Джерела і розвиток мовно-глобалізаційних процесів. Сфери експансії англійської мови. Унормування та кодифікація нової лексики за Є. Карпіловською. Англіцизми, які мають українські еквіваленти. Англомовна глобалізація на прикладі неологізмів та сленгізмів.
Аннотация к работе
Глобалізація як одна з домінуючих тенденцій розвитку цивілізації в ХХІ столітті охопила майже всі сфери життя країн Сходу й Заходу. Глобалізація - і як феномен, і як аналітична парадигма - має з мовою,процесами мовного розвитку, цілий комплекс відносин політико-лінгвістичного характеру. Відмінності у її інтерпретації здебільшого стосуються місця цієї складової в ієрархії виявів глобалізації, зокрема співвідношенням з фінансово-економічними, політичними,соціокультурними складовими: одні вчені та експерти надають інформаційним аспектам глобалізації другорядну роль, інші висувають їх на перше місце. Мовний аспект глобалізації, процес розвитку національних мов, їх взаємопроникнення, оновлення, нові напрямки та основні сфери еволюції в умовах лінгвокультурної уніфікації - всі ці нагальні питання отримують наукове осмислення в працях сучасних дослідників (Б.І. Єлістратов розуміє епоху глобалізації як епоху глобального ринка культур, мов і релігій; як епоху мод на культури, мови і релігії, які регулюються економікою [5; 24].Прогресивні напрямки науки, технологій, економіки та інформаційної експансії зазнали впливу каталізуючих факторів різноманітної природи - міграція населення, революційні процеси в науковій індустрії, необхідність універсалізації світової культури і встановлення міжнародних звязків. Явище, яке сприяло утворенню і поширенню загальносвітових стандартів і тенденцій у більшості видів людської діяльності, як і будь-яке інше явище, визначне і раціонально виправдане, повинне знайти своє місце в термінологічних системах мов. Термін «глобалізація» став детермінантою нового поняття, що узагальнює процеси планетарного масштабу, повязані з розширенням транснаціональних обмінів в умовах переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Процес глобалізації має ряд самих різних аспектів і сторін: це глобалізація економічна (розповсюдження економічних моделей, вироблених в країнах Заходу, на інших регіонах світу), політична (розповсюдження принципів демократії західного типу, що припускають суверенітет особи щодо суспільства і держави, право вибору і т. д.), але перш за все глобалізація культурна, тобто формування загальних для всіх культур світу форм і структур, що забезпечують комунікацію між окремими індивідами, між групами і між індивідом і групою. В результаті стрімкого розвитку телекомунікацій та інформаційних технологій все різноманіття мов світу спочатку було практично зведено до шести світових мов: англійська, французька, іспанська, російська, китайська, арабська.в) у звязку з політичними, економічними, культурними змінами, інтенсифікацією міжнародних стосунків засвідчено наплив нової лексики: месидж, TV-маркет, dress-код, PR-конференція, PR-контора, VIP-клієнт, VIP-ложа, web-рідер, web-райтер, web-сайт, off-роад, off-сайт, on-лайн, флайледі, фармамаркет, тіч-ин, мастер-дизайнер, менеджер, менеджеризм, менеджмент, Інтернет, Інтернет-клуб, гудвіл, біг-бід, бебі, арт-бізнес, артдиректор, байк-шоу. Якщо розглядати українську мову як приклад мови, що зазнала впливу глобалізації, то для неї на сучасному етапі розвитку характерні такі особливості: 1) предметом запозичення слугують цілі слова або їхні частини (суфікси, префікси, в обмеженій мірі навіть граматичні закінчення та окремі звуки), тобто береться готовий чужий матеріал, зовнішня форма слова: GPRS-послуга, Push-повідомлення, VIP-інформ, Product-менеджер, QIP-менеджер контактів тощо; Іншомовні слова також впливають на послаблення значення категорії роду, адже абсолютна більшість запозичених з англійської слів мають в українській мові чоловічий рід: саміт (summit), брифінг (briefing), шейпінг (shaping), тренінг (training), кілер (killer), хіт (hit), трилер (thriller), сервіс (service), плеєр (player), тостер (toaster), маркетинг (marketing), дилер (dealer), провайдер (provider), аплікат (applicant), спікер (speaker), істеблішмент (establishment), прайс-лист (price-list), овертайм (overtime) та багато інших. Серед них: андеграунд (underground) - підпілля; аплікант і аплікація (applicant, application) - заявник і заява; бігборд (bigboard) - панно; бізнес-ланч (business lunch) - діловий обід; бренд (brand) - ґатунок; генерація (generation) - покоління; дайджест (digest) - оглядовий збірник; джек-пот (jack pot) - найвища сума виграшу; інтенція (intention) - намір, задум; маркетинг (marketing) - збут, вивчення ринку; кастинг (casting) - конкурсний відбір; котон (cotton) - бавовна; памперо (pampers) - підгузник; плеєр (player) - програвач; пресинг (pressing) - тиск, натиск; промоція і промоушн (promotion) - заохочення, сприяння, підтримка, допомога; респекту вати (respect) - шанувати; рецепція (reception) - сприйняття; спічрайтер (speechwriter) - складач промов; суїцид (suicide) - самогубство; тост (toast) - грінка; трейдер (trader) - торговець; фан (fan) - болільник, уболівальник. А до слова імплементація (implementation), на думку вченого, можна підібрати понад 30 українських відповідників, серед них: впровадження, запровадження, втілення, втілен