Становлення польсько-українських відносин у 1919 р. в контексті геополітичної та воєнної ситуації України. Позиція УНР на переговорах щодо військового перемир"я між сторонами. Діяльність дипломатичних місій УНР для налагодження міждержавних стосунків.
Аннотация к работе
Курдиновським у результаті переговорів 24 травня 1919 р. підписала декларацію про готовність УНР укласти військово-політичний союз з Польщею, однією з умов якої була відмова УНР від Східної Галичини та Волині. Петлюра уповноважував делегацію: 1) утворювати змішану комісію з представників Антанти, Польщі та України для розгляду випадків насильства над громадянами УНР на території зайнятій польським військом; Щоб виправити становище і знівелювати недовіру представників ЗОУНР, було вирішено послати до Польщі спільну делегацію з галичан та наддніпрянців для переговорів з поляками [8]. Продовольчі труднощі в Польщі та добрий урожай в Україні також спонукали поляків до співпраці з УНР. Цей договір був вигідний як Польщі, так і Україні, але обидві сторони залишили собі шлях до відступу, оскільки пункт 8 угоди стверджував, що "всі точки цієї умови не мають жодного значення і впливу на пізніший хід політичних і територіальних відносин як для Польщі, так і для України".