Вивчення впливу адаптогенів рослинного і тваринного походження на адаптацію спортсмена до тренувального навантаження. Визначення стану адаптації периферичної ланки серцево-судинної системи. Вплив спіруліни на мозковий кровотік та працездатність веслярів.
Аннотация к работе
Адаптація організму спортсмена до тренувальних навантажень обумовлює вдосконалення його кваліфікації та зростання спортивних результатів. Однією з реальних можливостей для розширення адаптації є використання речовин, які стимулюють адаптаційні процеси, як-от адаптогенів тваринного і рослинного походження (Сейфулла Р.Д., 1998; Сейфулла Р.Д. і Азизов А.П., 1998; Садиков Ш.Б., 1990; Inderst R. В теперешній час використовується велика кількість таких речовин, механізми їх дій різні; так, ензими мають, в основному, регенеративний, протизапальний, а також імуномодулюючий вплив (Рансбергер К., 1994, 1996; Суздальницький Р.С., та ін., 1996); спіруліна - стимулює пластичні процеси (Спирулина и здоровье, 1997), ефірна олія лаванди є активатором центральної нервової системи (Ткачук М., Битко С.Н., 1990; Yashiro K., Sakamato T., Ohmore M., 1996). Дане дослідження виконане у відповідності зі Зведеними планами науково-дослідних робіт у галузі фізичної культури і спорту Державного Комітету України з фізичної культури і спорту на 1984-1996 р. шифр теми 2.32, № державної реєстрації 0195 И 0103190 “Розробка комплексної системи медико-біологічного контролю за функціональною підготовленістю спортсменів вищого класу”, а також Зведеного плану НДР у галузі фізичної культури і спорту, Державного Комітету України з фізичної культури і спорту на 1998-2000 р. шифр теми 2.3.10 “Вивчення ознак порушення адаптації висококваліфікованих спортсменів до тренувальних і змагальних навантажень”. У ході виконання даної роботи передбачалося рішення розвязання таких задач: - на підставі вивчення стану мозкового кровообігу у спортсменів різних спеціалізацій визначити стан адаптації периферичної ланки серцево-судинної системи до тренувальних навантажень;Таким чином, очевидно, що адаптогени тваринного і рослинного походження можуть відігравати важливу роль у розширенні адаптаційних можливостей спортсмена, про ефективність такого роду речовин можна судити, вивчаючи динаміку стану мозкового кровообігу. Спіруліна - адаптоген, який має виражений вплив на відновлення пластичних втрат спортсмена. Даних про використання спіруліни як адаптогена для вивчення її впливу на спеціальну працездатність у доступній літературі не виявлено, хоча практичне застосування її у спорті відомо протягом кількох років. Стосовно проблем спорту спіруліна може бути корисною для спортсмена, який протягом тривалого часу активно використовує запаси енергетичних речовин, а також підлягає впливу мікро-і макротравм. Під час проведення даної роботи суворо дотримувалися таких організаційних принципів: 1. спортсмени, які входили до складу контрольної чи дослідної груп у кожній програмі досліджень, були однієї статі, віку, рівня спортивного тренування; 2. режим життя, обсяг та інтенсивність тренувальних навантажень були ідентичні для всіх, хто брав участь у дослідженні спортсменів; 3. до і після завершення кожної програми проводилося педагогічне тестування, під час вибору педагогічних тестів враховувався вид спорту; 4. до і після завершення кожної програми проводилося вивчення стану мозкового кровообігу у всіх учасників кожної програми; 5. досліджуваний адаптоген був єдиним значимим чинником, здатним впливати на функціональний стан і спеціальну працездатність спортсменів, які входять до складу дослідної групи у кожній із 3-х програм.Аналіз вітчизняної і закордонної літератури свідчить про більш широке використання адаптогенів із метою розширення адаптаційних можливостей спортсменів, однак разом з цим, як правило, не враховуються особливості механізму дії означених адаптогенів, а також особливості виду спорту і конкретні задачі періоду тренувального процесу. Стан мозкового кровотоку може інформативно відбивати такі зрушення адаптації як стомлення, недовідновлення, стрес; разом з цим зявляється асиметрія парних гемодинамічних показників, порушується венозний відтік, значно підвищується тонус артеріол і венул, зменшується кровонаповнення судин мозку. Показано, що у добре адаптованих до тренувальних навантажень спортсменів різної спеціалізації (циклічні й ігрові види спорту) мозковий кровообіг характеризується дещо підвищеним тонусом (> 75 %) артеріол і венул, відсутністю асиметрії парних гемодинамічних показників, величина венозного відтоку не перевищує верхню межу норми (25 %),кровонаповнення судин достатнє. Після тренувального навантаження спостерігаються характерні зрушення мозкової гемодинаміки, які мають свої особливості залежно від виду спорту: тонус великих артерій у представників циклічних видів (веслярі, бігуни на середні дистанції) дещо зменшується; тонус артеріол і, меншою мірою венул підвищується, перевищуючи 98-100%; часто виявляється асиметрія парних гемодинамічних показників, ці зрушення обєктивно відбивають стан стомлення або недовідновлення спортсменів.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. Аналіз вітчизняної і закордонної літератури свідчить про більш широке використання адаптогенів із метою розширення адаптаційних можливостей спортсменів, однак разом з цим, як правило, не враховуються особливості механізму дії означених адаптогенів, а також особливості виду спорту і конкретні задачі періоду тренувального процесу.
2. Стан мозкового кровотоку може інформативно відбивати такі зрушення адаптації як стомлення, недовідновлення, стрес; разом з цим зявляється асиметрія парних гемодинамічних показників, порушується венозний відтік, значно підвищується тонус артеріол і венул, зменшується кровонаповнення судин мозку.
3. Показано, що у добре адаптованих до тренувальних навантажень спортсменів різної спеціалізації (циклічні й ігрові види спорту) мозковий кровообіг характеризується дещо підвищеним тонусом (> 75 %) артеріол і венул, відсутністю асиметрії парних гемодинамічних показників, величина венозного відтоку не перевищує верхню межу норми (25 %),кровонаповнення судин достатнє.
4. Після тренувального навантаження спостерігаються характерні зрушення мозкової гемодинаміки, які мають свої особливості залежно від виду спорту: тонус великих артерій у представників циклічних видів (веслярі, бігуни на середні дистанції) дещо зменшується; тонус артеріол і, меншою мірою венул підвищується, перевищуючи 98-100%; часто виявляється асиметрія парних гемодинамічних показників, ці зрушення обєктивно відбивають стан стомлення або недовідновлення спортсменів.
5. Підвищення тонусу пре - і посткапілярів за незначно виражених ознак порушення венозного відтоку (не більш 28-35 %) без істотної зміни кровонаповнення судин досліджуваної галузі відбиває адаптивні перебудови, які обумовлені дією фізичного або психічного навантаження.
6. Прийом спіруліни протягом 8-10 днів (1 капсула після їжі три рази на день) супроводжується значною гармонізацією кровотоку (зникає асиметрія парних гемодинамічних показників, знижується тонус артерій середнього калібру, а також артеріол, зникають або стають менш вираженими ознаки порушення венозного відтоку), що є свідченням розширення адаптаційних можливостей спортсмена до поточного тренувального навантаження. Поряд із цим у спортсменів, які приймають спіруліну, зростає працездатність (судячи з результатів тестів із навантаженням, яке поступово зростає).
7. Прийом вобензиму (4 3 3 таблетки щодня протягом 2-3 тижнів) характеризується більш вираженим поліпшенням працездатності у спортсменів, які приймають адаптоген (поліпшення спортивного результату на 7 %) порівнянно з результатами, які мали місце у контрольної групи (приріст спортивних результатів на 0,25 %).
8. Вдихання ефірної олії лаванди (тридцять хвилин щодня протягом 10 днів) супроводжується поліпшенням стану мозкового кровотоку в більшості гандболісток, разом з цим істотно підвищується ефективність їх ігрових дій.
9. Вивчення стану мозкового кровотоку методом тетраполярної імпедансної реоплетизмографії (реоенцефалографії) може вважатися інформативним методичним підходом для обєктивного судження про стан адаптації спортсмена, для виявлення недовідновлення, для попередження перетренованості. Вивчення стану мозкового кровообігу може бути використане для контролю ефективності будь-яких досліджуваних впливів на функціональний стан спортсмена і його працездатність.
10. Досліджувані нами адаптогени тваринного і рослинного походження (спіруліна, вобензим, олія лаванди) є дуже ефективними для розширення адаптивних можливостей спортсменів, для прискорення їх відновлення після тренувальних навантажень.
Список литературы
1. Хайтам Аль Надер. Влияние вдыхания лаванды на мозговой кровоток// Збірник наукових праць. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків, ХХПИ, № 6, 1998, с. 9-11.
2. Хайтам Аль Надер. Информативность показателей мозгового кровообращения для оценки адаптации периферического кровообращения при мышечной нагрузке// Зборник научных работ. Физическое воспитание студентов творческих специальностей, г. Харьков, ХХПИ, № 5, 1999, с. 43-47.
3. Хайтам Аль Надер. Восстановление работоспособности спортсменов под влиянием адаптогенов // Зборник научных работ. Физическое воспитание студентов творческих специальностей, г. Харьков, ХХПИ, № 6, 1999, с. 41-46.
4. Хайтам Аль Надер. Стан мозкового кровообігу у легкоатлетів в стані спокою // Матеріали першої Всеукраїнської конференції аспірантів у галузі фізичної культури і спорту. Львів, 1997, с. 142-143.
5. Хайтам Аль Надер. Вплив адаптогенів рослинного походження на стан мозкового кровообігу та спортивну працездатність спортсменів різних видів спорту // Матеріали другої Всеукраїнської конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”. Львів, 1998, с. 131-135.
6. Хайтам Аль Надер. Вплив виконання стандартного навантаження на велоергометрі на мозковий кровообіг у спортсмена тренованого на витривалість// Фізіологічний журнал, 1998, т. 44 № 3, с. 279-280.
7. Yashchenko A.J., Haitham Al Nader. The Influence of training Session on the brain blood circulation in swimmers Medicina Sportiva N 3, 1996, p. 119.