Відтворювальні та продуктивні якості свиней породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції "степовий" за різними методами розведення - Автореферат

Тому в наших дослідженнях були вирішені питання щодо визначення оптимального поєднання внутрішньпорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» (ДУСС) з великою білою породою зарубіжної селекції (ВБ), червоною білопоясою (ЧБПП), ландрас та пєтрен. Метою досліджень було вивчення відтворювальних якостей свиноматок створенного типу при чистопородному розведенні та в схрещуванні з породами велика біла, червона білопояса, ландрас та пєтрен; визначення показників відгодівельних і мясних якостей тварин, їх стресостійкість, гематологічні та гістологічні показники. Для досягнення поставлених у роботі завдань використовували такі методи дослідження: зоотехнічні (відтворювальні якості свиноматок і кнурів-плідників, ріст, розвиток, відгодівельні та мясні якості чистопородного та помісного молодняку); гістологічні, фізико-хімічні (визначення стресостійкості, дослідження складу мяса та сала); лабораторні (оцінка якості спермопродукції, гематологічні дослідження); біометричні (обчислення середніх значень величин та їх похибок, рівня вірогідності, впливу фактору «генотипу кнура-плідника», кореляційних звязків); економічні (обчислення собівартості, прибутку і рентабельності); аналітичні (огляд літератури, узагальнення результатів власних досліджень). У роботі набули розвитку питання впливу "генотип кнура-плідника" на відтворювальні якості свиноматок, стресостійкості та гістологічні дослідження, фізико-хімічні показники мязової і жирової тканини свиней, а також одержані нові дані що до інтенсивності, рівномірності і напруги росту у чистопородних і помісних свиней. При оцінці спермопродукції кнурів встановлено, що кнури внутрішньопорідного типу „Степовий” породи дюрок української селекції мали кращу концентрацію сперміїв, яка дорівнювала 244,2 млн./мл., але порівняно з контрольною та іншими групами - переважали тварини ІІ групи в більшості основних показників спермопродукції, до таких показників відносяться обєм еякуляту, який дорівнював 380 мл, при Р>0,999; прямолінійно-поступальна рухливість, яка дорівнювала 10,0 балів, при Р>0,95; виживаємість сперми, яка дорівнювала 7,5 годин при Р>0,999; запліднювальна здатність складала 88,1% при Р>0,95.Результати досліджень з вивчення відтворювальних та продуктивних якостей внутрішньпорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» при поєднанні з мясними генотипами, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки: 1. Проте за багатоплідністю, збереженістю, масою гнізда при відлученні (в 30 днів), та молочністю - кращими були матки при поєднанні з кнурами великою білою породою, ці показники відповідно становили: 11,06 гол., 94,3%, 85,6 кг. та 71,4 кг. Кнури великої білої породи, порівняно з породою дюрок (ДУСС) та іншими породами, переважали в більшості основних показників спермопродукції: обєм еякуляту, який дорівнював 380 мл (Р>0,999); прямолінійно-поступальна рухливість, яка дорівнювала 10,0 балів (Р>0,95); виживаємість сперми, яка дорівнювала 7,5 годин (Р>0,999); запліднювальна здатність, яка дорівнювала 88,1% (Р>0,95). Більш високими показниками живої маси характеризувалися помісні генотипи, де материнською формою була порода дюрок (ДУСС), а батьківською - порода пєтрен, які перевершували тварин контрольної групи у всі вікові періоди, а в шестимісячному віці на 6,2 кг, і в восьмимісячному віці - на 6,8 кг. Поєднання свиноматок породи дюрок (ДУСС) з кнурами породи пєтрен характеризується більшою виразністю мясних форм з помітною перевагою ширини та напівобхвату заду, які переважали конрольну групу в шестимісячному віці на 7,9 та 6,7 см відповідно, та кращими показниками широкозадості та мясності, які переважали конрольну групу в шестимісячному віці на 18,9 та 11,2 % відповідно.

Результати досліджень з вивчення відтворювальних та продуктивних якостей внутрішньпорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» при поєднанні з мясними генотипами, їх аналіз та статистична обробка дозволили зробити наступні висновки: 1. Відтворювальні якості свиноматок внутрішньопорідного типу породи дюрок української селекції «Степовий», свідчать про те, що за чистопорідного розведення багатоплідність свиноматок відповідає класу еліта і першому та цільовому стандарту. Проте за багатоплідністю, збереженістю, масою гнізда при відлученні (в 30 днів), та молочністю - кращими були матки при поєднанні з кнурами великою білою породою, ці показники відповідно становили: 11,06 гол., 94,3%, 85,6 кг. та 71,4 кг. Відмічено найвищий вплив «генотипу кнура-плідника» на показник молочності - 18,45%, та відсутність впливу генотипу кнура-плідника на показники маси гнізда, та маси 1 порося при відлученні.

2. Кнури внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» мали кращу концентрація сперміїв, яка дорівнювала 244,2 млн./мл. Кнури великої білої породи, порівняно з породою дюрок (ДУСС) та іншими породами, переважали в більшості основних показників спермопродукції: обєм еякуляту, який дорівнював 380 мл (Р>0,999); прямолінійно-поступальна рухливість, яка дорівнювала 10,0 балів (Р>0,95); виживаємість сперми, яка дорівнювала 7,5 годин (Р>0,999); запліднювальна здатність, яка дорівнювала 88,1% (Р>0,95).

3. Тварини контрольної та дослідних груп у всі вікові періоди відповідали класу еліта. Більш високими показниками живої маси характеризувалися помісні генотипи, де материнською формою була порода дюрок (ДУСС), а батьківською - порода пєтрен, які перевершували тварин контрольної групи у всі вікові періоди, а в шестимісячному віці на 6,2 кг, і в восьмимісячному віці - на 6,8 кг.

4. Зміни пропорцій тілобудови помісного молодняку поєднань свиноматок породи дюрок (ДУСС) з кнурами породи ландрас, в напрямку покращення довжини тулуба, які переважали контроль в шестимісячному віці на 5,8 см, в восмимісячному - на 7,9 см. Поєднання свиноматок породи дюрок (ДУСС) з кнурами породи пєтрен характеризується більшою виразністю мясних форм з помітною перевагою ширини та напівобхвату заду, які переважали конрольну групу в шестимісячному віці на 7,9 та 6,7 см відповідно, та кращими показниками широкозадості та мясності, які переважали конрольну групу в шестимісячному віці на 18,9 та 11,2 % відповідно.

5. Піддослідні генотипи зберігали високу інтенсивність росту і при відгодівлі до живої маси 140 кг. При досягненні тваринами живої маси 140 кг, у свиней майже всіх груп середньодобовий приріст збільшився, з високими рівнями вірогідності. Найменшим віком досягнення живої маси 140 кг характеризувалися тварини V дослідної групи - 234 дні, що на 7 днів менше ніж у тварин контролю. Тварини даного поєднання характеризувалися найвищим середньодобовим приростом - 793 г і меншими витратами кормів - 3,83 кормові одиниці.

6. Свині породи дюрок (ДУСС), та помісні свині породи дюрок з породами ландрас французької селекції та породою пєтрен, є тваринами стресостійкими і не є носіями мутантного алелю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром. У помісних свиней породи дюрок з червоно-білопоясою породою і великою білою породою англійської селекції, зустрічаються тварини, що являються стресостійкими, але є носіями мутантного алелю, який спричиняє в гомозиготному стані стрессиндром.

7. Тварини всіх дослідних груп мали високий забійний вихід, у всіх вагових кондиціях найбільше значення забійного виходу було в тварин V групи (Д х П) - 75,94-73,38%, а найбільша довжина півтуші була в IV групі (Д х Л), що становила - 99,3 - 119,4 см.

8. Міжпорідне схрещування тварин ІІ групи ( Д х > ВБ) і ІІІ групи ( Дх>ЧБПП) сприяє зменшенню частки мязового компонента на 17% і 21% відповідно, а також збільшенню кількості зрілої жирової тканини, що є свідченням підвищення ніжності мяса свинок. Свинки поєднання (Д х Л) порівняно з контрольною групою мали невиразну динаміку зміни морфологічних показників, а також вмісту строми й паренхіми в мязовій тканині. Поєднання (Д х П) призвело до відчутного збільшення діаметра мязових волокон найдовшого мяза спини (у середньому на 13 мк), що є фактом підвищення мясної продуктивності.

9. Тварини контрольної групи мали найбільший показник інтенсивності забарвлення. Найбільший вміст жиру при забої мало мясо підсвинків ІІІ групи - 3,32%, що свідчить про смакові властивості мяса. При фізико-хімічних дослідженнях шпику встановлено, що свині всіх піддослідних груп відноситься до щільної консистенції, що є показником смакових якостей.

10. Економічний аналіз проведених дослідів свідчить про те, що при використанні внутрішньопорідного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий» рентабельність виробництва, залежно від способів і строків реалізації відгодівельного молодняку, складає від 18,5% до 61,0%. У поєднанні з кнурами породи пєтрен рівень рентабельності складає від 32,06% до 58,2 %.

Пропозиції виробництву

На основі проведених досліджень пропонуємо: · використовувати породу дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» в якості материнської форми в поєднанні з кнурами порід великої білої та ландрас, що забезпечує підвищення багатоплідності на 0,8 та 0,12 поросяти.

· для підвищення відгодівельних та мясних якостей свиней використовувати свиноматок породи дюрок внутрішньопорідного типу української селекції «Степовий» в поєднанні з кнурами породи пєтрен, що забезпечить отримання скоростиглого відгодівельного молодняку з тонким шпиком і високим виходом мяса з туш тварин у більш важких вагових кондицій (120-140 кг).

1. Стародубець О.О. Відтворні якості свиней породи дюрок внутрішньопородного типу «Степовий» в умовах СГПП «Техмет-Юг» Миколаївської області / О.О. Стародубець // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв: Редакційно-видавничий відділ МДАУ. - 2007. - Вип.4(43). - С. 187-190.

2. Топіха В.С. Стресчутливість свиней породи дюрок внутрішньопородного типу «Степовий» / В.С. Топіха, О.О. Стародубець // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв: Редакційно-видавничий відділ МДАУ. - 2008. - Вип.2(45). - С. 149-153. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних, формування висновків)

3. Стародубець О.О. Відтворювальні та відгодівельні якості свиней породи дюрок при різних поєднаннях / О.О. Стародубець // Таврійський науковий Вісник. - Херсон: Айлант. - 2008. - Вип.58, частина ІІ. - С. 211-213.

4. Стародубець О.О. Морфологічні та біохімічні показники крові свиней різних генотипів / О.О. Стародубець // Аграрний Вісник Причорноморя. - Одеса. - 2008. - Вип.43. - С. 170-173.

5. Топіха В. Вдосконалена технологія виробництва свинини / В. Топіха, О. Стародубець, Т. Гуднікова // Тваринництво України. - 2009. - №5. - С. 9 - 11. (Дисертант виконав експериментальну частину, обробку і аналіз даних, формування висновків)

6. Стародубець О.О. Гістологічна будова мязової тканини свиней різних генотипів / О.О. Стародубець // Вісник аграрної науки Причорноморя. - Миколаїв: Редакційно-видавничий відділ МДАУ. - 2009. - Вип.3(50). - С. 182-187.