Умови, види та форми цивільно-правової відповідальності, підстави звільнення від неї. Характеристика відповідальності сторін за договором купівлі-продажу, у разі невиконання договору оренди та договору поставки, порушення умов договору перевезення.
Аннотация к работе
Курсова робота з дисципліни «Цивільне право України» на тему «Відповідальність за порушення договору в цивільному праві» Київ, 2012 План Вступ 1. Поняття цивільно-правової відповідальності 1.1 Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності 1.2 Види та форми цивільно-правової відповідальності 2. Відповідальність за порушення умов договору в цивільному праві 2.1 Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу 2.2 Відповідальність у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) 2.3 Відповідальність сторін за порушення умов договору перевезення 2.4 Відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання договору оренди 2.5 Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору поставки 3. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності Висновок Список використаних джерел Вступ Цивільно-правова відповідальність є важливим інститутом цивільного права України. Ознайомлення з нормами законодавства, що визначають відповідальність сторін за порушення умов договору дозволяє дивитися на закон не як на догму, а як на правило, яке можна змінити. У процесі написання курсової роботи були використані праці Канфазарової І. С., Бервено С. М., Сібільова С.М., Примака В. та інших. Цивільно-правова санкція - це встановлені законом або договором певні наслідки, що настають для особи внаслідок невиконання чи неналежного виконання ним свого обов’язку. Застосування заходів захисту, як правило, не тягне за собою настання негативних майнових наслідків для правопорушника. Наприклад, такими засобами захисту можуть бути спростування недостовірної інформації, визнання правочину недійсним, двостороння реституція тощо. До правопорушника застосовуються санкції майнового характеру, які спрямовані на відновлення порушених прав та полягають у відшкодуванні збитків, стягненні неустойки чи пені. Виходячи з цього, можна виділити такі ознаки цивільно-правової відповідальності: 1) державний примус - встановлюється в правових нормах, на відміну від інших видів соціальної відповідальності; 2) несприятливі (негативні) наслідки, що настають для боржника (як правило, майнового характеру, майнові втрати - відшкодування збитків, стягнення неустойки); 3) державний і суспільний осуд порушника та його діяння. Відповідно до ст. 22 ЦК збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки визначають з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора в місці, де зобовязання має бути виконано, а якщо вимогу не було задоволено добровільно, - у день предявлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд також має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжив заходів щодо їх зменшення (ст. 616 ЦК). 1.2 Види та форми цивільно-правової відповідальності Під формою цивільно-правової відповідальності розуміють форму вираження додаткових обтяжень, що покладаються на правопорушника. 610 ЦК: Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).