Матеріальна база й стан освітніх кадрів на Поділлі у період відбудови. Соціально-побутове становище та ідеологічний тиск на вчительство у повоєнні роки. Історичні умови розвитку та відбудови середніх та вищих навчальних закладів у 1944-середині 50 років.
Аннотация к работе
ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: ВІДРОДЖЕННЯ ОСВІТИ НА ПОДІЛЛІ 1944 - СЕРЕДИНІ 50 РОКІВ ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Матеріальна база й стан освітніх кадрів на Поділлі у період відбудови 1.1 Соціально-побутове становище та ідеологічні рамки вчительства у повоєнні роки Розділ 2. Відбудова середніх навчальних закладів 2.1 Вищі навчальні заклади краю Висновки Список використаних джерел та літератури Додатки Вступ Велика Вітчизняна війна 1941 - 1945 років була для України одним із найтяжчих і одночасно одним із найгероїчніших періодів історії. В перші дні напад Німеччини розцінювався як «розбійницька провокація», ніхто не міг передбачити, що попереду чотири роки кровопролитної боротьби, масштабні поразки радянських військ, численні людські і матеріальні втрати, важка праця для потреб фронту та нестерпні умови життя. З 19 липня 1941 року до 20 березня 1944 року місто Вінниця, а згодом і вся територія Поділля перебували під тимчасовою окупацією німецько-фашистських військ. На захопленій території, як і в інших тимчасово окупованих українських містах і селах, був встановлений режим кривавого терору, грабунків та знущань над жителями. Саме через призму висвітленої у цій роботі інформації можна схарактеризувати розвиток освіти на Поділлі у післявоєнний період. Аналізуючи стан наукового опрацювання даної проблеми, слід зазначити, що істотний внесок у наукову розробку питань зробили: Зінько Ю.А., Григорчук П.С., Мельничук І.П., Мельничук Л.С., А.І., Петрова., В.В. Гінда., В.В. Ленська. Автори глибоко розкривають форми і методи підготовки вчительських кадрів, підходи радянської влади до різних категорій учительства. Розкриваються причини матеріальної скрути вчителів та учнів, що корінилися насамперед в економічній політиці радянської влади, а також випливали із наслідків голоду 1946-47 рр. на діяльність шкільництва. Показано відновлення педагогічних кадрів, форми та методи партійно-державного тиску та карально-репресивні заходи стосовно вчителів. виділяються питання діяльності загальноосвітньої школи республіки в контексті суспільно-політичного життя 1943-1953 рр. На особливу увагу заслуговує науковий доробок по даній тематиці таких науковців, як Л.М. Романець, Ю. А. Зінько, І. М. Романюк. На основі даної праці можна схарактеризувати розвиток стану освіти на теренах Поділля у 1941 році та порівняти його із 1944 р. Із наукової праці Зінька Ю.А., Григорчука П,С. «Особливості функціонування навчальних закладів Вінниччини в період нацистського режиму (1941- 1944 рр.). Можна окреслити чітку лінію розвитку освіти на Вінниччині у роки окупації для бачення загальної картини на час звільнення. Основу підготовки даної роботи склали, насамперед, матеріали Державного архіву Вінницької області, а також матеріали тогочасних газет, які допомагають висвітлити політику держави у сфері освіти, механізм управління освітою, діяльність партійних, комсомольських, піонерських організацій, напрямки виховної роботи з вчителями. На увагу заслуговують монографії С. Сворака, В. Юрчука, В. Яремчука, та інших, де аналізуються становлення, здобутки та трансформації шкільної освіти у післявоєнний період. Тут ми знаходимо свідчення про кількість студентів, їх матеріально-технічну базу та розвиток навчального процесу. Матеріальна база й стан освітніх кадрів на Поділлі у період відбудови Наприкінці 1943 - на початку 1944 р. Червона Армія визволила Козятин, Погребище, Махнівку (Консомольське). Із ходом розвитку наступу Червоної Армії було визволено 25 березня - Проскурів, 26 березня - Кам’янець-Подільський, 14-15 квітня - Тернопіль. Коли викладач т. Кордон пояснював вчителям математики як практично розв’язувати задачі на побудову, користуючись лише циркулем і лінійкою в нього самого в руках не було ні циркуля ні лінійки. Чапаєва, що взяли шефство над війтівською початковою школою закінчили на 1946 р. всі ремонтні роботи та забезпечили школі 35 складометрів дров. Одночасно продовжувався пошук націоналістів і ворогів у державних установах. Наприклад. У більшості шкіл щомісяця проводилася ціла низка засідань і нарад, в яких брали участь усі педагоги школи: засідання педрад, наради класних керівників, засідання предметних комісій, виробничі наради, профспілкові збори, батьківські збори, 1-2 рази збори піонерських дружин, учнівські збори, кущові методичні об’єднання. Вчителі шкіл, зокрема викладачі біології, фізики та хімії, повинні були, брати активну участь в організації та проведенні роботи агротехнічних гуртків, семінарів, курсів та інших заходів з підвищення кваліфікації працівників колгоспів, МТС і раднаргоспів; надавати практичну допомогу в організації сільськогосподарських постійно діючих виставок, у вивчені досягнень сільськогосподарської науки і техніки, у справі вступу до заочних відділів сільськогосподарських навчальних закладів працівників системи сільського господарства; бути активним учасником роботи в сільських клубах для посилення культурно-освітньої роботи серед населення; приділяти найсерйознішу увагу роботі шкільних дослідних ділянок, допомагаючи, аби во