Відродження та розвиток соціал-демократичного руху в Україні в 90-х рр. ХХ століття - Автореферат

Відтак, перед історичною наукою постає завдання зясувати процес становлення соціал-демократичного руху в Україні, встановити причини, через які він не зміг добитись на загальнодержавному рівні втілення у життя своїх головних принципів - свободи, справедливості, солідарності, стати дієвим гравцем загальноєвропейської політики, лобістом національних інтересів. Актуальність обраної теми посилюється відсутністю ґрунтовних узагальнюючих наукових праць, присвячених комплексному дослідженню соціал-демократичного руху в Україні в 1990-х рр. Існує ряд досліджень по певних періодах становлення соціал-демократичних партій, а також праць теоретико-ідеологічного характеру з основних проблем соціал-демократії. Вони мають особливе значення, оскільки в них ґрунтовно описано процес відродження соціал-демократії в Україні, створення гуртків, клубів, їх обєднання в партії. Глушкова не використала матеріали архіву управління легалізації обєднань громадян Міністерства юстиції України, поточних архівів УСДП, СДС, багатьох документів СДПУ, деяких важливих робіт по теорії та історії світової і української соціал-демократії, в тому числі й праць самих соціал-демократів, що негативно вплинуло на глибину її досліджень.У першому розділі дисертації “Ідеологічний зміст, історична традиція та передумови відродження соціал-демократичного руху в Україні” розглянуто основні ідеологічні положення світової соціал-демократії, її історичний шлях. Революційна українська партія (РУП), Українська соціал-демократична партія (УСДП), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), а згодом - Українська соціал-радикальна партія (УСРП) та, створена вже після Другої світової війни - Українська соціалістична партія (УСП), перебуваючи в екзилі, брали активну участь у багатьох конгресах різних Інтернаціоналів, залишивши помітний слід в історії як теоретичної, так і практичної розбудови світової соціал-демократії. У другому розділі “Створення та організаційна трансформація соціал-демократичних партій України” зясовано причини, простежено процес виникнення та організаційна розбудова соціал-демократичних партій України в 1990-х рр. На базі спілок, гуртків, клубів, у 1990 р., в результаті розмежування на ідеологічному ґрунті, було утворено Обєднану соціал-демократичну партію України (ОСДПУ) та Соціал-демократичну партію України (СДПУ). Розуміючи свою слабкість в організаційних можливостях, перебуваючи під впливом бажання швидше потрапити до Соцінтерну (що було легше зробити в разі існування однієї соціал-демократичної партії в Україні), у 1992 р. вони обєднались в одну організацію під назвою - СДПУ (Голова Ю.У результаті проведеного дослідження автор дійшов наступних висновків: - феномен успіху соціал-демократичного руху обумовлений його ідеологічними засадами; соціал-демократія має більш ніж вікову історію, якій характерне існування кількох Інтернаціоналів, боротьба з фашизмом і сталінізмом та за втілення у життя принципів свободи, справедливості, солідарності; передумовами відродження соціал-демократії в Україні були політична та економічна криза в СРСР, настання епохи плюралізму, а формами консолідації соціал-демократичних гуртків, клубів у напрямку створення партії стали регулярні зустрічі в рамках СДА, проведення власних нарад та всеукраїнської конференції; становлення соціал-демократичних партій характеризується існуванням на кін 1990-х рр. чотирьох організацій - СДПУ, СДПУ(О), СДС, УСДП, активною динамікою їх діяльності, поступовим ростом чисельності та еволюцією ідеологічних засад; аналіз результатів партійних зїздів, конференцій, засідань рад та правлінь, свідчить, що причинами розколів та обєднань в соціал-демократичному русі були розходження по ідеологічних і політичних питаннях, амбіційність окремих діячів та бажання зміцнити свої однострої, добитись визнання на міжнародному рівні; соціал-демократичні партії зіграли важливу роль у процесі національно-державного будівництва: разом з іншим демократичними організаціями, вони добивались незалежності України, відстоювали демократичні засади в парламенті та публічних акціях, сприяли розвитку громадянського суспільства;

2. Основний зміст дисертації

У результаті проведеного дослідження автор дійшов наступних висновків: - феномен успіху соціал-демократичного руху обумовлений його ідеологічними засадами; соціал-демократія має більш ніж вікову історію, якій характерне існування кількох Інтернаціоналів, боротьба з фашизмом і сталінізмом та за втілення у життя принципів свободи, справедливості, солідарності;

- основними етапами організаційного становлення української соціал-демократії є: кін. ХІХ - поч. ХХ ст.ст. - створення перших партій, період між початками двох світових війн - участь партій у національно-визвольних змаганнях 1917 - 1920 рр., діяльність в екзилі, 1950 р. - 1970-ті рр. - відновлення роботи за кордоном і призупинення функціонування українського відділення Соцінтерну;

- передумовами відродження соціал-демократії в Україні були політична та економічна криза в СРСР, настання епохи плюралізму, а формами консолідації соціал-демократичних гуртків, клубів у напрямку створення партії стали регулярні зустрічі в рамках СДА, проведення власних нарад та всеукраїнської конференції;

- становлення соціал-демократичних партій характеризується існуванням на кін 1990-х рр. чотирьох організацій - СДПУ, СДПУ(О), СДС, УСДП, активною динамікою їх діяльності, поступовим ростом чисельності та еволюцією ідеологічних засад;

- аналіз результатів партійних зїздів, конференцій, засідань рад та правлінь, свідчить, що причинами розколів та обєднань в соціал-демократичному русі були розходження по ідеологічних і політичних питаннях, амбіційність окремих діячів та бажання зміцнити свої однострої, добитись визнання на міжнародному рівні;

- соціал-демократичні партії зіграли важливу роль у процесі національно-державного будівництва: разом з іншим демократичними організаціями, вони добивались незалежності України, відстоювали демократичні засади в парламенті та публічних акціях, сприяли розвитку громадянського суспільства;

- взаємовідносинам соціал-демократів з іншими партіями та громадськими організаціями, в т. ч. й з профспілками, була характерна результативність на поч. 1990-х рр., активна, але менш вдала співпраця в середині цього періоду, посилення успішності з 1998 р. для СДПУ(О) і її партнерів на внутрішній політичній арені;

- основними напрямками та проблемами міжнародного співробітництва соціал-демократичних партій України було бажання увійти до Соцінтерну, встановити постійні звязки з його найвпливовішими партіями, що виявилось складним завданням з огляду існування аж чотирьох соціал-демократичних організацій та активної і досить успішної діяльності у цьому напрямку СПУ.

Основні положення дисертації знайшли своє відображення у таких публікаціях

1. Державотворча діяльність українських соціал-демократів (1990 - перша половина 2000 р.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. - 2001. - Вип. 52. - С. 73-77;

2. Відродження української соціал-демократії на початку 90-х рр. ХХ ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. - 2001. - Вип. 55. - С. 38-43;

3. Створення та діяльність Соціал-демократичного Союзу (1999 - 2000 роки) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. - 2001. - Вип. 57. - С. 50-53.