Відтворення експресивних засобів політичних промов українською мовою (на матеріалі публічних виступів політиків Великої Британії та США) - Автореферат

Одним із найбільш актуальних на сьогодні завдань політичної лінгвістики, яке виникло на перехресті лінгвістики і політології, є вивчення механізмів реалізації персуазивної функції політичного дискурсу, що передбачає дослідження здатності мовних одиниць здійснювати результативний експресивний вплив, спонукаючи цільову аудиторію до певних дій (праці О.Л. У галузі перекладознавства цей вектор сучасної політичної лінгвістики екстраполюється як дослідження механізмів відтворення потенціалу експресивних засобів мови оригіналу засобами мови перекладу, що вимагає комплексного вивчення текстів політичного дискурсу в площині взаємодії семантичного, експресивного і прагматичного рівнів його будови. Звязок роботи з науковими темами: Дослідження виконано в межах планової тематики Кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка і відповідає комплексній міжкафедральній науковій темі "Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів" (код 01 БФ0147-01), затвердженої Міністерством освіти і науки України. Предмет дослідження становлять стратегії, методи і прийоми відтворення експресивного заряду мовних засобів у текстах англомовного політичного дискурсу під час перекладу українською мовою. В окремих випадках для забезпечення цілісного уявлення щодо відтворення експресивного потенціалу тексту оригіналу засобами цільової (української) мови до аналізу залучалися англомовні статті на суспільно-політичну тематику.У першому розділі "Комунікативно-прагматичні характеристики політичного дискурсу в площині перекладознавства" окреслюються теоретичні положення, які формують базис дослідження категорії експресивності та визначають шляхи її відтворення в перекладі, уточнюються основні терміни, у площині нериторичних засад розглядаються риторичні прийоми, що забезпечують експресивність мовлення і персуазивний ефект комунікації; приділено увагу важливим для перекладу типологічним характеристикам та структурі політичних промов, розглядаються аспектуальний та універсальний типи перекладацьких стратегій. експресія промова переклад політик Чітке окреслення цих засобів є важливим водночас і для теорії, і для практики перекладу, оскільки недостатня увага до засобів та прийомів вираження експресії у тексті призводить до неадекватності перекладу і спотворення авторської інтенції. Лексичні експресивні засоби представлені експресивно зарядженими словами та сталими виразами, що вже за своєю природою несуть у собі позитивну чи негативну оцінність На рівні синтаксичної системи мови експресія досягається, переважно, за допомогою інверсії, тобто зміни звичного порядку слів у реченні, шляхом використання еліптичних (неповних) синтаксичних конструкцій, у яких вилучено той чи інший член речення, а також завдяки топікалізації, тобто відособленню елементу тематичного характеру. З точки зору семасіології при розгляді понять емоційності й експресивності як обєктів відтворення в перекладі іншомовного (у нашому випадку англомовного) тексту, слід, передусім, розрізняти слова, що називають емоції (to hate, to love, to like etc.), залишаючись при цьому експресивно нейтральними, і слова, що викликають емоційну реакцію реципієнта. У даному реченні автор вживає прислівя "Those who live by the sword die by the sword", яке при перекладі замінено близьким за значенням аналогом "той, хто приходить з мечем, від меча і гине", що відповідає вимогам прагматичної еквівалентності перекладу; при перекладі збережено семантику фрази та її емоційно-експресивну складову; паралогічний лексичний засіб "to sustain the unsustainable", який у даному контексті виконує емоційно-оцінну функцію, замінено близьким за змістом виразом "збереження того, що неможливо зберегти".У процесі дослідження зясовано, що переклад являє собою транслювання культурних смислів, закладених у повідомленні однією мовою, засобами іншої мови. Розрізняються універсальні й аспектуальні стратегії перекладу, які активно використовуються у політичному дискурсі, що становить сукупність текстів, повязаних з проблемами боротьби за владу. Політичний дискурс становить польове утворення (має ядерну й периферійну сфери). Один з основних жанрів, що функціонують у просторі політичного дискурсу - політична промова, характерною рисою якої є експресивність як сукупність семантико-стилістичних ознак мовних одиниць, котрі забезпечують їх здатність виступати засобом вираження відношення мовця до змісту повідомлення. У перекладах також спостерігаємо вживання комплексних трансформацій, що зумовлені правилами побудови речень у цільовій мові, розбіжностями мов у подачі тематичних та рематичних елементів речення і традиціями мовлення щодо способів варіювання конотативного значення, відмінностями у виразі емфази і т.ін.

2. Основний зміст роботи

У процесі дослідження зясовано, що переклад являє собою транслювання культурних смислів, закладених у повідомленні однією мовою, засобами іншої мови. Розрізняються універсальні й аспектуальні стратегії перекладу, які активно використовуються у політичному дискурсі, що становить сукупність текстів, повязаних з проблемами боротьби за владу. Призначення мовних засобів, використовуваних у межах політичних текстів, - відповідним чином впливати на формування суспільної свідомості. Це призначення, а також оцінність викладу як його конструктивний принцип, є найсуттєвішою типологічною ознакою політичного дискурсу. Політичний дискурс становить польове утворення (має ядерну й периферійну сфери). Один з основних жанрів, що функціонують у просторі політичного дискурсу - політична промова, характерною рисою якої є експресивність як сукупність семантико-стилістичних ознак мовних одиниць, котрі забезпечують їх здатність виступати засобом вираження відношення мовця до змісту повідомлення.

Поняття експресивності повязане з поняттям емоційності, однак є ширшим за нього і включає у себе ще й оцінність, а також інтенсивність. Експресивно зарядженими (експресиви/експресеми) можуть бути найрізноманітніші одиниці мови, незалежно від їх приналежності до тієї чи іншої мовної системи (фонетичної, словотвірної, морфологічної, лексичної, синтаксичної). На риторичному рівні дискурсивної реалізації мовна експресія розробляється як проблема неориторики і повязана з оптимізацією мовного впливу на людину. Створенню експресивного ефекту сприяє використання різних видів тропів та фігур (метафора, метонімія, порівняння, гіпербола тощо).

Переважна більшість застосованих перекладацьких трансформацій створюють мінімальні розходження між цільовим текстом і першоджерелом, майже повністю зберігають оригінальний експресивний заряд завдяки точному відтворенню мовних конотацій. Вживаний перекладачем метод для відтворення семантики експресивного компонента значною мірою залежить від функціонального навантаження останнього. Не менш вагомими є методи опису експресивного потенціалу і художньо-образотворчих функцій різнорівневих мовних засобів.

Деякі перекладацькі рішення містять одночасно декілька стилістичних модифікацій, що можна пояснити наявністю у тексті оригіналу прийомів стилістичної конвергенції. У перекладах також спостерігаємо вживання комплексних трансформацій, що зумовлені правилами побудови речень у цільовій мові, розбіжностями мов у подачі тематичних та рематичних елементів речення і традиціями мовлення щодо способів варіювання конотативного значення, відмінностями у виразі емфази і т.ін. Згідно із контент-аналізом, лінгвориторичні параметри, що у сукупності забезпечують високу експресивність, дієвість дискурсу даного типу, його перлокутивний ефект, знаходять відображення в україномовному перекладі.

Додаткові лексичні компоненти, емоційно-оцінні модифікатори та інтенсифікатори, що можуть бути додані перекладачем, компенсують експресивні, емоційні, асоціативні та символічні семи, які не входять до складу відповідного лінгвокультурологічного елементу мови-рецептора.

Аргументативну стратегію автора тексту, висунення на перший план тих чи інших етичних концептів, ієрархієзацію змісту повідомлення перекладачами (зокрема, представниками вітчизняних Інтернет видань) відтворено майже досконало, передано лексичні властивості мовних одиниць, що безпосередньо беруть участь у генеруванні потенційного перлокутивного ефекту того чи іншого тексту.

Дослідження мовного матеріалу засвідчило, що у процесі перекладу текстів промов сучасних англомовних політиків застосовуються, головним чином, наступні типи лексико-граматичних трансформацій: лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізація, модуляція); антонімічний переклад; експлікація (описовий переклад); компенсація.

Міжмовна комунікація висуває перед перекладачем завдання відтворити прагматичний заряд обох вищезгаданих мовних функцій (комунікативної та експресивної), застосовуючи відповідні перекладацькі трансформації. Необхідність застосування трансформацій обумовлюється асиметрією між співвідносними засобами експресії у системах МО та МП, що пояснюється не тільки розбіжностями у структурах тексту оригіналу та тексту перекладу, але й розходженням між двома мовними картинами світу, уособленими автором і перекладачем.

Дослідження комплексу відтворення засобів виразності мовлення у політичному дискурсі, розкриття лінгвістичних механізмів декодування цих засобів та прагнення перекладачів максимально обєктивно інтерпретувати те чи інше дискурсне повідомлення цільовою мовою робить значний внесок у вирішення актуальних проблем лінгвориторики та перекладознавства. Перспектива подальших досліджень полягає у поглибленні існуючих положень щодо експресивного змісту повідомлення та мовних засобів його оформлення, методів і прийомів адекватного відтворення мовою перекладу прагматичного потенціалу текстів політичного дискурсу, а також у розгляді проблем ефективного комунікативного впливу.

1. Лобода Ю.А. Перекладознавчий аспект у підходах до трактування мовної експресії у політичному дискурсі / Юлія Лобода // Проблеми семантики слова, речення та тексту / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. - Вип. 21. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2008. - С. 191-197;

2. Лобода Ю.А. Сучасні підходи до тлумачення категорії експресивності при перекладі англомовних політичних промов / Юлія Лобода // Мовні і концептуальні картини світу / відп. ред. Олександр Іванович Чередниченко. - Вип. 25 (2). - К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2009. - С. 169-173;

3. Лобода Ю.А. Відтворення прагматичного потенціалу експресивних засобів при перекладі публічних промов / Юлія Лобода // Мова і культура. - К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2009. - Вип. 11. - Т. XII (124). - С. 317-321;

4. Лобода Ю.А. Відтворення семантичних та оцінних конотацій метафори у перекладах промов Барака та Мішель Обами / Юлія Лобода // Мовні і концептуальні картини світу / відп. ред. Олександр Іванович Чередниченко. - Вип. 31. - К.: Видав. Дім Дмитра Бураго, 2010. - С. 80-86;

5. Лобода Ю.А. Перекладацькі стратегії при відтворенні мовних знаків експресії на матеріалі промов Барака Обами і Тоні Блера / Юлія Лобода // Українське мовознавство. - Вип. 40/1. - К.: Київськ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2010. - С. 358-361.

Размещено на .ru