Вимоги до системи забезпечення простежуваності українських товаровиробників, передбачені законодавствами щодо безпеки споживчої продукції в Європейському Союзі. Співпраця між Україною та ФАО і Організацією економічного співробітництва та розвитку.
Аннотация к работе
Системи забезпечення простежуваності дозволяють оперативно та з мінімальними витратами вилучати продукцію у разі виявлення її недоліків на будь-якому етапі виробництва чи постачання, встановлювати причини недоліків та вживати необхідних заходів для запобігання подальшого розповсюдження невідповідної сировини та готової продукції. 2.Членство у ФАО надає державам такі переваги й можливості: отримувати технічну допомогу організації в пріоритетних галузях агропромислового комплексу; брати участь у розробці міжнародних стандартів (що особливо важливо у сфері якості й безпеки харчової продукції), а також в інформаційній мережі ФАО; проводити спільні передінвестиційні дослідження відповідних секторів агропромислового комплексу (АПК); користуватися можливостями організації із залучення фінансування провідних міжнародних фінансових інституцій (Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку) для реалізації пріоритетних проектів у галузі АПК тощо. Постановою Кабінету Міністрів № 1371 від 13 вересня 2002 року "Про порядок участі центральних органів виконавчої влади в діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна" відповідальним за організацію співробітництва з ФАО визначено Міністерство аграрної політики [6]. На період 2007-2009 рр. Україну було обрано до складу Ради ФАО, тож вона дістала право брати участь у голосуванні з фінансових і правових питань. Для приведення його у відповідність до стандартів ФАО, зокрема списку дозволених і заборонених речовин і засобів, розробленого Комісією "Кодекс Аліментаріус", внесено зміни до Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", який регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, імпортуються, експортуються.