Історія становлення інституту податкової відповідальності. Правове регулювання механізму застосування інституту відповідальності за порушення податкового законодавства. Податковий кодекс як регулятор застосування механізму фінансової відповідальності.
Аннотация к работе
Содержание Вступ Розділ 1. Теоретико-правова характеристика інституту відповідальності за порушення податкового законодавства 1.1 Історія становлення і розвитку інституту податкової відповідальності 1.2 Поняття і сутність інституту відповідальності за порушення податкового законодавства в системі юридичної відповідальності Розділ 2. Правове регулювання механізму застосування інституту відповідальності за порушення податкового законодавства 2.1 Податковий кодекс як регулятор застосування механізму фінансової відповідальності 2.2 Адміністративна та кримінальна відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства Розділ 3. З метою належного виконання цього конституційного обов’язку та забезпечення законності в податковій сфері законодавчо закріплені заходи правового впливу, серед яких стрижневе місце відведено заходам юридичної відповідальності. Теоретичне осмислення цієї проблеми та визначення шляхів її вирішення на законодавчому рівні сприятиме своєчасності та повноті надходження обов’язкових платежів податкового характеру в бюджети і позабюджетні державні фонди. Наявність суперечливих питань, недостатня розробленість окремих теоретичних положень, відсутність комплексного дослідження інституту податкової відповідальності в Україні вказують на актуальність обраної теми дослідження. Одержані результати, поряд з науково-теоретичним, мають практично-прикладне значення: 1) у сфері науково-дослідної діяльності - основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки положень інституту юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства; 2) у правозастосовчій діяльності - одержані висновки можуть бути використані для вдосконалення практичної діяльності органів державної податкової служби щодо застосування заходів юридичної відповідальності до порушників податкового законодавства. Закон України Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-3 від 21 грудня 2000 року введено в дію з 1 квітня 2001 року; ним запроваджено: - безспірне списування коштів тільки через суд; - для здавання усіх розрахунків і декларацій визначені точні строки; - переглянуті права контролюючих органів, ліквідована картотека; - податковою декларацією тепер вважається будь-яка передбачена законодавством форма звітності, пов’язана з нарахуванням та сплатою не тільки податків, але і обов’язкових платежів; - податкові органи зобов’язані приймати податкові декларації без попередньої перевірки; - платник податку має можливість заліку любих податкових зобов’язань перед бюджетом будь-якого рівня в рахунок будь-якої заборгованості перед цим платником; - загальний стаж, протягом якого податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов’язань платника податку, 1095 календарних днів (3 роки). Законом України № 2181-3 було встановлено для юридичних осіб: 1) штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне неподання або затримку подання податкової декларації, тобто 170 грн.; 2) штраф у розмірі 10% суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки подання податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов’язання і не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Право накладати обидва штрафи мали контролюючі органи: Державна митна служба, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Податкові органи. У випадку неповідомлення або несвоєчасного повідомлення державним податковим інспекціям відомостей про доходи громадян законодавство громадян України передбачало адміністративну відповідальність керівників і посадових осіб підприємств - штраф 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення протягом року - 5 неоподаткованих мінімумів. Відповідно до статті 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.