Стан лісів природно-заповідного фонду Полісся. Тенденції і динаміка розвитку деревостанів дібровних типів лісу. Особливості і перспективи природного та штучного відновлення дібров за умов заповідного режиму. Господарська діяльність на лісових землях.
Аннотация к работе
Мета роботи - вивчити сучасний стан лісових природоохоронних обєктів Західного Поділля на прикладі ПЗ “Медобори”, окреслити лісівничо-таксаційні особливості та тенденції їх розвитку, обґрунтувати природозберігаючі та реконструктивні заходи для відтворення корінних природних комплексів. Охарактеризувати попередню господарську діяльність на лісових землях, що ввійшли до складу ПЗ “Медобори” та природоохоронні і реконструктивні заходи після заповідання; Основними методами дослідження були: лісівничо-таксаційні - для закладки пробних площ, визначення біометричних показників деревостанів, обліку самосіву, підросту, підліску, травяного вкриття; порівняльної екології - для типологічної характеристики насаджень та порівняння їх екологічних особливостей; ґрунтові - для опису ґрунтів на пробних площах; лісопаталогічні - для вивчення видового складу та поширення збудників хвороб та потенційних шкідників; математико-статистичні - для обробки експериментальних даних. Під керівництвом та за участю дисертанта проведено інвентаризацію природно-заповідних обєктів Західного Поділля, ведуться дослідження за програмою Літопису природи. Відповідно до поставленої мети, обєктом досліджень обрано ліси основного масиву природного заповідника “Медобори”, які за станом, структурою, інтенсивністю попередньої лісогосподарської діяльності, динамічними тенденціями є репрезентативними для лісових природних комплексів території Західного Поділля.У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника “Медобори”, рівня їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. Концепція абсолютного заповідання і невтручання у природний хід фітоценотичних процесів визначає стратегічні цілі заповідника, але не конкретизує послідовності їх досягнення і регуляторних заходів, необхідних на певних етапах існування заповідника. Вирішення тактичних завдань природного заповідника, сприяння відновленню та забезпечення збереження корінних деревостанів і ценотичних позицій основних лісотвірних порід потребують встановлення (легалізації) режиму регульованої заповідності та диференціації заповідного режиму на основі визначеного созологічного пріоритету з виділенням зон абсолютної заповідності, буферної та господарської діяльності. В них переважають похідні деревостани однорідної вертикальної і горизонтальної структури, ценотичні позиції основних едифікаторів - дуба і бука - ослаблені.
Вывод
У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо стану лісів природно-заповідного фонду Західного Поділля, фітоценотичної структури та лісівничо-таксаційних особливостей деревостанів природного заповідника “Медобори”, рівня їх трансформації під впливом попереднього господарювання. Узагальнено досвід регуляційної діяльності з відтворення корінних деревостанів природного заповідника за період його існування. В кінцевому підсумку запропонована система лісівничих природоохоронних заходів для відтворення корінних деревостанів лісових природних комплексів Західного Поділля.
1. Концепція абсолютного заповідання і невтручання у природний хід фітоценотичних процесів визначає стратегічні цілі заповідника, але не конкретизує послідовності їх досягнення і регуляторних заходів, необхідних на певних етапах існування заповідника. Вирішення тактичних завдань природного заповідника, сприяння відновленню та забезпечення збереження корінних деревостанів і ценотичних позицій основних лісотвірних порід потребують встановлення (легалізації) режиму регульованої заповідності та диференціації заповідного режиму на основі визначеного созологічного пріоритету з виділенням зон абсолютної заповідності, буферної та господарської діяльності.
2. Ліси природоохоронних обєктів Західного Поділля попередньою господарською діяльністю значно змінені та знаходяться на різних стадіях дигресії. В них переважають похідні деревостани однорідної вертикальної і горизонтальної структури, ценотичні позиції основних едифікаторів - дуба і бука - ослаблені. Біологічна стійкість дібров знижена, зменшено їх потенціал як осередків біорізноманіття на видовому, екосистемному і ландшафтному рівнях.
3. В межах основного масиву природного заповідника “Медобори” найбільше поширені грудові лісорослинні умови - 94,94% вкритої лісом площі. Виділено 12 типів лісу, серед яких домінують свіжа грабова діброва - 47,48%, свіжа грабово-букова діброва - 24,07%, волога грабова діброва - 12,93%, волога грабово-букова діброва - 10,46%. Корінні типи деревостанів займають лише 38,2% вкритих лісом земель, похідні - 61,8%. Серед останніх найбільше поширені грабняки - 20,3% і ясенники - 13,6%. Вікова структура насаджень заповідника різко порушена. Переважають, як правило, штучно створені молодняки (43,9%) та середньовікові (37,5%) деревостани. Пристигаючі лісостани зростають на 12,3%, а стиглі і перестиглі - 6,3% вкритої лісом площі.
4. В окремих ланках фітоценотичного процесу діброви зберегли значний природний потенціал до відтворення корінних деревостанів. Про це свідчать періодичні врожаї дуба і періодична поява під наметом лісу порівняно великої кількості його самосіву (до 100 тис. шт./га і більше), а також наявність життєздатного підросту бука і супутніх порід. Однак вже в перший рік зростання до 95% самосіву дуба гине, що свідчить про необхідність проведення спеціальних заходів щодо реалізації відновного потенціалу дібров.
5. В насадженнях ПЗ “Медобори” формуються вогнища хвороб. Найбільшу небезпеку з них становлять - кореневі гнилі (для похідних хвойних насаджень), стовбурові гнилі (для паростевих грабняків, ясенників та перестійних насаджень листяних порід), ракові та некрозні захворювання. В окремих випадках уражені насадження потребують проведення вибіркових та суцільних санітарних рубок.
6. До заходів сприяння відновленню корінних деревостанів свіжої грабової діброви для умов заповідника „Медобори” рекомендується включити: - зрідження в урожайний рік дуба намету деревостану до повноти 0,6-0,7, вирубування підліску, паростевих та надмірно розвинутих екземплярів підросту супутніх порід;
- покращення умов для збереження і росту дуба шляхом щорічного у перші роки і періодичного надалі догляду за самосівом і підростом до зайняття дубом панівного становища в деревостані;
- застосування гніздового способу догляду при нерівномірному розміщенні поновлення дуба і коридорного - при рядовому;
- проведення в рік урожаю дуба реконструктивних рубок в деревостанах, що деградують, при відсутності урожаю - застосування шпиговки жолудів чи садіння сіянців.
Створення лісових культур в природному заповіднику може здійснюватися на площах раніше зайнятих інтродуцентами, ділянках пошкоджених при стихійних явищах та зрубах суцільних санітарних рубок.
Список литературы
1. Музика М.Я. Лісогосподарська та організаційна діяльність заповідників. - Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.10. - С. 147-150.
2. Музика М.Я. До питання про зміну порід у свіжій грабовій діброві // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні (IV-і Погребняківські читання). - Львів: УКРДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.4. - С. 166-170.
3. Музика М.Я. Корінні та похідні деревостани дібров Західного Поділля // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2004. - Вип.14.6. - С. 138-142.
4. Бондаренко В.Д., Музика М.Я. О проблеме восстановления коренного фаунистического комплекса дубрав // Сб. науч. трудов: Дуб - порода третьего тысячелетия. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси. - 1998. - Вып. 48. - С. 244-246.
5. Крамарець В.О., Музика М.Я. Роль та місце санітарних рубок у відтворенні корінних деревостанів заповідника “Медобори” // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.4. - С. 288-289.
6. Попадинець І.М., Музика М.Я. Про самосів дуба і бука // Лісовий і мисливський журнал. - 1999. - № 2-3. - С. 20-21.
7. Музика М.Я., Попадинець І.М., Бондаренко В.Д. Правові, соціально-дидактичні природоохоронні та науково-лісівничі проблеми заповідників, шляхи їх вирішення // Науковий вісник. - Львів: УКРДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 140-147.
8. Бондаренко В.Д., Криницький Г.Т., Крамарець В.О., Дейнека А.М., Коханець М.І., Музика М.Я. До питання про зміст проекту організації території та охорони природних комплексів заповідників і національних природних парків // Науковий вісник. - Київ: НАУ. - 2001. - Вип. 39. - С. 36-50.
9. Бондаренко В.Д., Музика М.Я. О целях и специфике хозяйственной деятельности в заповеднике // Сб. науч. трудов: Экология, наука, образование, воспитание. - Брянск: БИТА. - 2001. - Вып. 2.- С. 22-25.
10. Музика М.Я. Освітлення і прочистки в дібровних типах лісу природного заповідника “Медобори” // Проблеми створення і функціонування новостворених заповідників: Матеріали науково-практичної конференції. - Гримайлів. - 1995. - С. 61.
11. Музика М.Я. Організаційно-технічні показники рубок догляду за умов регульованої заповідності // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції: Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва. - Львів: УКРДЛТУ. - 1999. - С.88-89.
12. Музика М.Я. Типологічна характеристика лісів природного заповідника “Медобори” // Тези доповідей міжнар. наукової конференції: Концепції розвитку лісової типології в Україні в контексті лісової освіти і підвищення продуктивності лісових насаджень. - Харків: ХНАУ. - 2000. - С. 175.
13. Музика М.Я. До питання про регуляційні лісівничі заходи у заповідниках // Матеріали міжнар. науково-практичної конференції: Розточанський збір - 2000. - Львів. - 2001. - Кн. 2. - С. 210-214.
14. Музика М.Я. Система лісівничих заходів для відтворення корінних природних комплексів заповідника “Медобори” // Українсько-польська наукова конференція: Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. - Гримайлів. - 2002. - С. 65-66.
Всього за темою дисертації опубліковано 32 наукові праці.