Аналіз регуляцій реконституційних процесів у кістковому мозку. Мієлотрансплантат лімфоїдних кліток та його динамічні відновлення. Клітинний склад та вміст лейкоцитів периферичної крові. Особливість кількісних показників та відновлення компартменту.
Аннотация к работе
Методи та засоби корекції цих порушень, що існують за теперішнього часу, не відповідають у повній мірі сучасним вимогам, оскільки не здатні здійснювати всеохоплюючий контроль процесів кровотворення та імуногенезу. Єдиним корегуючим засобом з природною здатністю як до компенсаторного, так і до полірегуляторного впливу на процеси гемопоезу і вироблення клітин імунітету є клітини кісткового мозку (ККМ), що містять у своєму складі родоначальні поліпотентні гемопоетичні одиниці, комітовані лімфоїдні клітини і клітини-регулятори гемопоезу та імуногенезу. Мета дослідження - на моделі променевої депресії гемопоезу та імуногенезу визначити основні закономірності відновлення кістковомозкового мієлопоезу, лімфопоезу та імуногенезу після лімфомієлотрансплантації і роль факторів, що впливають на нього у післятрансплантаційному періоді. Гематологічні методи для оцінки вмісту еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну у периферичній крові, вмісту колонієутворюючих одиниць (КУОС) у відновлюваному кістковому мозку; цитологічні та гістологічні методи - для оцінки відновлення клітинного складу кісткового мозку і периферичної крові та напряму диференціювання КУОС; радіоізотопні методи - для визначення проліферативної активності мієлокаріоцитів, рівня продукції лімфоцитів кістковим мозком, регуляторної дії мієлокаріоцитів і лімфоцитів та гуморальних факторів сироватки; імунологічні - для визначення вмісту лімфоцитів у кістковому мозку, їх фенотипічного складу і функціональної активності, функціональної здатності лейкоцитів периферичної крові, а також вивчення регуляторної дії мієлокаріоцитів, лімфоцитів, гуморальних факторів, що ними продукуються і гуморальних факторів сироватки; спектрофотометричні та колориметричні - для визначення активності ключових ферментів основних обмінних циклів, стану процесів перекисного окислення ліпідів та загальної антиокислювальної активності ККМ. Встановлено, що у період інтенсивного відновлення кількісних показників серед лімфоїдних клітин з регуляторними властивостями в органі превалюють Т-клітини, які справляють активуючий вплив на гемопоетичні клітини, а під час другого післятрансплантаційного місяця у кістковому мозку зявляються лімфоцити з супресуючими властивостями, які мають фенотип нуль-і В-лімфоцитів і чинять інгібуючий вплив на клітини, що активно проліферують.Відновлення показників кісткового мозку та периферичної крові тварин після трансфузії ККМ і лімфоцитів вивчалось у динаміці, на 5-, 10-, 15-, 20-, 30-, 45-, 60-, 90-ту добу. Відновлення клітинності і клітинного складу кісткового мозку і периферичної крові у реципієнтів лімфомієло-та мієлотрансплантату оцінювали за кількістю клітин у стегновій кістці, вмістом лейкоцитів, еритроцитів та гемоглобіну у крові та вивченням мієлограм та лейкограм. Нормалізація клітинного складу окремих паростків гемопоезу у реципієнтів лімфомієлотрансплантату також настає швидше, ніж у тварин, що отримали мієлокаріоцити per se: еритроїдного ряду - на 20-ту, мієлоїдного та лімфо-моноцитарного ряду - на 45-ту добу, у той час як у реципієнтів мієлокаріоцитів per se реконституції змісту клітин мієлоїдного паростку не відбувається до кінця періоду дослідження (90-ої доби), а нормальний склад еритроїдного і лімфо-моноцитарного рядів спостерігається лише на 30-ту і 90-ту добу відповідно. Дослідження показали, що у тварин, які одержали мієлокаріоцити у сукупності з лімфоцитами, процес накопичення КУОС у кістковому мозку протікає прискореними темпами у порівнянні з реципієнтами, які отримали тільки мієлокаріоцити. Аналіз експресії Fc-і С3-рецепторів на лімфоїдних клітинах показав, що у кістковому мозку реципієнтів з 10-ої по 20-ту добу після мієлотрансплантації трансплантації і з 10-ої по 30-ту добу після лімфомієлотрансплантації відбувається збільшення, у порівнянні з інтактними тваринами, відносного вмісту SIG -клітин, що експресують ці рецептори, і поява SIG-В-лімфоцитів, з цими рецепторами, причому у реципієнтів лімфомієлотрансплантату кількість SIG -та SIG-клітин з Fc-та С3-рецепторами достовірно (р<0,05) перевищує їх вміст у тварин, що отримали мієлокаріоцити per se.Вперше виявлено кількісні, функціональні та метаболічні закономірності відновлення кісткового мозку реципієнтів мієлотрансплантату, збагаченого лімфоїдними клітинами, а також описано роль клітинних та гуморальних факторів у регуляції реконституційних процесів у кістковому мозку, які відбуваються під впливом трансплантації гемопоетичних і лімфоїдних клітин. Період відновлення кісткового мозку після лімфомієлотрансплантації, як і при уведенні мієлокаріоцитів per se, у реципієнтів з променевою гемо-і імунодепресією характеризується переважанням недозрілих клітинних форм над дозрілими у всіх кровотворних паростках, високою мітотичною активністю КУО; підвищеним вмістом клітин, що перебувають у S-фазі клітинного циклу; недостатньою функціональною активністю дозрілих кістковомозкових клітин та їх зниженим метаболізмом у порівнянні з мієлокаріоцитами статеводозрілих особин. Реконституція кількісних показ