Огляд сутності відшкодування шкоди, завданої злочином, в кримінальному процесі. Аналіз його значення та місця серед завдань кримінального провадження. Проблемні питання реалізації потерпілим своїх процесуальних прав під час розгляду цивільного позову.
Аннотация к работе
У сучасних умовах розвитку України як правової й демократичної держави незмінно постає питання про забезпечення прав усіх учасників правовідносин у державі, про посилення правових механізмів захисту їхніх прав, що, у свою чергу, викликає необхідність реформування як системи правоохоронних органів, судової системи, так і всього законодавства загалом. Згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом (далі - КПК) України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування й судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. Держава по мірі свого розвитку визначає в кримінальному законодавстві, які дії або бездіяльність уважатимуться злочином, водночас перебирає на себе обов’язок щодо забезпечення прав, свобод та інтересів усіх субєктів правовідносин на своїй території, в т. ч. щодо їх охорони від злочинних посягань. Разом із тим питання відновлення цивільних прав, відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, залишається поза увагою прокуратури, а іноді й суду і стає нібито «другорядним». У світлі перетворень, які відбуваються в Україні особливо у сфері реформування судової системи та правоохоронних органів, відновлення прав і захист інтересів особи, що потерпіла від злочину, її матеріального становища має стати домінуючим у тому числі у сфері кримінального судочинства, і така мета регулювання відповідних відносин повинна превалювати над метою кримінального покарання злочинця й досягнення цілей превенції.