Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків завданих порушенням вимог щодо охорони праці. Опис розладів здоров’я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп’ютером: зорового дискомфорту, перенапруження скелетно-м’язової системи.
Аннотация к работе
Розлади здоровя користувачів, що формується під впливом роботи за компютером (зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-мязової системи )
План
Зміст
Список литературы
Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків завданих порушенням вимог щодо охорони праці
Крім відшкодування шкоди працівникам, власник повністю відшкодовує збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у збитки іншим підприємствам, громадянам і державі на загальних підставах у звязку з заподіянням шкоди при порушенні вимог щодо охорони праці. У разі незабезпечення вимог щодо охорони праці власник відраховує кошти на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за підвищеними тарифами, що періодично переглядаються залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України з участю профспілок.
Власник відшкодовує витрати на лікування і професійну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків і професійних захворювань, сплачує витрати на проведення робіт по рятуванню потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на ритуальні послуги при похованні загиблих, розслідування і проведення експертизи причин аварії або нещасного випадку, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці тощо.
1. Відшкодування шкоди, передбачене цією статтею, покладається на власника також ст. 455-469, 460 Цивільного Кодексу України і спрямоване на захист інтересів інших підприємств, громадян і держави, якщо з вини власника їм була заподіяна шкода внаслідок порушення вимог про охорону праці. Основу цієї норми складає наявність певних умов: шкода; порушення вимог про охорону праці, внаслідок чого заподіяна шкода; причинний звязок між порушенням вимог про охорону праці і шкодою; вина власника. Відшкодування здійснюється на загальних підставах, як і для найманих працівників.
2. Власник відшкодовує суми, сплачені потерпілій особі за період її тимчасової непрацездатності, а також у вигляді одноразової допомоги, пенсій по інвалідності чи в разі втрати годувальника, відшкодування заробітку за шкоду, заподіяну здоровю каліцтвом, а також витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, по догляду за ним і інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону праці» та Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудових обовязків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472.
3. В основу вимог цієї статті про перегляд тарифу страхових внесків за обовязковим соціальним страхуванням від нещасних випадків і професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму покладено досвід багатьох країн з цього виду страхування, згідно з яким підприємства класифікуються за класами тарифу внесків, а в межах класів вони можуть розподілятися за ступенями. Класифікація підприємства за класами страхових внесків провадиться з урахуванням характеру травмонебезпечності підприємства, можливості нещасного випадку, умов праці та стану техніки безпеки. Працівники одного підприємства можуть бути поділені за групами залежно від умов праці та стану техніки безпеки в структурних підрозділах підприємства.
Віднесення підприємства до класу тарифу страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань провадиться на підставі висновку органу державного нагляду за охороною праці за участі інших зацікавлених сторін.
У випадку порушення вимог по запобіганню нещасним випадкам і професійним захворюванням підприємство у будь-який час може бути віднесено до більш високого ступеня ризику. Вказаний захід має зворотну дію.
Розлади здоровя користувачів, що формується під впливом роботи за компютером (зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-мязової системи )
Згідно Закону України “Про охорону праці”, охорона праці - це система правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів спрямованих на забезпечення здоровя і працездатності людини в процесі праці .
Охорона праці виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів і вимог з метою усунення цих причин і створення, безпечних і сприятливих для людини умов праці.
Складність завдань, що стоять перед охороною праці вимагає використання досягнень і виведень багатьох наукових дисциплін, прямо або побічно повязаних із завданнями створення здорових і безпечних умов праці.
Оскільки головним обєктом охорони праці є людина в процесі праці, то при розробці вимог виробничої санітарії використовуються результати досліджень ряду медичних і біологічних дисциплін.
Успіх в рішенні проблем охорони праці у великій мірі залежить від якості підготовки фахівців в цій області, від їх уміння ухвалювати правильні рішення в складних і мінливих умовах сучасного виробництва.
Організація роботи в галузі управління охороною праці полягає у виборі і формуванні такої структури управління охороною праці в установі, котра якнайкраще відповідала б основній меті - забезпечення безпеки і здорових умов праці.
Під умовами праці розуміється сукупність фактів виробничого середовища, що роблять вплив на здоровї і працездатність людини в процесі праці. Дослідження умов праці показали, що чинниками виробничого середовища в процесі праці є: санітарно - гігієнічна обстановка, психофізіологічні елементи, естетичні елементи, соціально - психологічні елементи.
З вище переліченого виходить, що виробниче середовище, що створює здорові і працездатні умови праці, головним чином забезпечується вибором технологічного процесу, матеріалів і устаткування; розподілом навантаження між людиною і устаткуванням; режимом праці і відпочинку, естетичною організацією середовища і професійним відбором тих, що працюють.
Організація і поліпшення умов праці на робочому місці є одним з найважливіших резервів продуктивності праці і економічної ефективності виробництва, а також подальшого розвитку самої працюючої людини. У цьому головний прояв соціального і економічного значення організації і поліпшення умов праці.
В процесі професійної діяльності сукупність факторів трудового процесу впливають на здоровя і працездатність людини. Наслідки дії несприятливих факторів створює високий ризик виникнення різних форм захворювання людини.
В процесі професійної діяльності на здоровя працівника і його працездатність впливають такі фактори : · організація робочого місця;
· робота за компютером;
· мікроклімат приміщення;
· випромінювання;
· пожежна безпека;
· освітлення;
· електричний струм.
Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положення та вільність рухів працівника, безпеку виконання трудових операцій, включати або допускати лише в деяких випадках роботу в незручних позиціях, котрі зумовлюють підвищену втомлюваність. Організація робочого місця залежить від характеру праці оператора і умов праці.
Комфортність праці і висока продуктивність на робочому місці оператора залежить також від правильного вибору основного і допоміжного устаткування, яке повинне відповідати ергономічним вимогам.
Робоче місце повинне забезпечувати можливість зручного виконання роботи. Важливим моментом в організації робочого місця є також визначення займаної їм виробничої площі.
Не менш важливим питанням в організації робочого місця є питання організації його обслуговування, оскільки від цього залежить не тільки продуктивність праці, але і режим праці і відпочинку тих, що працюють, ритмічність виробництва.
Другим фактором є робота за компютером. Як свідчать численні спостереження, навіть сучасні компютери не тільки потенційно небезпечні, а й шкідливі. В сучасних умовах трудової діяльності широко та масово застосовується компютерна техніка.
Отже, основними факторами, які впливають на функціональний стан користувачів компютерів є виробниче середовище (мікроклімат, освітлення, наявність шкідливих речовин у повітрі, рівень шуму, випромінювання), трудовий процес (напруженість та важкість праці), внутрішні засоби діяльності ( робоче місце, пульт керування, засоби відображення інформації, допоміжне устаткування) та соціально-психологічні фактори. Серед основних розладів здоровя користувачів, що формуються під впливом роботи за компютером можна виділити зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-мязової системи, ураження шкіри, розлади ЦНС, порушення репродуктивної функції тощо.
Зоровий дискомфорт. Термін астенопія означає всякі субєктивні зорові симптоми чи емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності. Основними джерелами небезпеки є: 17-ти та 19-ти дюймові дисплеї, нечітке зображення, мерехтіння, напружена монотонна робота, несприятлива розподіленість яскравості у полі зору, засліплюючи дія світильників. Таким чином, порушення зорових функцій повязана з 3-ма групами факторів: параметрами освітлення робочого місця, характеристиками дисплея, специфікою роботи за компютером. Тому в першу чергу треба звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку.
Перенапруження скелетно-мязової системи. Тривала праця в одноманітному напруженому сидячому положенні, мала рухова активність при значних локальних динамічних навантаженнях, що припадають лише на кисті рук можуть призвести до появи низки хворобливих симптомів, що мають назву - синдром довготривалих статичних навантажень (СДСН). СДСН може проявлятися втомою, болем, судомою, онімінням та локалізуватись у різних частинах тіла (шия, спина, руки, ноги та ін.). Перенапруження скелетно-мязової системи спричинено: нераціональною позою при сидінні, яка ускладнюється відсутністю урахування ергономічних вимог до організації робочого місця; однотипними циклічними навантаженнями, що викликані роботою за клавіатурою; обмеженою загальною руховою активністю.
Ураження шкіри проявляються у вигляді свербіжу та лущення шкіри, рожевих вугрів. Причина - низька відносна вологість на робочих місцях операторів та часте виникнення електростатичних зарядів.
Розлади центральної нервової системи (ЦНС). До найважливіших факторів, характерних для роботи операторів відео дисплейних терміналів (ВДТ), що впливають на погіршення стану їх ЦНС належать: інформаційне перевантаження мозку в поєднанні з дефіцитом часу; тривожне очікування інформації, особливо тієї, що викликає необхідність прийняти рішення; велике зорове та нервово-емоційне напруження; висока відповідальність за кінцевий результат; тривала ізоляція у спілкуванні, зумовлена індивідуальним характером праці за ВДТ. Праця операторів ВДТ повязана з низкою стрес-факторів, які можуть спричинити розлади ЦНС. Ці фактори належать до умов праці, особливостей трудового процесу, організації робочих місць, мотивації праці, особливостей апаратного та програмного забезпечення, соціальної сфери.
Порушення репродуктивної функції. Дослідження проведені в США та Швеції серед жінок, які під час вагітності працювали більше 20 годин на тиждень за компютером показали, що у них число спонтанних абортів, мертвонароджених дітей та передчасних пологів майже в два рази перевищує аналогічні показники у жінок, які не працювали за компютером під час вагітності. У багатьох публікаціях висловлюється думка про те, що найбільш імовірною причиною порушення репродуктивної функції у жінок, які працюють з ВДТ є електромагнітні поля, що генеруються компютером. Також серед причин можна назвати весь комплекс діючих факторів, включаючи тривале перебування у незмінній позі, напруження скелетно-мязової системи і стрес.
Робота за компютером впливає й на інші системи організму. Так, численні публікації присвячені впливові на серцево-судинну систему. Тривале обмеження навантаження на мязовий апарат може стати причиною функціональних порушень, а в деяких випадках призвести до виникнення атеросклерозу, аритмії, гіпертичної хвороби, інфаркту міокарда. В окремих публікаціях відмічено зниження опірності організму. Вказується на збільшення відсотку хвороб органів травлення, гінекологічні порушення.
Наступний фактор, що впливає на людину це мікроклімат приміщення.
Мікроклімат виробничих приміщень - це клімат внутрішнього середовища цих приміщень, який визначається діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості і швидкості руху повітря, а також температурою навколишніх поверхонь.
Загальний стан і продуктивність праці тих, що працюють в значній мірі залежить від мікроклімату виробничого приміщення.
Температура повітря - один з провідних чинників, що визначають мікроклімат виробничих приміщень.
Вологість повітря - це вміст в ньому пари води.
Фізіологічно оптимальною є відносна вологість в межах 40-60%. Підвищена вологість повітря в поєднанні з низькими температурами надає значну охолоджуючу дію, а в поєднанні з високими сприяє перегріванню організму.
Рухливість повітря. Людина починає відчувати рух повітря при його швидкості приблизно 0,1 м/с.
Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють такі поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій систематичній дії на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруги механізму терморегуляції.
Допустимими мікрокліматичними умовами називають такі поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалій і систематичній дії на людину можуть викликати швидко нормалізуються зміни функціонального і теплового стану організму, що приходять, і напружену роботу механізму терморегуляції, що не виходить за межі фізіологічних пристосовних можливостей.
Вентиляція. Під вентиляцією розуміють систему заходів і пристроїв, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях, в робочій і обслуговуваній зонах приміщень метеорологічних умов, відповідних гігієнічним і технічним вимогам.
Залежно від способу переміщення повітря розрізняють вентиляцію природну і механічну.
Інший фактор, що впливає на фізичний стан людини є випромінювання.
Іонізуючим випромінюванням називається будь-яке випромінювання, прямо або що побічно викликає іонізацію середовища.
Іонізуюче випромінювання буває електромагнітним і корпускулярним.
Біологічна дія іонізуючих випромінювань на живий організм в першу чергу залежить від поглиненої енергії випромінювання. Джерелами електромагнітних полів є, наприклад, індукційна котушка, робочий конденсатор, окремі елементи генераторів котушки контурів і звязку, конденсатори, що підводять лінії, трансформатори, антени і ін.
Ступінь дії електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності дії відповідного чинника, тривалості опромінювання, характеру випромінювання, режиму опромінювання, розмірів опромінюваної поверхні тіла і індивідуальних особливостей організму.
Біологічну дію електромагнітних полів вищих частот викликають в основному з їх тепловим і аритмічним ефектом.
По характеру генерації випромінювання лазери підрозділяються на імпульсні і лазери безперервної дії.
Енергетичні параметри лазерів залежать від їх вигляду.
Дія лазерного випромінювання на організм людини носить складний характер і обумовлено як безпосередньою дією лазерного випромінювання на опромінювані тканини, так і вторинними явищами, що виражаються в різних змінах, що виникають в організмі в результаті опромінювання. Розрізняють термічну і нетермічну дії лазерних випромінювань.
Ультрафіолетовим випромінюванням називається електромагнітне випромінювання в оптичній області, що примикає з боку коротких хвиль до видимого світла і що має довжини хвиль в діапазоні 200.400 нм.
Природним джерелом УФВ є сонце. Штучними джерелами УФИ є газорозрядні джерела світла, електричні дуги, лазери і ін.
Пятим фактором є пожежна безпека. Горінням називається швидко протікаюче хімічне перетворення речовин, що супроводжуються виділенням великих кількостей теплоти і звичайно яскравим свіченням.
Пожежею називається неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що завдає матеріального збитку.
Вельми поширеним джерелом пожежі є куріння в недозволених місцях. Розповсюдження і джерела запалення, повязані з використанням електричної енергії. Це, перш за все короткі замикання, які супроводжуються великим тепловиділенням, освітою в зоні замикання дуги з розбризкуванням металу. Безпека людей при пожежі, а також скорочення можливого збитку від них досягається забезпеченням пожежної безпеки виробничих обєктів.
Під пожежною безпекою розуміється такий стан обєкту, при якому з великою вірогідністю запобігає можливість виникнення пожежі, а у разі його виникнення забезпечується ефективний захист людей від небезпечних і шкідливих чинників пожежі і порятунок матеріальних цінностей. Пожежна безпека виробничих обєктів забезпечується розробкою і здійсненням систем запобігання пожежам і системам пожежного захисту. Це завдання розвязується як на стадії проектування устаткування, так і в процесі його експлуатації.
Фактор, що впливає на організм людини в процесі праці є освітлення приміщення.
Основними поняттями, що характеризують світло, є світловий потік, сила світла, освітленість і яскравість.
Світловим потоком називають потік променистої енергії, що оцінюється оком по світловому відчуттю.
Хороше освітлення діє тонізуючі, створює гарний настрій, покращує протікання основних процесів нервової вищої діяльності.
Поліпшення освітленості сприяє поліпшенню працездатності навіть в тих випадках, коли процес праці практично не залежить від зорового сприйняття.
Виробниче освітлення буває: Природним: обумовлено прямими сонячними променями і розсіяним світлом небозводу. Міняється залежно від географічної широти, часу доби, ступеня хмарності, прозорості атмосфери. По пристрою розрізняють: бічне, верхнє, комбіноване.
Штучним: створюється штучними джерелами світла (лампа розжарювання і т. д.). Застосовується за відсутності або недоліку природного. За призначенням буває: робочим, аварійним, евакуаційним, охоронним, черговим. По пристрою буває: місцевим, загальним, комбінованим. Влаштовувати одне місцеве освітлення не можна.
Раціональне штучне освітлення повинне забезпечувати нормальні умови для роботи при допустимій витраті засобів, матеріалів і електроенергії.
При недостатності природного освітлення використовується суміщене (комбіноване) освітлення. Останнє є освітленням, при якому в світлий час доби використовується одночасно природне і штучне світло.
Наступній чинник, що впливає на фізичний стан людини є неправильне використання електричного струму, який приводити до електротравм.
До електротравм в процесі здійснення функціональних обовязків можна віднести: - поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри та інших мяких тканин, звязок та кісток;
- пошкодження очей, запалення зовнішніх оболонок очей;
- летальні наслідки від дії електричного струму (припинення роботи серця, зупинка дихання та електричний шок).
Приблизно 75% випадків ураження людей струмом супроводжується виникненням місцевих електротравм. За видами травм ці випадки розподіляються таким чином,% : - електричні опіки - 40%;
- електричні знаки - 7%;
- механічні пошкодження - 0,5%;
- електрофтальмія - 1,5%;
- змішання травми - 23%. відшкодування здоровя охорона праця
Задача 3
В результаті нещасного випадку на виробництві працівник помер.
Сімя померлого годувальника складалася з 4-х осіб: він, племінник 30років, син померлого 15 років і дружина 40 років, яка не працює.
Розрахувати розмір відшкодування на кожного утриманця померлого і розмір одноразової допомоги. Середньомісячний заробіток померлого (Зср) становить 800 грн.
Розвязок: У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди (одержання частини втраченого заробітку) мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання в нього отримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Утримані померлого це: - діти до 18-річного віку, а ті що навчаються - до 23 років;
- непрацездатні особи за віком та за станом здоровя (інваліди І, ІІ, ІІІ групи);
- член сімї, який не працює і доглядає дітей віком до 8 років;
- діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобовязаний виплачувати аліменти.
Розмір одноразової допомоги сімї померлого повинен бути не менше 5-ти річного заробітку і, крім того, не менше однорічного заробітку кожного утриманця померлого, також на його дитину, що народилася після його смерті. В даній ситуації право на відшкодування шкоди в результаті нещасного випадку на виробництві має син померлого 15 років.
Розмір відшкодування має бути не менше однорічного заробітку померлого, тобто становитиме: В = 12*800=9600грн. Відповідь: 9600грн.
Задача 13
Розрахунок звукоізоляції перегородки з шаром звукопоглинаючого матеріалу (ЗПМ).
Матеріал перегородки - цегляна кладка.
ЗПМ - полотно із супертонкого скловолокна.
Товщина перегородки - 410 мм.
Товщина шару ЗПМ - 70мм.
Розрахунок: 1. Визначаємо звукоізоляцію R, ДБ, і поверхневу густину мп, кг/м2, матеріалу перегородки в табл.1.
1. Верховна Рада України - http:Верховна Рада УКРАЇНИВЕРХОВНА Рада УКРАЇНИВЕРХОВНА Рада УКРАЇНИВЕРХОВНА Рада УКРАЇНИВЕРХОВНА Рада України//www.rada. gov.ua
2. Вільсон О. Г. Охорона праці в галузі (на прикладі будівництва). Навчальний посібник. - К.: «Основа». 2006. - 204 с.
3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості на небезпечності факторів виробничого середовища, важкості трудового процесу. - Наказ Міністерства охорони здоровя України від 27 грудня 2001 р. № 528.
4. Довідник з управління охороною праці для керівників підприємств і організацій. - К.: Основа, 2003. - 308 с.
5. Документація з охорони праці та пожежної безпеки: Рекомендації / За редакцією Д.В. Зеркалова. - К.: Основа, 2008. - 28 с.
6. Желібо Є.П., Заверуха Н. М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: навч. посіб./ За ред. Є. П. Желібо. 6-е вид. - К.: Каравела, 2010. - 344 с.
7. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів у 4-х томах. - К.: Основа, 2010.