Дослідження теоретичних та практичних проблем проведення перевірки та розслідування даних про нововиявлені обставини вчинення злочину. Розробка пропозицій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України та практики його застосування.
Аннотация к работе
Значний внесок в удосконалення інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами внесли науковці В.Б. У сучасній процесуальній науці окремі науково-теоретичні та практичні проблеми, які повязані з інститутом перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами постійно перебувають у центрі уваги науковців. За даними судової статистики про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, прокурорами до суду у 2001 р. було подано - 13 подань, у 2002 р. дослідження історії становлення та розвитку інституту перегляду судових рішень за звязку з нововиявленими обставинами, а також вивчення правового регулювання перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в інших державах (Республіка Білорусь, Російська Федерація, Франції, ФРН тощо); У процесі написання дисертації використовувалися також загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: метод системного аналізу, який дозволив комплексно проаналізувати положення Конституції України, кримінально-процесуального законодавства України та інших держав, відомчі нормативно-правові акти правоохоронних органів, практику їх застосування, статистичні дані та наукову літературу; метод узагальнення - застосовувався з метою формування та розвитку на основі вже наявних у спеціальній літературі позицій та думок, нових наукових підходів, пропозицій щодо розуміння суті перегляду судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами; логіко-семантичний метод - для аналізу та поглиблення понятійного апарату; соціологічний метод (анкетування) - використовувався під час вивчення та узагальнення правозастосовчої практики перегляду судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами; історико-правовий метод - використовувався в ході дослідження становлення і розвитку норм, що регулюють перегляд судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами; порівняльно-правовий метод - використовувався для аналізу й порівняння зарубіжного і вітчизняного кримінально-процесуального законодавства, що дало змогу виявити спільні та відмінні риси в застосуванні інституту перегляду судових рішень, а також використати досвід зарубіжних країн для вдосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства; статистичний метод був використаний в ході вивчення судової практики, що дозволило ефективно дослідити застосування норм, які регламентують перегляд судових рішень в слідчій та судовій практиці, критично оцінити результати правоохоронної діяльності; метод моделювання - застосовувався для побудови проектів статей КПК України, що стосуються перегляду судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами.У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження; зясовується ступінь наукового розроблення; визначається мета, завдання, обєкт, предмет дослідження, а також викладається методологічна основа роботи; формулюються основні положення, які характеризують її наукову новизну; пропонуються найважливіші результати дослідження, пояснюється їхнє теоретичне та практичне значення, наводяться дані про апробацію результатів роботи.Громова з цього питання, яка ґрунтується на слідчо-прокурорській практиці, вважає, що нововиявлені обставини - це встановлені матеріалами розслідування чи вироком суду, що набрав законної силу, нові юридичні факти, що не були відомі суду чи були ним проігноровані, які відтворюють істині обставини вчинення злочину, що підлягають доказуванню і спростовують висновки, викладені раніше у рішенні суду у цій же справі, як такі, що не відповідають обєктивній дійсності. “Становлення та розвиток інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами” досліджується та передається теоретичний зміст памяток права, що діяли на території України та регламентували перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Вивчення чинного законодавства дозволяє стверджувати, що інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами успадкував та закріпив основні положення, сформульовані у КПК Української РСР 1927 р., дещо їх удосконалив. “Правове визначення нововиявлених обставин та відмежування їх від інших обставин у справі, що слугують підставою для перегляду судових рішень в порядку виключного провадження”. Одним з головних недоліків у застосуванні інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є можливість прийняття рішення щодо проведення розслідування прокурором, який раніше брав участь у тій чи іншій формі у справі.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в розвязанні концептуальних питань застосування такої складової інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як відновлення провадження та проведення розслідування у справі. Запропоновано у проекті КПК України дати визначення поняття нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини - це встановлені матеріалами розслідування чи вироком суду, що набрав законної сили, нові юридичні факти, що не були відомі суду, та які засвідчують істинні обставини вчинення злочину, що підлягають док