Дослідження космогонічних фразеологічних одиниць сучасної німецької мови в лінгвокультурологічному аспекті. Виявлення національних культурних конотацій фразеологізмів. Особливості формування фразеологічних одиниць в художній і публіцистичній літературі.
Аннотация к работе
Реферовану роботу присвячено вивченню специфіки фразеологізмів німецької мови, що відображають космогонічну картину світу, у лінгвокультурологічному аспекті. Важливим є ірреальний компонент концептуальної картини світу, до якого входять вірування, міфологічні уявлення і практики, успадковані від міфологічної концептуальної картини світу. Проблема відображення космогонічної картини світу в мові, зокрема у сучасних фразеологічних одиницях, потребує дослідження з погляду метафоричної категоризації дійсності та специфічної номінації космогонічних концептів. Окремо взятий космогонічний концепт, будучи одиницею мисленнєвої діяльності, є частиною космогонічної картини світу, що має свою специфічну репрезентацію в мові на будь-якому етапі його розвитку. Мета дослідження полягає у виявленні особливостей відображення космогонічної картини світу у фразеологічних одиницях сучасної німецької мови і специфіки їх функціонування в німецькомовній художній та публіцистичній літературі.Вивчення мовної картини світу останніх десятиріч орієнтується на розуміння семантики мовної одиниці не тільки в межах побутової картини світу, яка обєктивує передусім реальну дійсність, актуальний світ, але й виходячи з існування багатьох картин світу. Оскільки в різних формах суспільної свідомості - міфології, релігії, натурфілософії, інших галузях науки - завжди виникали й виникають узагальнені уявлення про світ і ці уявлення функціонують у вигляді картин світу, то можна говорити про міфологічну, релігійну, філософську, наукову та інші картини світу. Виходячи із концепції про фразеологізми як носії культурно значеннєвої інформації та їх особливої ролі в процесі концептуалізації, у дисертації розглядаються фразеологізми з ключовими концептами ВОДА, ВОГОНЬ, ЗЕМЛЯ, НЕБО, ПОВІТРЯ, СВІТ, ЧИСЛО, що дозволяє виявити їх культурні конотації, які відображають архетипні космогонічні уявлення людини і ті, що формуються завдяки контексту. Метафоричні кореляти референта HIMMEL / НЕБО: РАЙ, СВІТ НАЙВИЩОГО БЛАЖЕНСТВА: im siebenten Himmel sein (schweben); sich im siebten Himmel; wie im siebten Himmel fьhlen; j-m hдngt der Himmel voller Geigen; den Himmel offen sehen; j-n in den Himmel versetzen; БОГ: barmherziger Himmel!; allmдchtiger Himmel!; um (des) Himmels willen!; die himmlischen Mдchte; dich sendet mir der Himmel; ОБЄКТ РЕЛІГІЙНОЇ ПОВАГИ, МІСЦЕ ПРАВОСУДДЯ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ: es (diese Ungerechtigkeit) schreit zum Himmel!; schreit zum Himmel um Rache; Gott strafe mich, wenn…; НЕПОРУШНЕ МЕТАЛЕВЕ СКЛЕПІННЯ, ЕТАЛОН ПОСТІЙНОСТІ, СТАБІЛЬНОСТІ: eher stьrzt (або fдllt) der Himmel ein, als DAЯ... При всій різноманітності конкретних реалізацій найбільш поширеним в ідіоматиці німецької мови є ставлення до води і вогню як до небезпечних ворожих стихій, про що свідчить відсоткове співвідношення проаналізованого матеріалу: фразеологізми, у семантиці яких елемент FLAMME виступає окремими семами або виражає окремі його властивості, становлять 174 одиниці, з них 34,5% - з позитивною семантикою, 65,5% одиниць - з негативною; фразеологізми, у семантиці яких елемент WASSER виступає окремими семами або виражає окремі його властивості, становлять 110 одиниць, із них 5,5% одиниць - з позитивною конотацією, 94,5% одиниць - з негативною, що ймовірно повязано з інтроспекцією людиною власних негативних почуттів, які переважають над позитивними.Комплексне застосування лінгвокультурологічного та когнітивного підходів дозволило схарактеризувати німецькомовні фразеологізми, що відображають космогонічну картину світу стародавніх германців, зокрема: - фразеологічні одиниці, що відображають космогонічну картину світу, володіють символічним, еталонним, образно-метафоричним, лінгвокультурним значенням, яке концентровано відображає осмислення дійсності, зафіксоване в німецькомовних міфах, легендах, ритуалах, обрядах, звичаях;. Національне маркування фразеологічних одиниць, що відображають космогонічну картину світу, відбувається двома шляхами: інтегровано, тобто цілісним ідіоматичним значенням, що становить сутність фраземи, та розчленовано, тобто окремими елементами складу фразеологізму. відсоткові показники фразеологізмів з компонентами ERDE, BODEN та їх синонімами свідчать, що ЗЕМЛЯ в німецькій мовній картині світу переважно асоціюється з нижнім світом, образом темряви, мороку, покірності, скорботи і співвідноситься з негативними конотаціями; лише в окремих випадках можливі позитивні конотації, повязані з космогонічними уявленнями про землю як одну з основних стихій створення світу, позитивне начало, обєкт ритуального шанування; джерело сил, здоровя та плодючості; відсоткове відношення фразеологізмів із компонентом HIMMEL та його синонімами показує, що, незважаючи на розчленованість структури змісту поняття HIMMEL у межах фразеологічних одиниць німецької мови, які відображають космогонічну картину світу, утримується його цілісність, увиразнена вказівкою на узагальнену дію - захищати; фразеологічні одиниці, що відображають космогонічну картину світу, у періодичній та художній літературі в