Чинники захоплення влади нацистами в Німеччині. Політика нацистів в сфері східноєвропейських історичних досліджень на початковому етапі. Її взаємозв’язок з зовнішньополітичними концепціями, вплив на становлення нових парадигм східноєвропейської історії.
Аннотация к работе
Посади ординарних професорів були в Берлінському, Гамбурзькому та Лейпцізькому університетах, а також екстраординарних професорів у Бреславському (нині Вроцлав П.Б.) та Кенінгсберзькому (нині Калінінград П.Б.) університетах [18,15]. 7 квітня 1933 р. був опублікований «Закон про відновлення професійного чиновництва», який був направлений проти євреїв та політично небажаних службовців. Наприкінці травня 1933 року нацистською владою було прийнято рішення про закриття Інституту Східної Європи в Бреслау на підставі звинувачення в «пробільшовицькій діяльності»[8,134]. В квітні 1934 року посаду директора Інституту Східної Європи в Бреслау було запропоновано професору й директору семінару східноєвропейської історії Віденського університету Гансу Уберсбергеру (Hans Uebersberger), який теж був відомий, насамперед, як фахівець з історії Росії. Також в результаті проведених реформ на філософському факультеті університету в Бреслау, тут було впроваджено посаду ординарного професора східноєвропейської історії та краєзнавства, яку також обійняв Ганс Уберсбергер як «вчений першого рангу й великий активіст» за формулюванням пруського міністерства науки, мистецтва та народної освіти [8,115].
Список литературы
1. Бушуев С.К. Фашистская фальсификация истории. Свердловск: ОГИЗСВЕРДЛГИЗ, 1943.
2. Давлєтов О.Р. НСДАП на шляху від «народного руху» до політичної партії «нового типу»: прорив до влади (1919-1933 рр.) Запоріжжя: Просвіта, 2007.
3. Заставенко Г.Ф. «Остфоршеры» на службе гитлеровцев накануне и в годы второй мировой войны // Критика западногерманского «остфоршунга». М., 1966 С.187-195.
4. Против фашистской фальсификации истории. М.-Л., 1939.
6. Beyrau D. Ein unauffalliges Drama. Die Zeitschrift «Osteuropa» im Nationalsozialismus. // Osteuropa Jg. 55. 2005. ? 5.S.57-67
7. Burkert M. Die Ostwissenschaften im Dritten Reich. Wiesbaden, 2000.
8. Camphausen G. Die wissenschaftliche historische RUBLANDFORSCHUNG im Dritten Reich 1933 1945. Frankfurt a. M. [u.a.], 1990.
9. Funfzig Jahre Osteuropa-Studie. Zur Geschichte der Deutschen Gesellschaft zum Studium Osteuropas und der Deutschen Gesellschaft fur Osteuropakunde. Stuttgart, 1963
10. Haar I. Osteuropaforschung und «Ostforschung» im Paradigmenstreit: Otto Hoetzsch, Albert Brackmann und die deutsche Geschichtswissenschaft. // Dahlmann, Dittmar (Hg.). Hundert Jahre Osteuropaische Geschichte. Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft. Stuttgart, 2005.S.37-54.
11. Heppe H. Erinnerungen an Otto Hoatzsch. // Osteuropa. 1975. 25 Jg.Heft 8/9. S.622-630
12. KAPPELERA. Hans Koch Osteuropaische Geschichte in Wien. 100 Jahre Forschung und Lehre an der Universitat. Innsbruck, Wien, Bozen, 2007. S.227-254.
13. Kleflmann Ch. Osteuropaforschung und Lebensraumpolitik // Wissenschaft im Dritten Reich / hgsg v. Lundgreen P. Franfurkt a. M., 1985. S.350-383.
14. KOHLSTRUCKM. Salonbolschewist und Pionier der Sozialforschung // Osteuropa. Jg.
15. Kuebart F. Zur Entwicklung Osteuropaforschung in Deutschland bis 1945 // Osteuropa. 1980. 30Jg.Heft 8/9. S.657-670
16. Leitsch W., STOYM. Das Seminar fur osteuropaische Geschichte der Universitat Wien 1907 1948. Wien; Koln; Graz, 1983.
17. 21820 Nachlass Georg Sacke // http: www.archiv.sachsen.de/archive/ leipzig/4153_3231383230.htm
18. OBERLANDERE. Historische Osteuropaforschung im Drietten Reich. // Oberlander E. (Hg.). Geschichte Osteuropas: zur Entwicklung einer historischen Disziplin in Deutschland, Osterreich und der Schweiz 1945 1990. Stuttgart, 1992. S.12-30
19. Richard (Georg) Salomon //http://de.wikipedia.org/wiki/Richard_Salomon
20. Rola wschodnich institow w realizacji politycznych planow rzeszy niemieckiej. (W swietle badan nad dzialalnosci^ Osteuropa-Institut we Wroclawiu w latach 1918-1945)/ Opr. Zygmunt Szuszkiewicz. Warszawa, 1974.
21. Supan A., Wakounig M. Hans Uebersberger. // Osteuropaische Geschichte in Wien. 100 Jahre Forschung und Lehre an der Universitat. Innsbruck, Wien, Bozen, 2007. S.91-166
22. Unser J. «Osteuropa». Biographie einer Zeitschrift. // Osteuropa. 1975. Jg.
23. Voigt G. Russland in der deutschen Geschichtsschreibung: 1843 1945. Berlin, 1994.