Відтворення в перекладі національно-специфічних та інтернаціональних особливостей компліменту (на матеріалі української та англійської мов) - Дипломная работа

АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ Кафедра філології, перекладу та мовної комунікації ВІДТВОРЕННЯ В ПЕРЕКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНО-СПЕЦИФІЧНИХ ТА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОМПЛІМЕНТУ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ) Кваліфікаційна робота бакалавра Виконала: студентка 160 навчальної групи Романовська Ольга Валентинівна Науковий керівник: викладач кафедри філології, перекладу та мовної комунікації Старух Вікторія Олександрівна Рецензент: доцент кафедри фонетики та граматики Безбавна Галина Іванівна Допустити до захисту Завідувач кафедри філології, перекладу та мовної комунікації к.філол.н., доцент І.О. Лисичкіна Харків - 2014 ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Питання про відтворення в перекладі прагматичних значень у науковій літературі 1.1 Поняття «прагматичне значення» у науковій літературі 1.2 Класифікація типів прагматичних значень 1.3 Проблема відтворення прагматичних значень в перекладі та напрямки їх рішення Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2. Відтворення в перекладі національно-специфічних та інтернаціональних особливостей компліменту (на матеріалі української та англійської мов) 2.1 Прагматичний потенціал компліменту в українській та англійській мовах 2.2 Фактор адресата у перекладі компліментів 2.3 Встановлення та відтворення в перекладі національно-специфічних та інтернаціональних особливостей компліменту Висновки до розділу 2 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ АНОТАЦІЯ ВСТУП В останні роки надзвичайно актуальним стало питання про національну ідентичність, про шлях до відкритого демократичного суспільства, про інтеграцію в Європейське Співтовариство. На сьогодні вивченню компліменту та особливостей його перекладу присвячені дослідження з різних галузей гуманітарних знань: прагматики, лінгводидактики, лінгвістики, культурології, теорії тексту, риторики, соціології (Н.М. Германова, О.С. Іссерс [13], В.І. Карасик [14], В.В. Леонтьєв, І.С. Морозова, Е.С. Петеліна та інші). Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних мовознавців, присвячених дослідженню компліменту в англійській мові, показав, що раніше предметом вивчення були такі його аспекти: структурно-семантичні особливості компліменту як виду іллокутивних актів (Е.М. Актуальність теми цієї кваліфікаційної роботи визначається недостатньою вивченістю такої складної, неоднозначної і разом з тим вельми поширеної в людському спілкуванні комунікативної одиниці, як комплімент, обумовлена комунікативною спрямованістю сучасної лінгвістики, недостатньою теоретичною та практичною розробкою проблем специфіки реалізації компліменту як соціальної стратегії в рамках міжособистісної та міжкультурної комунікації. Об’єктом дослідження є компліментарні висловлювання. Предметом дослідження є особливості відтворення в перекладі компліментарних висловлювань. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати таке коло конкретних завдань: O з?ясувати теоретичні засади дослідження питання про відтворення в перекладі прагматичних значень у науковій літературі; O виявити прагматичний потенціал компліменту в українській та англійській мовах; O встановити фактор адресата у перекладі компліментів; O виявити національно-специфічні та інтернаціональні особливості відтворення компліменту в перекладі. ПИТАННЯ ПРО ВІДТВОРЕННЯ В ПЕРЕКЛАДІ ПРАГМАТИЧНИХ ЗНАЧЕНЬ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ 1.1 Поняття «прагматичне значення» у науковій літературі Основні ідеї прагматики були закладені Ч.С. Пірсом, а сам термін «прагматика» у науковому значенні запровадив Ч.У. Морріс, один із засновників семіотики. Для прагматики важливим досягненням стало створення Г.П. Грайсом теорії значення мовця. Спосіб вираження мовцем значення може бути: а) конвенціональним (за допомогою певного слова чи словосполучення); б) неконвенціональним (виявлення змісту сказаного не спирається при цьому на конвенціональне вживання слів) [9, с. Дж. Мілль, Б. Рассел та Г. Фреге привернули увагу своїми дослідженнями до денотативної та конотативної сторін мовного знака. Як зазначає В.Н. Комісаров: «... з філософських концепцій сучасної семіотики мовознавство запозичило предусім ідею про три типи відносин, які властиві будь-якому знаку, в тому числі і знакам природніх мов: семантичних, які відображають зв’язок знаку з предметом, який він позначає, синтаксичних, які пов’язують даний знак з іншими знаками цієї ж системи, та прагматичних, які визначають зв’язок між знаком та особами, які використовують їх в процесі мовлення» [16, с. Слова з прагматичним значенням В.І. Говердовський називає «конотемами». Л.С. Бархударов до числа прагматичних значень відносить стилістичну характеристику слова, його регістр (експресивну характеристику) та емоційний колорит слова, тобто ті компоненти сематнтики слова, які зазвичай відносить до його конотації. На сучасному етапі її розвитку ця дисципліна характеризується тенденцією до вивчення мовних засобів в окремих мовленнєвих актах (Н.Д. Арутюнова [1], В.З. Дем’янков, І.М. Кобозєва, І.С. Шевченко), що відображають різні типи інформації (Ф.С. Бацевич, М.Д. Макаров, М.В. Нікітін). Згідно з результата