Причини низької відтворної здатності телиць парувального віку в господарствах Сумської області. Інтенсифікація відтворної функції телиць парувального віку за допомогою тканинного препарату ПДЕ та комплексного застосування ПДЕ декавіту та тривітаміну.
Аннотация к работе
Предметом дослідження була розробка методів корекції відтворної функції телиць, біохімічний склад сироватки крові, концентрація прогестерону та естрадіолу в сироватці крові, гістоструктура яєчників. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше запропоновано та апробовано ефективний засіб стимуляції відтворної функції телиць різних порід препаратом ПДЕ (плацента денатурована емульгована), виготовленим з тканин плаценти людини та поєднане його застосуванням з полівітамінним препаратом. Встановлено сезонні зміни рівня естрадіолу та прогестерону в крові телиць після введення їм біологічно активних препаратів із використанням сучасних методик дослідження. Вивчено зміни гістоструктури яєчників при стимуляції статевої функції телиць різними біологічно активними препаратами, в порівнянні з контрольною групою тварин. Здобувачем особисто апробовано, розроблено й упроваджено методики застосування тканинного препарату ПДЕ, а також поєднане його застосування з тривітаміном неплідним телицям різних порід в господарствах з виробництва молока різної форми власності Сумської області.Зниження показників відтворення маточного поголівя худоби обумовлене насамперед, погіршенням стану відтворної функції фізіологічно зрілих телиць, поголівя яких протягом останніх пяти років значно коливалося (КСП “Семенівське” 102-274 гол; ВАТ “Племзавод, Михайлівка” 163-290 гол; ТОВ агрофірма “Косівщинська” 157-268 гол.), кількість отриманих телят від первісток скорочувалась (КСП “Семенівське” від 79% до 36%; ВАТ “Племзавод, Михайлівка” від 67% до 47%; ТОВ агрофірма “Косівщинська” від 95% до 45%.). З даних таблиці видно, що найкращий стимулюючий ефект отримано у першій дослідній групі (при застосуванні ПДЕ), 73,3 % тварин якої, проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 5,18±1,69 доби. Набагато нижчими були результати другої (застосовували естрофан) та контрольної груп, а саме: 46,6 % та 16,7% телиць проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 9,57±3,22 та 9,00±5,01 діб відповідно. З наведених у таблиці 3 даних видно, що найкращий результат (враховуючи сезонну динаміку) проявлення першого статевого циклу отримано після введення препарату ПДЕ, тобто в перших дослідних групах: на 58,5% (Р< 0,001) у першій групі, на 16,9% (Р< 0,01) у другій групі і на 40,2% (Р< 0,001) у третій групі у порівнянні із контрольними групами 19,8%. Повторення статевого циклу у телиць першої групи обох порід було значно меншим за аналогічні показники другої і третьої дослідних, та контрольних груп.Комплексне застосування тканинного препарату (ПДЕ), естрофану, декавіту та тривітаміну сприяє відновленню циклічної функції яєчників та відтворної здатності телиць різного віку симентальської, голштінофризької і швіцької порід. 2.Аліментарна гіпотрофія яєчників, яка спричиняє зниження генеративної та ендокринної функції яєчників неплідних телиць, була підтверджена нашими даними, отриманими при проведенні аналізу поживності раціонів годівлі тварин різних вікових груп та біохімічних і морфологічних досліджень крові, які не відповідали фізіологічним параметрам за показниками перетравного протеїну, макро-та мікроелементів у кормах, а також загального білка, вітаміну А, резервної лужності та співвідношення Са:Р крові. 6.Одноразове підшкірне застосування біостимулятора ПДЕ, виготовленого з пуповини та плацентарних тканин людини в дозі 20 мл та комплексне його застосування в тій же дозі з одноразовим внутрішньомязовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл, викликає у 73,4±3,0% - 78,3±3,2% (Р< 0,001) телиць парувального віку різних порід прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу при 82,97±4,5% - 89,75±3,7% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 5,57±0,3 - 6,36±0,28 (Р< 0,001) доби, а також зменшення кількості телиць, які проявляють статевий цикл вдруге після осіменіння від 17,25% до 10,28 %. 7.Комплексне застосування естрофану в дозі 2 мл із тривітаміном в дозі 5 мл викликає прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу у 60,0±2,7% - 65,9±4,5% фізіологічно зрілих телиць голштінофризької та швіцької порід при 66,75,9% - 71,2±6,19% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,15±0,19 - 8,37±0,36 доби, тоді як застосування лише естрофану в дозі 2 мл викликає прояв стадії збудження лише у 36,7±1,9% - 41,2±4,9% телиць при 50,0±4,1% - 53,09±8,23% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,41±0,49 - 8,64±0,57 доби. 9.Показник часу прояву телицями статевого циклу після введення ПДЕ суттєво не відрізнявся в телиць голштінофризької та швіцької порід (зимою - 5,43±0,44 доби та 6,91±0,82 доби відповідно до порід; весною - 5,70±0,35 доби та 5,18±0,35 доби; влітку - 6,80±0,51 доби та 7,75±0,28 доби; восени - 5,83±0,48 доби та5,62±1,39 доби).
Вывод
Основні показники стану відтворення телиць різних порід
Дослідження проводились протягом 1999 - 2002 років у господарствах Сумської області: КСП “Семенівське” Липово-Долинського району (с. Семенівка), ВАТ “Племзавод, Михайлівка” Лебединського району (с. Михайлівка), ТОВ агрофірма “Косівщинська” (с. Косівщина) на 582 фізіологічно зрілих телицях різних порід (симентальська, швіцька, голштінофризька ).
Зниження показників відтворення маточного поголівя худоби обумовлене насамперед, погіршенням стану відтворної функції фізіологічно зрілих телиць, поголівя яких протягом останніх пяти років значно коливалося (КСП “Семенівське” 102-274 гол; ВАТ “Племзавод, Михайлівка” 163-290 гол; ТОВ агрофірма “Косівщинська” 157-268 гол.), кількість отриманих телят від первісток скорочувалась (КСП “Семенівське” від 79% до 36%; ВАТ “Племзавод, Михайлівка” від 67% до 47%; ТОВ агрофірма “Косівщинська” від 95% до 45%.).
Відсоток неплідних телиць протягом періоду, який було проаналізовано, невпинно зростав - від 5 до 64%. Здебільшого цей показник був високим внаслідок значної кількості багаторазових і безрезультатних осіменінь та відсутності статевої циклічності - 6,6% та 1,6% відповідно.
Значну частину телиць вибраковували внаслідок тривалої неплідності і яловості - до 6,89%.
З метою поліпшення показників відтворення телиць парувального віку різних порід, ми розробили та дослідили, в порівняльному аспекті відносно інших біологічно активних препаратів, метод тканинної біостимуляції телиць парувального віку різних порід за допомогою плацентарного препарату ПДЕ, який давав змогу ефективно вплинути на стан відтворення.
Результати апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію неплідних телиць симентальської породи
За даними гінекологічної диспансеризації, у господарствах Сумської області близько 40% телиць, у віці двох і більше років лишаються неосімененними, або незаплідненими. При відсутності патології в органах статевої системи реєструється анафродизія. Тому в КСП “Семенівське” Липово-Долинського району було проведено апробацію впливу біологічно активних препаратів на відтворну здатність неплідних телиць симентальської породи (Таблиця 2).
Таблиця 2. Показники відтворення телиць симентальської породи після застосування біологічно активних препаратів
Пора рокуГрупа тваринКількість тварин у групіВік телиці (міс)Показники часу 1 - осімен. (дні) Проявили статевий цикл повторно (дні) %заплідненості Отелилося
к-ть%середні параметри часу по гр.к-ть%середні параметри часу по гр.від 1 осіменіння.від двох осіменінь.к-ть%
З даних таблиці видно, що найкращий стимулюючий ефект отримано у першій дослідній групі (при застосуванні ПДЕ), 73,3 % тварин якої, проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 5,18±1,69 доби. Дещо гірший результат отримано у третій дослідній групі (при застосуванні естрофану та декавіту), а саме 66,7 % тварин проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 6,32±0,88 доби. Набагато нижчими були результати другої (застосовували естрофан) та контрольної груп, а саме: 46,6 % та 16,7% телиць проявили статевий цикл із середнім строком приходу в охоту 9,57±3,22 та 9,00±5,01 діб відповідно.
Результати апробації вищезазначених біологічно активних препаратів за показниками заплідненості від першого осіменіння телиць, слід вважати незадовільними в усіх без винятку дослідних і контрольній групі.
Стосовно отриманих результатів, можна стверджувати, що як біостимулятор, так і простагландин із полівітамінним препаратом здатні стимулювати відтворну функцію і проявлення статевого циклу у неплідних телиць, тобто відновлювати реакцію яєчників на дію власних гіпофізарних гормонів. Проте високий відсоток тварин не запліднюються після першого осіменіння і статевий цикл у них проявляється повторно через 30 діб.
Результати досліду апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію неплідних телиць, дозволяють зробити такі висновки: утримання, стимуляція, синхронізація статевої функції та введення в основне стадо телиць, які своєчасно не проявляли статевого циклу (тобто з ознаками стійкої анафродизії) - не доцільні. Це призводить до значних економічних збитків тих господарств, які утримують телиць старших трьох років для поповнення основного стада молочних корів.
Стимуляція та синхронізація відтворної функції телиць швіцької та голштінофризької порід
Виходячи з результатів апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць симентальської породи, для проведення клініко-експериментальних досліджень і формування дослідних і контрольних груп, ми відбирали фізіологічно зрілих телиць швіцької та голштінофризької порід з ознаками анафродизії.
З наведених у таблиці 3 даних видно, що найкращий результат (враховуючи сезонну динаміку) проявлення першого статевого циклу отримано після введення препарату ПДЕ, тобто в перших дослідних групах: на 58,5% (Р< 0,001) у першій групі, на 16,9% (Р< 0,01) у другій групі і на 40,2% (Р< 0,001) у третій групі у порівнянні із контрольними групами 19,8%.
Повторення статевого циклу у телиць першої групи обох порід було значно меншим за аналогічні показники другої і третьої дослідних, та контрольних груп.
Помітно високим був відсоток тварин, запліднених від першого осіменіння, порівняно з контролем обох порід. Таким чином, можна стверджувати, що тканинний препарат має більш інтенсивну стимулюючу дію на циклічну функцію яєчників неплідних телиць ніж інші біологічно активні препарати. Цей складний процес відбувається не стільки за рахунок введення певної кількості необхідних гормонів, скільки за рахунок нормалізації реакції яєчників при їх гіпофункції на дію гонадотропних гормонів гіпоталамо-гіпофізарної системи.
Проаналізувавши показники запліднень від двох осіменінь, можна сказати, що найкращі результати, в порівняльному аспекті, отримано у дослідних телиць швіцької, та голштінофризької порід, яким застосовували тканинний препарат ПДЕ.
Аналіз показників впливу біологічно активних препаратів на відтворну здатність фізіологічно зрілих телиць різних порід підтверджує вірогідність стимулюючої і синхронізуючої дії препарату ПДЕ, в порівнянні з застосуванням естрофану з тривітаміном.
Таблиця 3. Показники відтворення телиць голштінофризької та швіцької порід після застосування біологічно активних препаратів
ПородаГрупа тваринК-ть тварин в групіВік телиці (міс)Показники часу 1- осімен. (дні) Проявили статевий цикл повторно (дні) %заплідненості Отелилося
від 1-го осіменіння.від двох осіменіньк-ть%
к-ть%середні парам. часу по гр.к-ть%середні парам. часу по гр.
Сезонні коливання вищенаведених показників у дослідних телиць обох порід були незначними.
Стимуляція відтворної функції телиць голштінофризької породи при комплексному застосуванні тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну
Враховуючи позитивний ефект від застосування ПДЕ та тривітаміну в поєднанні з естрофаном, ми перевірили ефективність поєднаного застосування ПДЕ та тривітаміну.
Застосування ПДЕ у поєднанні з тривітаміном вірогідно прискорює строк прояву статевого циклу порівняно з показниками контрольної групи на 2.93 доби (Р<0,05), а введення ПДЕ в чистому вигляді тваринам симентальської, голштінофризької та швіцької порід - на 3.77 доби (Табл.4).
Таблиця 4 Показники відтворення телиць голштінофризької породи після комплексного застосування тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну
Пора рокуГрупа тваринК-ть тварин в групіВік телиці (міс)Показники часу 1- осіменіння. (дні) Проявили статевий цикл повторно (дні) % заплідненості Отелилося
к-ть%сер.парам.часу по групік-ть%сер.парам.часу по групівід 1- го осі менін ня.від двох осіменіньк-ть%
Примітка: * - Р<0,05; ** - Р<0,02; *** - Р<0,01; **** - Р<0,001; решта не достовірні
Отелилось телиць дослідної групи 64%, що на 52% перевищувало аналогічний показник контрольної групи, який дорівнював 12,0% тварин.
Показник заплідненості телиць голштінофризької породи від першого осіменіння в дослідній групі склав 89,2%, а в контрольній - 50%.
Динаміка біохімічних, морфологічних та гормональних показників крові телиць після застосування біологічно активних препаратів
Показник вмісту загального білка у крові телиць дослідних груп обох господарств, за винятком другої дослідної групи телиць голштінофризької породи, був дещо вищим від контрольних телиць голштінофризької породи: у першій дослідній групі - 77,2±12,4 г/л; у другій - 73,7±9,41 г/л; у третій - 74,9±8,16 г/л; в контрольній -74,6±8,97 г/л. У телиць швіцької породи аналогічні показники були наступними: 78,2±10,3 г/л; 75,3±8,98 г/л; 76,9±9,67 г/л; 72,4±8,01 г/л - відповідно по групах, що можна пояснити активацією біохімічних процесів в організмі дослідних тварин. Отримані нами дані свідчать про те, що дія біостимуляторів посилює загальний обмін речовин.
Альбуміново-глобулінове співвідношення, після застосування ПДЕ, наближалося до одиниці: 0,84±0,11 мкг/% у тварин швіцької породи та 0,95±0,27 у тварин голштінофризької породи, але ці показники не перевищували аналогічні дані інших дослідних груп, а також контролю.
Показники вмісту вітаміну А перших дослідних груп (31,4±6,29 мкг/% у телиць голштінофризької породи та 28,3±4,93 мкг/% - у телиць швіцької породи) були вищими ніж аналогічні контрольних груп (27,3±2,15 мкг/%; 22,8±4,33 мкг/% відповідно до порід) та за показники других дослідних груп (26,9±7,41 мкг/%; 22,8±4,93 мкг/%), але поступалися аналогічним показникам тварин третьої дослідної групи (58,3±1,94 мкг/%; 53,8±7,48 мкг/% відповідно) за рахунок вітаміну А, який входить до складу тривітаміну (що був введений телицям).
Вміст каротину в сироватці крові перших дослідних груп тварин в обох господарствах, був вищим, ніж у інших дослідних і контрольних групах тварин.
Достовірне підвищення кальцію спостерігалося тільки в перших та третіх дослідних групах: у телиць швіцької породи першої групи - 11,34±0,38 мкг/% (Р<0,05); третьої групи - 11,02±0,08 мкг/% (Р< 0,02); у тварин голштінофризької породи першої групи - 11,41±0,24 мкг/% (Р<0,001); в третьої групи - 11,22±0,29 мкг/% (Р< 0,001).
Показники Са:Р співвідношення в середньому склали: у телиць голштінофризької породи в першій дослідній групі 1,89: 1, а у телиць швіцької породи 1,90:1. Ці показники були найбільш наближеними до аналогічних показників сприятливих для запліднення (за даними Харути Г.Г. Са:Р - 1,9 -2,2:1, за даними Афанасьєва І.Н. Са:Р - 1,7-2,3:1). Таким чином, ми встановили, що після введення препарату ПДЕ більшість біохімічних показників сироватки крові зростають, або лишаються в межах фізіологічної норми.
Після введення ПДЕ в комплексі з тривітаміном у телиць дослідної групи спостерігалося помітне зростання гемоглобіну - 123,4±5,12 г/л (Р<0.001) та значне підвищення кількості еритроцитів - 7,42±0,26 (P<0.001). Кількість лейкоцитів також дещо збільшилась - 8,98±0,25 (P<0.002).
Вміст естрадіолу та прогестерону у дослідних телиць знаходився у таких межах: у телиць ВАТ “Племзавод, Михайлівка” вміст прогестерону дорівнював 1,77±0,11 нмоль/л (Р< 0,001), естрадіолу 0,07±0,01 нмоль/л; П:Е - 85,0±10,0% (Р< 0,001); у ТОВ агрофірма “Косівщинська” вміст прогестерону був 1,56±0,38 нмоль/л естрадіолу 0,075±0,01 нмоль/л (Р< 0,002); П:Е - 80,0±6,3% (Р< 0,001).
У третіх дослідних групах у телиць обох порід аналогічні показники були близькими до показників перших дослідних груп: у телиць швіцької породи вміст прогестерону дорівнював 1,75±0,25 нмоль/л (Р< 0,05), естрадіолу 0,08±0,01 нмоль/л; П:Е - 70,0±11,5% (Р< 0,001); у тварин голштінофризької породи вміст прогестерону був 1,81±0,20 нмоль/л (Р< 0,002), естрадіолу 0,085±0,01 нмоль/л; П:Е - 65,0±10,0% (Р< 0,001).
У групах телиць, яким вводили естрофан у чистому вигляді, ці показники мали великий діапазон коливань і не наближалися до сприятливих для запліднення значень.
Характер гістоструктури яєчників телиць різних порід контрольних та дослідних груп при застосуванні біологічно активних препаратів за різними схемами
У кірковій речовині яєчників телиць обох порід дослідних груп після введення біологічно активних препаратів виявили збільшення кількості примордіальних фолікулів, вкритих шаром витягнутих фолікулярних клітин. Відзначався ефект стимуляції обмінних процесів, про що свідчить збільшення кількості кровоносних судин, які пронизують тканину строми, та підсилення утворення граафових міхурців і проліферація клітин яєчників. У стромі багато інтерстиціальних клітин. В яєчниках телиць голштінофризької та швіцької порід першої і третьої дослідних груп, окрім вищезазначеного, виявили значний ріст вторинних фолікулів та граафових міхурців.
Таким чином введення ПДЕ і, дещо меншою мірою, естрофану з тривітаміном телицям парувального віку голштінофризької та швіцької порід, сприяє розвитку примордіальних фолікулів, підсилює ріст первинних, вторинних та перетворення структур у зрілих фолікулах, забезпечуючи їх високу функційну активність і, тим самим, прискорює настання овуляції.
Економічна ефективність різних методів інтенсифікації відтворної функції телиць парувального віку різних порід
Найбільша економічна ефективність за рік, порівняно з показниками інших дослідних груп, була отримана в перших дослідних групах після введення тканинного препарату ПДЕ і склала: 11339,75 грн. - у ВАТ “Племзавод, Михайлівка” та 10016,78 грн. - у ТОВ агрофірма “Косівщинська” (відносно контрольних груп).1.Найбільш поширеною причиною неплідності телиць (понад 40%) є гіпофункція яєчників, що виникає в наслідок аліментарної гіпотрофії. Комплексне застосування тканинного препарату (ПДЕ), естрофану, декавіту та тривітаміну сприяє відновленню циклічної функції яєчників та відтворної здатності телиць різного віку симентальської, голштінофризької і швіцької порід.
2.Аліментарна гіпотрофія яєчників, яка спричиняє зниження генеративної та ендокринної функції яєчників неплідних телиць, була підтверджена нашими даними, отриманими при проведенні аналізу поживності раціонів годівлі тварин різних вікових груп та біохімічних і морфологічних досліджень крові, які не відповідали фізіологічним параметрам за показниками перетравного протеїну, макро- та мікроелементів у кормах, а також загального білка, вітаміну А, резервної лужності та співвідношення Са:Р крові.
3.Виражене зменшення величини і форми яєчників відсутність в них фолікулів і жовтих тіл при пальпації, викликає розлади ендокринної функції статевих залоз, виражені у зменшенні синтезу естрогенів (0,12±0,01нмоль/л) та прогестерону (1,64±0,40нмоль/л), гальмуванні проявлення статевого циклу з наступною тривалою неплідністю або повною втратою відтворної здатності телиць.
4.Комплексне застосування тканинного препарату ПДЕ, як неспецифічної терапії, а також у поєднанні з тривітаміном на фоні збалансованої годівлі неплідних телиць, проявляє мобілізуючу дію на посилення метаболічних процесів організму, що підтверджує помітне збільшення загального білка від 61,8±2,99 г/л до 85,8±3,51 г/л; вітаміну А від 22,0±1,95 мкг/% до 36,4±6,15 мкг/%, резервної лужності від 46,5±1,00 мкг/% до 60,2±1,87 мкг/%, співвідношення Са:Р від 1,89:1 до 1,90:1 у крові дослідних тварин.
5.Посилення метаболічних процесів в організмі молодих тварин відбувається з участю ендокринної системи, зокрема статевих залоз на що вказує вірогідне збільшення в крові естрогенів від 0,07±0,01 нмоль/л до 0,08±0,02 нмоль/л і прогестерону від 1,64±0,40 нмоль/л до 1,90 ±0,42 нмоль/л, що свідчить про поступове становлення циклічної функції яєчників неплідних тварин.
6.Одноразове підшкірне застосування біостимулятора ПДЕ, виготовленого з пуповини та плацентарних тканин людини в дозі 20 мл та комплексне його застосування в тій же дозі з одноразовим внутрішньомязовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл, викликає у 73,4±3,0% - 78,3±3,2% (Р< 0,001) телиць парувального віку різних порід прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу при 82,97±4,5% - 89,75±3,7% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 5,57±0,3 - 6,36±0,28 (Р< 0,001) доби, а також зменшення кількості телиць, які проявляють статевий цикл вдруге після осіменіння від 17,25% до 10,28 %.
7.Комплексне застосування естрофану в дозі 2 мл із тривітаміном в дозі 5 мл викликає прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу у 60,0±2,7% - 65,9±4,5% фізіологічно зрілих телиць голштінофризької та швіцької порід при 66,75,9% - 71,2±6,19% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,15±0,19 - 8,37±0,36 доби, тоді як застосування лише естрофану в дозі 2 мл викликає прояв стадії збудження лише у 36,7±1,9% - 41,2±4,9% телиць при 50,0±4,1% - 53,09±8,23% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,41±0,49 - 8,64±0,57 доби.
8.Сезонна динаміка показника прояву телицями швіцької та голштінофризької порід статевого циклу після введення ПДЕ (зимою 73,3% та 70,0% (відповідно до порід); весною - 73,3% та 76,9%; влітку - 80,0% та 66,7%; восени - 86,6% та 80,0% відповідно) була обумовлена покращенням годівлі літом і восени та утриманням самиць у літніх таборах, що на фоні застосування тканинного препарату було додатковим стимулятором відтворної функції.
9.Показник часу прояву телицями статевого циклу після введення ПДЕ суттєво не відрізнявся в телиць голштінофризької та швіцької порід (зимою - 5,43±0,44 доби та 6,91±0,82 доби відповідно до порід; весною - 5,70±0,35 доби та 5,18±0,35 доби; влітку - 6,80±0,51 доби та 7,75±0,28 доби; восени - 5,83±0,48 доби та5,62±1,39 доби).
10.Найбільша економічна ефективність по кожній групі (60 голів за рік) відносно контрольної (0 грн.) за 365-денний термін досліду, не враховуючи показники затрат праці та заробітної плати персоналу, була отримана після введення ПДЕ і склала 11339,75 грн. - у телиць швіцької породи та 10016,78 грн. - у тварин голштінофризької породи, тоді як після комплексного застосування естрофану та тривітаміну цей показник склав - 8579,9 грн. у телиць швіцької породи, та 7578,91 грн. у тварин голштінофризької породи. Найгірший результат був отриманий після застосування естрофану - 4847 грн. у телиць швіцької породи та 4200,73 грн. у тварин голштінофризької породи.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1.В господарствах із виробництва молока систематично (не рідше одного разу на квартал) проводити гінекологічну диспансеризацію фізіологічно зрілих телиць для встановлення причини неплідності.
2.Для забезпечення проявлення повноцінного статевого циклу при анафродизії, та підвищення заплідненості телиць, рекомендуємо одноразове підшкірне введення біостимулятора ПДЕ (плацента денатурована емульгована) в дозі 20 мл, або комплексне його введення в тій же дозі з одноразовим внутрішньомязовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл чи декавіту в тій же дозі.
3.Матеріали дисертації пропонуємо використовувати у навчальному процесі при викладанні ветеринарного акушерства, гінекології та біотехнології розмноження сільськогосподарських тварин на зооінженерних та факультетах ветеринарної медицини вищих аграрних навчальних закладів України.
Список литературы
1.Паращенко І.В. Синхронізація відтворної функції у телиць // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 2001. - Вип. 6. - С. 93- 95.
2.Харенко М.І., Пономаренко В.П., Паращенко І.В., Красовицький З.Й., Часник М.Г. Тваринництву України вітчизняні препарати // Ветеринарна медицина України. - 2001. - № 7. - С. 26 - 27. Автором проведені експериментальні дослідження по апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць симентальської породи трьохрічного віку і більше, оброблені й узагальнені результати досліджень.
3.Харенко М.І., Паращенко І.В., Пономаренко В.П. Порівняльна оцінка впливу гормональних, вітамінних та тканинних препаратів на відтворну функцію телиць парувального віку // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Збірник праць, присвячений 150-річчю від дня заснування ХЗВІ. - 2001.- Вип. 9.- Час. 2. - С. 92- 94. Автором проведені експериментальні дослідження по впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць швіцької породи, підготовлена стаття до друку.
4.Харенко М.І., Паращенко І.В. Вплив біостимуляторів на відтворну функцію телиць і корів // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001.- № 2-3. - С. 91- 92. Автором проведені експериментальні дослідження по впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць голштінофризької породи, підготовлена стаття до друку.
5.Паращенко І.В. Стимуляція відтворної функції телиць // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету. - 2002. - С. 57.
6.Паращенко І.В., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Синхронізуючий та стимулюючий ефект тканинних, вітамінних та гормональних препаратів // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2002.- № 2-3. - С. 72- 73. Автором проведені експериментальні дослідження по впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць голштінофризької та швіцької порід, оброблені і узагальнені результати досліджень.
7.Паращенко І.В., Харенко М.І., Хомин С.П. Стимуляція відтворної функції телиць парувального віку різних порід біологічно активними препаратами // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - 2002.- Том 4 ( № 5). - С. 110 - 114. Автором проведені експериментальні дослідження по вивченню дії біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць різних порід 15-26 - місячного віку, проведені гістологічні дослідження яєчників тварин, оброблені й узагальнені результати досліджень.
8.Паращенко І.В. Показники відтворної здатності телиць парувального віку в господарствах Сумської області // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2002.- Вип. 7. - С.70- 71.
9.Паращенко І.В. Ефективність впливу тканинних, гормональних та вітамінних препаратів на відтворну функцію телиць парувального віку // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - 2002.- Том 2 (21). - С. 133 - 135.
10.Паращенко І.В., Харенко М.І. Гормональний фон сироватки крові телиць парувального віку під впливом дії гормональних, вітамінних та тканинних препаратів // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. Актуальные проблемы ветеринарной медицины. Ветеринарные науки. - 2002.- Вып. 74. - С. 102 - 105. Автором проведені дослідження сироватки крові стимульованих телиць, підготовлена стаття до друку.