Регулювання цивільним законодавством відшкодування державою шкоди особі, яка потерпіла від злочину. Зобов"язання держави, що виникають внаслідок заподіяння злочину. Специфіка правових рішень та природа відносин, що виникають внаслідок завдання шкоди.
Аннотация к работе
Заподіяння злочином шкоди є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності правопорушника перед потерпілим (обовязок правопорушника відшкодувати потерпілому заподіяну злочином шкоду). Більш цікавим для цивілістичного дослідження є інший спосіб відшкодування шкоди, завданої злочином, що вперше був передбачений у національному законодавстві - ЦК України - відшкодування державою шкоди, завданої злочином. У розвиток конституційних положень статтями 1177 та 1207 ЦК України встановлено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю громадянина внаслідок злочину, а також майнова шкода, завдана майну громадян внаслідок злочину. у разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо ця особа є неплатоспроможною, відшкодовується державою. Залишення злочину нерозкритим, неспроможність обвинуваченого (підсудного) в ряді випадків відшкодувати завдану злочином шкоду, несвоєчасне вжиття слідчим заходів щодо забезпечення цивільного позову та інші причини унеможливлюють захист законних інтересів потерпілого, поновлення його порушених прав. В рамках зазначеного методологічного підходу використано також формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувалися законодавство щодо відшкодування державою шкоди, завданої злочином, практика його застосування; історичний метод, що дозволив дослідити специфіку інституту відшкодування державою шкоди, завданої злочином в конкретних історичних умовах, динаміку його розвитку і виявити історичну послідовність розвитку відносин, які виникають із відносин відшкодування шкоди, завданої злочином; метод порівняльного аналізу, за допомогою якого регулювання інституту відшкодування шкоди, завданої злочином, порівнювалося із законодавствами інших країн.Розділ перший «Загальна характеристика відносин відшкодування шкоди, завданої фізичній особі злочином» присвячено дослідженню юридичної природи відносин відшкодування шкоди, завданої фізичній особі злочином, забезпеченню права на відшкодування шкоди, завданої злочином, як загальної тенденції захисту прав фізичної особи, та визначенню субєктів відносин відшкодування державою шкоди, завданої фізичній особі злочином. «Юридична природа відносин відшкодування шкоди, завданої фізичній особі злочином» досліджуються питання сутності та юридичної природи відносин відшкодування шкоди, завданої фізичній особі злочином, оскільки виявлення правової природи будь-яких правовідносин має першочергове теоретичне і практичне значення. Більш цікавим для цивілістичного дослідження є інший спосіб відшкодування шкоди, завданої злочином, що вперше був передбачений у національному законодавстві - ЦК України - відшкодування державою шкоди, завданої злочином. 1207 ЦК України зобовязання (яке дало назву цьому дослідженню) стосується іншого зобовязання - зобовязання між державою та потерпілим, змістом якого є відшкодування державою шкоди, що заподіяна злочинцем, у випадках, передбачених законом. «Забезпечення права па відшкодування шкоди державою, завданої злочином, як загальна тенденція захисту прав фізичної особи» встановлено, що передбачений обовязок держави відшкодувати потерпілим шкоду, заподіяну злочинами, значно підвищує ефективність інституту відшкодування шкоди, оскільки можливості держави в цьому відношенні, природно, більші, ніж можливості окремої особи (правопорушника).Автор наголошує, що у випадку відшкодування державою шкоди, завданої злочином, значення має не будь-яка шкода, яку зазнав потерпілий, а тільки шкода, що стала наслідком злочинного діяння. Відповідно до проекту Закону України «Про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди громадянам, які потерпіли від злочину», відшкодуванню за рахунок держави підлягає реальна матеріальна шкода, і не підлягає відшкодуванню державою моральна (немайнова) шкода, яка також передбачається змістом ст. Зі смислу статей 1177 та 1207 та інших статей ЦК України про відшкодування шкоди, можна визначити такі умови відшкодування державою шкоди, завданої фізичній особі злочином: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка - злочин; 3) наявність причинного звязку між злочином і шкодою, що настала, тобто шкода завдана внаслідок вчинення злочину; 4) потерпілим є фізична особа; 5) не встановлено особу, яка вчинила злочин, або вона є неплатоспроможною. 3 проекту Закону України «Про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди громадянам, які потерпіли від злочину» як умова відшкодування шкоди державою вказується, що має бути факт вчинення злочинного посягання на права, свободи чи законні інтереси громадянина, внаслідок якого настала його смерть або завдано шкоди його здоровю, або завдано істотної шкоди його майну. Крім цього, держава має взяти на себе обовязок відшкодовувати завдану злочином шкоду і у тому випадку, коли особа, яка скоїла злочин, встановлена, але знаходиться у розшуку, оскільки у цьому випадку потерпілий з обєктивних причин не може розраховувати на відшкодування шкоди особою, яка скоїла злочин.Зроблено загальний висновок, що нині в Україні назріла необхідніст