифікаційний розподіл та співвідношення із процесуальними аналогами» вперше надається наукове визначення поняття «відвід (самовідвід) в адміністративно-юрисдикційному процесі». Дисертантом здійснюється аналіз ознак відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі, співвідношення відводу (самовідводу) із процесуальними аналогами, визначається мета та робиться класифікаційний розподіл відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі. «Система субєктів відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі» дисертант визначає субєктів відводу (самовідводу) в адміністративно-юрисдикційному процесі як юридичних та фізичних осіб, які наділені загальною правосубєктністю та спеціальною адміністративно-процесуальною правосубєктністю, що дозволяє їм брати участь в адміністративно-юрисдикційному процесі, які мають право заявити відвід або зобовязані розглядати питання про відвід (самовідвід), або наділені обовязком заявити самовідвід та відносно яких може бути заявлений відвід, або мають право висловити свою думку при вирішенні питання про відвід (самовідвід), які набувають статусу учасників правовідносин, повязаних з розглядам питання про відвід (самовідвід), у разі заявлення відводу (самовідводу) субєктами адміністративно-юрисдикційного процесу, які мають право заявити відвід або наділені обовязком заявити самовідвід.Відвід (самовідвід) в адміністративно-юрисдикційному процесі - це гарантія законності, регламентований адміністративно-процесуальними нормами засіб забезпечення усунення від участі в розгляді та вирішенні адміністративно-юрисдикційної справи осіб («лідируючих учасників», «учасників, що сприяють розгляду справи» тощо), щодо яких є сумніви в їх обєктивності, неупередженості, шляхом ініціювання оперативного, економного судового та позасудового зясування відповідних обставин і в разі наявності заміни іншими особами з відповідним процесуальним оформленням результатів. Проведени