Організаційні агроформування землекористувачів та землевласників. Концептуальні засади вартісної оцінки земельних ресурсів аграрного сектора макрорегіону. Вплив інноваційної, інвестиційної та податкової діяльності на відтворення земельних ресурсів.
Аннотация к работе
Саме тому в основу дослідження земельних ресурсів та складових, що органічно їх доповнюють у сільському господарстві, має бути покладено осмислення їх ролі та призначення не лише для потреб субєктів господарювання, а й суспільства в цілому. Актуальність відтворення земельних ресурсів полягає також у тому, що більшість існуючих нині теоретичних, методологічних та прикладних досліджень відтворення земельних ресурсів недостатньо враховують зобовязання субєктів господарювання щодо їх збереження та раціонального використання. Трансформацію відтворення земельних ресурсів аграрного сектора досліджують відомі вчені: В.Амбросов, В.Андрійчук, І.Бистряков, Д.Бамбідра, Б.Гаврилишин, В.Галанець, П.Гайдуцький, В.Геєць, М.Герасименко, М.Гладій, Б.Губський, Б.Данилишин, Л.Дейнеко, М.Долішній, М.Демяненко, Я.Коваль, С.Дорогунцов, В.Куценко, А.Лисецький, І.Лукінов, М.Масловська, В.Міщенко, С.Мочерний, В.Месель-Веселяк, М.Павлишенко, М.Павловський, О.Онищенко, Я.Олійник, Ю.Пахомов, Б.Пасхавер, В.Трегобчук, В.Тьорло, П.Саблук, А.Сохнич, М.Ступень, І.Червен, Л.Чернюк, В.Юрчишин, І.Юхновський, М.Федоров, О.Фурдичко, М.Хвесик, Є.Хлобистов, - чиї наукові здобутки мають велике наукове та практичне значення. Дисертація виконувалась відповідно до загальнодержавних та регіональних планів науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України у рамках теми 3.1.5.63 Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу (номер державної реєстрації 0100V000657), в межах якої автор обґрунтував необхідність застосування якісно нової економічної моделі реформування земельних ресурсів сільського господарства Карпатського макрорегіону. Для досягнення поставленої мети роботи використано низку загальнонаукових та спеціальних методів і прийомів дослідження: діалектичний та метафізичний методи пізнання - для теоретико-методологічних засад дослідження земельних відносин у сільському господарстві; наукової абстракції - для організації агроформувань землекористування; індукції та дедукції - для концептуальних засад вартісної оцінки земельних ресурсів; системного аналізу - для оцінки впливу інноваційної, інвестиційної, податкової та кредитної політики з питань відтворення земельних ресурсів; історико-логічний - для ретроспективного аналізу розвитку та становлення земельних відносин у Карпатському макрорегіоні; класифікаційно-аналітичний - для визначення найважливіших ознак впливу на земельно-ресурсні взаємовідносини; статистичний - для оцінки аналізу землекористування.Стрижнем методології реформування земельних ресурсів у досліджуваному макрорегіоні були відносини власності на землю, сформовані на модифікованій матеріалістичній теорії. Нинішній рівень відтворення земельних ресурсів у сільському господарстві Карпатського макрорегіону засвідчує, що, незважаючи на ринково зорієнтовану модель реформування, шляхи її реалізації, фінансове забезпечення та інші складові унеможливлюють ефективне ведення земельного господарства, оскільки базою реалізації виступають жорсткі умови міжнародних фінансових організацій: МВФ, СБ, ЄБРР та ін. Автором запропоновано попередні передумови запровадження ліберальної моделі відтворення земельних ресурсів: по-перше, критичного осмислення переваг та недоліків планових методів відтворення земельних ресурсів; по-друге, поступового запровадження приватної, комунальної та державної форм власності на земельні угіддя АПК; по-третє, створення нових великих та середніх спеціалізованих земельних господарств; по-четверте, посилення законодавчої відповідальності за порушення норм та результатів відтворення земельних ресурсів. Приватна форма власності, пошук справжнього господаря землі були тими пріоритетами, які мали би забезпечити ефективне відтворення земельних ресурсів. Теоретичні та методологічні результати дослідження процесу формування власності на землю, проведені автором, дають можливість стверджувати, що механічне, штучне запровадження будь-якої із них потребує, крім поспішного прийняття законодавчих норм, також психологічного усвідомлення соціумом потреби запровадження нової і реформування або відміну раніше існуючої.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і нове розвязання важливої народногосподарської проблеми - відтворення земельних ресурсів аграрного сектора Карпатського макрорегіону в умовах ринку, запропоновано систему заходів із регулювання економічних та екологічних процесів у сільському господарстві, обґрунтовано якісно нові теоретичні та методологічні засади оцінки та приватизації земель АПК. Земельна реформа в Карпатському макрорегіоні не забезпечила належне високоефективне відтворення земельних ресурсів у сільському господарстві. Інакше кажучи, в основі вартісної оцінки земельних ресурсів покладено не емпіричне (саме земля), а вторинне - результат її використання. Доведено, що ефективність відтворення земельних ресурсів сільського господарства не корелює з приватною власністю на землю, пошуком госп