Відтворення населення і відтворення соціального життя: теоретико-методологічні засади та обмеження. Відтворення населення сучасної України. Регіональні особливості відтворення населення як прояв специфіки стратегій реалізації життєвих потенціалів.
Аннотация к работе
Він повязаній з кризою фізичного і духовного здоровя населення, що відбивається у безпрецедентному зниженні тривалості життя, посиленні соціальних чинників захворюваності і смертності, погіршенні генофонду нації, негативному сальдо міжнародного міграційного обміну, перевагою “експорту” демографічних ресурсів. Тобто сьогодні реальна проблема полягає у наявності протиріччя між потребою соціуму в попередженні та зніжені негативних наслідків трансформації сучасного українського суспільства, які детермінують процес відтворення населення, і відсутністю не тільки відпрацьованих механізмів досягнення цієї мети, але й теоретико-методологічних та методичних розробок, що мають сприяти її вирішенню. Дослідницькою проблемою виступає протиріччя між потребою у наявності науково-обґрунтованої соціологічної теорії відтворення населення, методики вивчення цього процесу, що дозволяє системно і комплексно проаналізувати це складне суперечливе явище, визначити механізми його функціонування та розвитку, розкрити регіональні особливості, і фактичною відсутністю необхідних наукових розробок. Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних задач: на рівні теоретико-методологічної розробки проблеми: - уточнення поняття “відтворення населення”, упорядкування основних теоретичних уявлень соціологічного та демографічного знання про детермінанти розвитку суспільства та динаміку відтворення населення; Населення представлено в трьох вимірах: як цілісна генералізована соціально-територіальна спільнота, яка репрезентує загальнонаціональні тенденції його відтворення; як сукупність регіональних територіальних спільнот, що диференційована за специфікою джерел формування і характером відтворення населення; як сукупність локальних територіальних спільнот (на прикладі Одеської області і м.У першому розділі “Відтворення населення і відтворення соціального життя: теоретико-методологічні засади та обмеження” на макрорівні соціологічного знання здійснено порівняльний аналіз змісту категорій “соціальне відтворення” і “відтворення населення”, узагальнено і систематизовано уявлення про роль “демографічних” факторів у соціальній еволюції. “Закон духовно-демографічної детермінації” (доведений репрезентативними соціологічними і статистичними дослідженнями ООН по країнах Східної Європи і СНД більш ніж за 15 років) зниження соціальної активності населення, його фізико-генетичних якостей, життєздатності звязує з погіршенням соціального самопочуття населення. “Еволюція уявлень про відтворення населення в контексті відтворення життя” здійснено критичний розгляд і систематизацію наукових поглядів з приводу відтворення населення. В другому випадку характер і результати відтворення населення (його чисельність, склад і специфіка поведінки) визначають ступінь соціальної солідарності соціуму, його “модальний соціальний характер”, обумовлюють специфіку соціального розвитку. “Новий” регіоналізм: життєві потенціали територіальних спільнот як патерни консолідації соціуму” визначено зміст та співвідношення понять “регіон” і “регіоналізм”; представлено варіант ієрархії регіонів у різних сферах життєдіяльності соціуму.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
1. Ветрова С.С. Поколение выбирает … или подчиняется выбору (к проблеме моделей социокультурного воспроизводства) // Молодіжна субкультура: Кол. монографія / Наук. ред. Н.О. Побєда. - Одеса, Астропринт, 1999. - С. 130-143.
2. Ветрова С.С. Социокультурные и демографические факторы в механизме территориального воспроизводства населения // Вісник Харківського державного університету: “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. - 1997. - № 393. - С. 162-165.
3. Ветрова С.С. Интенсификация воспроизводства социокультурной деятельности населения Южного региона Украины: постановка проблемы // Вісник Харківського державного університету: “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. - 1998. - № 416. - С. 155-166.
4. Ветрова С.С. Социология территориальных общностей // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”. - 2000. - № 462. - С. 154-163.
5. Ветрова С.С. Интенсификация реализации жизненного потенциала населения как возможная детерминанта мирового интеграционного процесса // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2004. - № 1. - С. 320-327.
6. Ветрова С.С. Экстенсивная модель воспроизводства населения как фактор интеграции социума // Вісник Одеського національного університету. - 2003. - Т. 8. - Вип. 9. - С. 359 - 365.
7. Ветрова С.С. Проблема динамики пространства в концепции модернизации // Постмодерн: новая магическая эпоха: Сб. статей / под ред. Л.Г. Ионина - Харьков, 2002. - С. 27 - 30.
8. Ветрова С.С. Специфика воспроизводства населения региона в контексте европейских интеграционных процессов // Проблеми інтеграції України в європейську культуру: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, 25 - 28 червня, 2001, м. Одеса / Одеський державний політехнічний університет. - Одеса: АО Бахва, 2001. - С. 42 - 45.