Адаптація людини до м’язової діяльності. Динаміка рівня спеціальної працездатності і стану серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболістів в процесі річного циклу підготовки. Вплив адаптогенів на функціональні резерви серцево-судинної системи.
Аннотация к работе
Тренувальні навантаження кваліфікованого баскетболіста впродовж тренувального періоду передбачають, поруч із розвитком фізичних якостей, оволодіння або вдосконалення асортименту тактичних якостей, оволодіння або вдосконалення техніки його гри, розширення асортименту тактичних операцій в арсеналі гравця. Дотепер вивченню динаміки функціональних резервів, можливості їх збереження та відновлення у спортсменів, які спеціалізуються у спортивних іграх, приділялося недостатньо уваги. Враховуючи зростаючу інтенсивність тренувальних і змагальних навантажень у процесі річної підготовки баскетболіста, слід оцінити як актуальне вивчення динаміки змін функціональних резервів спортсмена, а також можливості їх відновлення. Вивчити динаміку спеціальної працездатності і адаптацію серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболістів у процесі річної підготовки. Виявлений вплив прийому біологічно-активних добавок (спіруліни, еспа-ліпону-600) на рівень спеціальної працездатності та функціональні резерви серцево-судинної системи кваліфікованих баскетболістів, який проявляється в нормалізації рівня систолічного артеріального тиску (АТС), величин загального периферичного опору судин току крові (ЗПОС) і частоти серцевих скорочень (ЧСС), зникненні ознак порушення венозного відтоку, при цьому покращується ефективність техніко-тактичних дій баскетболіста.Дослідження проводилось у 3 етапи: · Перший етап (2001-2002 рр.) складався з аналізу та узагальнення опублікованих робіт з теми дослідження; поряд з цим проводився моніторинг спеціальної працездатності та стану серцево-судинної системи баскетболістів спортивного клубу „Київський будівельник”. · Другий етап (2002-2003 рр.) характеризувався вивченням впливу спіруліни на адаптацію до тренувальних та змагальних навантажень серцево-судинної системи та спеціальну працездатність баскетболіста. · Третій етап (2003-2004 рр.) передбачав вивчення впливу еспа-ліпону 600 на системну та регіонарну гемодинаміку, включаючи екстракардіальні регуляторні впливи на серцевий ритм, а також спеціальну працездатність баскетболіста; розробку практичних рекомендацій з використання спіруліни та еспа-ліпону-600 для підвищення спеціальної працездатності баскетболіста з урахуванням періоду підготовки. Проведений нами аналіз динаміки ефективності ігрової діяльності баскетболістів клубу „Київський будівельник” впродовж 2-х сезонів - 2002 - 2004 рр. - дозволяє підкреслити наступне: обсяг спеціальної роботи баскетболіста коливається в широких межах; наприклад, загальний ігровий час протягом року у баскетболіста К-ого (2002 - 2003 рр.) складав 1155:00 (29:37), у баскетболістів К-го та Б-а (2003 - 2004 рр.) складав 1267:00 (29:28) та 1275:00 (30:21) відповідно. З метою визначення значущості функціонального стану серцево-судинної системи для реалізації ТТД баскетболіста нами було проведено зіставлення спеціальної працездатності баскетболіста та адаптації серцево-судинної системи до тренувальних і змагальних навантажень у баскетболістів з урахуванням їх амплуа та періодів річної підготовки; виявлений достатній взаємозвязок між цими величинами.Аналіз сучасної літератури, близької до теми дослідження, свідчить про те, що для зберігання і зростання спеціальної працездатності баскетболіста необхідно враховувати не тільки його техніко-тактичну та загально-фізичну підготовленість, але і функціональний стан основних систем життєзабезпечення спортсмена. У процесі річної підготовки баскетболіста основні параметри, що характеризують стан системної гемодинаміки, певним чином змінюються: на початок другої половини року середній рівень АТС, АТП та W зростає (01.2002-АТС=128,5±4,05 мм рт.ст., 12.2002-АТС=131,0±4,1 мм рт.ст.; 16.01.2002-АТП=47,7±2,7 мм рт.ст., 19.12.2002-АТП=54,5±2,01 мм рт.ст.; 16.01.2002-АТД=80,8±3,0 мм рт.ст., 19.12.2002-АТД=76,5±2,4 мм рт.ст.); в той же час величини ЧСС та СІ змінюються менш виражено (01.2002-ЧСС=59,1±3,4 уд·хв-1, 12.2002-ЧСС = 60,25±1,9 уд·хв-1, 01.2002-СИ = 2,94±0,3 л·хв-1·м-2; 12.2002 - СИ=3,07±0,2 л·хв 1·м 2). Підвищення рівня АТС і АТП без відповідного підвищення рівня АТД, на нашу думку, обумовлене, значною мірою, впливом психоемоційного стресу, на користь чого свідчать характерні зміни мозкового кровообігу у тих же спортсменів: поява асиметрії парних гемодинамічних показників, підвищення тонусу артеріол і венул, однобічне порушення венозного відтоку; кровонаповнення артерій і вен досліджуваного судинного басейну мозку при цьому змінюється несуттєво. Встановлено, що під впливом тренувальних і змагальних навантажень у процесі річної підготовки мозковий кровотік у кваліфікованих баскетболістів певним чином змінюється. Встановлено, що початкові ознаки напруження чи порушення адаптації серцево-судинної системи до тренувальних та змагальних навантажень є зворотними, шляхом відповідної корекції тренувального режиму, а також адекватних реабілітаційних заходів вони можуть бути усунені, про що свідчать нормалізація тонусу артеріол і венул головного мозку (ДКІ, ДСІ, %), кровопостачання великих півкул