Проблеми класифікації юридичної відповідальності. Типові недоліки практичної діяльності слідчого. Причини та умови, що сприяють кримінально-процесуальним правопорушенням. Роль посадових осіб і державних органів у забезпеченні законної діяльності слідчих.
Аннотация к работе
Так, у 2007 році органами прокуратури при здійсненні нагляду за додержанням законності в діяльності ОВС за фактом порушень, допущених при провадженні слідства і дізнання, розглянуто - 12 140 подань і постанов; за фактом порушень, допущених при застосуванні незаконних методів слідства й дізнання - 19 подань та постанов дисциплінарного провадження з ужиттям заходів щодо усунення порушень закону. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 13 221 працівників ОВС за фактами порушень, допущених при провадженні слідства й дізнання; за фактом порушень, допущених при застосуванні незаконних методів слідства і дізнання - 18 осіб. За направленими до суду справами до кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності за фактом порушень, допущених при провадженні слідства й дізнання, притягнуто 127 працівників ОВС; за фактом порушень, допущених при застосуванні незаконних методів слідства й дізнання - 75. Розроблення поняття кримінально-процесуальної відповідальності є важливим, оскільки основою даного виду відповідальності є забезпечення законності, попередження та припинення правопорушень серед слідчих, вирішення таких завдань кримінального судочинства, як виключення свавілля з боку органів досудового слідства, попередження та запобігання злочинності, захист прав і законних інтересів громадян, які беруть у ньому участь. Як свідчать результати проведеного опитування слідчих, у слідчій практиці відбуваються різні порушення слідчим норм кримінально-процесуального законодавства, а саме: несвоєчасне прийняття процесуального рішення за матеріалами дослідчої перевірки, про що вказали 30 % опитаних слідчих, порушення строків провадження досудового слідства у кримінальній справі - 20 %, проведення слідчих дій з порушенням вимог норм кримінально-процесуального права - 20 %, необґрунтоване обрання запобіжного заходу - 14,5 %, проведення слідчих дій без участі понятих, де їх присутність згідно з КПК України є обовязкова - 15,5 %.Розділ 1 “Кримінально-процесуальна відповідальність як вид юридичної відповідальності” складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню загальнотеоретичних питань щодо поняття та видів як юридичної відповідальності загалом, так і кримінально-процесуальної відповідальності слідчого зокрема. Проаналізувавши загальновизнані види юридичної відповідальності, дисертант розкриває підстави притягнення слідчого до кримінальної, дисциплінарної та адміністративної відповідальності, й зазначає, що класифікація юридичної відповідальності на види залежно від галузі права не збігається з галузевою структурою права, оскільки видів юридичної відповідальності менше ніж галузей права, а за порушення норм різноманітних галузей права може застосовуватися відповідальність одного і того самого виду, або в межах однієї галузі права можуть існувати різноманітні види відповідальності. У підрозділі 1.2 “Кримінально-процесуальна відповідальність слідчого як вид юридичної відповідальності” дається авторське визначення понять “кримінально-процесуальна відповідальність” та “кримінально-процесуальна відповідальність слідчого”, вказуються особливості й характерні риси кримінально-процесуальної відповідальності слідчого. Автор висловлює думку, що кримінально-процесуальна відповідальність слідчого буде ефективною у разі єдності позитивного і негативного аспектів, оскільки в основі кримінально-процесуальної відповідальності слідчого, за виконання покладених на нього процесуальних обовязків щодо проведення слідчих дій, лежить, перш за все, оцінка ним самим своєї діяльності з точки зору співвідношення її закону. Розділ 2 “Кримінально-процесуальне правопорушення як одна з підстав кримінально-процесуальної відповідальності” складається з двох підрозділів, в яких розкрито поняття кримінально-процесуального правопорушення, вчиненого слідчим, та охарактеризовано його складові елементи, а також встановлено чинники, які спонукають слідчих до вчинення кримінально-процесуальних правопорушень.Визначено мету кримінально-процесуальної відповідальність, яка полягає у: - регулюванні діяльності слідчого під час розслідування ним кримінальної справи і спрямована на відновлення порушених прав осіб, які залучені до розслідуваної кримінальної справи, у випадку їх порушення слідчим; правовідновлююча - полягає у відновленні порушених прав і законних інтересів учасників кримінально-процесуальної діяльності, тобто відновлення доброго імені незаконно притягнутого до кримінальної відповідальності, встановлення відповідного становища в суспільстві, яке було до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також поновлення даної особи на робочому місці у випадку відсторонення її від посади внаслідок провадження у кримінальній справі; Кримінально-процесуальна відповідальність слідчого буде ефективною за умови єдності позитивного і негативного її аспектів, оскільки в її основі, за виконання покладених на слідчого процесуальних обовязків щодо проведення слідчих дій, лежить, перш за все, оцінка ним своєї діяльності з точки зор