Експериментальне дослідження пацієнтів з доброякісною пухлиною молочної залози. Відмінності метаболізму вуглеводів та нуклеотидів при онкозахворюваннях. Проліферація клітин доброякісних і злоякісних пухлин. Вивчення функціональної активності лейкоцитів.
Аннотация к работе
Показник захворюваності на РМЗ за останні 8 років збільшився і склав 65,7 випадків порівняно з 2000 роком, коли стандартизований показник захворюваності в Україні склав 58,1 випадків на 100000 жіночого населення (тоді як світовий показник був 39,8 випадків). Показник смертності від РМЗ також збільшився з 26,9 випадків на 100000 жіночого населення до 31,7 випадків, відповідно світовий показник був нижчий - 17,4 випадків на 100000 жіночого населення. Мета дослідження - встановити патогенетичне значення відмінностей обміну вуглеводів і нуклеотидів у хворих з доброякісними й злоякісними пухлинами молочної залози. Зясувати відмінності метаболізму вуглеводів і нуклеотидів у клітинах крові й суміжних з пухлиною тканинах у хворих з доброякісними й злоякісними новоутвореннями в молочній залозі. Вперше встановлено, що зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів повязані з характером порушення проліферації: у тканині фіброаденоми (ФА) швидкість гліколізу збільшується, а пентозо-фосфатний шлях (ПФШ) окиснення глюкози й катаболізм пуринових і піримідинових нуклеотидів знижується; у тканині аденокарциноми (АК) збільшеною є швидкість не тільки гліколізу, а й ПФШ, і катаболізму пуринів, тільки катаболізм піримідинових нуклеотидів знижений.Дослідження проведено на матеріалі, який було отримано від 10 жінок (від 17 до 50 років) з ФА молочної залози та 57 жінок (від 23 до 73 років) з АК (РМЗ) на різній стадії захворювання. У випадках злоякісної трансформації активність Г6ФДГ збільшується майже на 43%, а у вузлах ФА, навпаки, знижується більш ніж на 10% порівняно із суміжними нетрансформованими залозистими тканинами. Доброякісні й злоякісні пухлини характеризуються приблизно однаковим ступенем зниження активності цього ферменту. Причому ступені зростання активності цих ферментів в еритроцитах відповідають таким, які описані для вузлів пухлин. При АК сироваткова активність вивчених ферментів є вищою, імовірно, через великі обсяги деструкції тканин, причому деструкції як пухлинних вузлів, так і інших (непухлинних) тканин та нетрансформованих клітин (наприклад, еритроцитів і лімфоцитів крові), що характеризує системний вплив пухлини на організм.При пухлинному рості зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів повязані з характером порушень проліферації: у вузлі фіброаденоми швидкість гліколізу збільшена на 33 %, а активність ПФШ й катаболізму нуклеотидів знижені на 11 % (р=0,056) і на 50-53 %, відповідно; у вузлі аденокарциноми швидкість катаболізму піримідинів знижена на 42 %, а показники швидкостей інших вивчених обмінів перевищують такі для суміжних тканин у 2,7 рази для гліколізу, на 26 % для ПФШ й майже на 50 % - для катаболізму пуринових нуклеотидів. При проліферації клітин злоякісних пухлин молочної залози зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів мають системний характер: і в лімфоцитах, і в еритроцитах збільшуються швидкості і гліколізу - на 52 % і в 4,7 рази, і ПФШ - у 3,6 рази й на 83%, а швидкість катаболізму пуринових нуклеотидів знижується на 70 % і на 30 % відповідно; катаболізм піримідинових нуклеотидів у лімфоцитах знижується на 64 %; активності ключових ферментів обміну вуглеводів і нуклеотидів у вузлі пухлини корелюють з такими в суміжних тканинах: для ЛДГ r= 0,80, для Г6ФДГ r= 0,43 і для АДА r= 0,46; для ТФ такого звязку не виявлено.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації викладено клініко-експериментальне й теоретичне обґрунтування звязку особливостей обміну вуглеводів і нуклеотидів з характером порушень проліферації в молочній залозі; доведено роль молочної кислоти в регуляції обміну пуринових нуклеотидів.
1. При пухлинному рості зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів повязані з характером порушень проліферації: у вузлі фіброаденоми швидкість гліколізу збільшена на 33 %, а активність ПФШ й катаболізму нуклеотидів знижені на 11 % (р=0,056) і на 50-53 %, відповідно; у вузлі аденокарциноми швидкість катаболізму піримідинів знижена на 42 %, а показники швидкостей інших вивчених обмінів перевищують такі для суміжних тканин у 2,7 рази для гліколізу, на 26 % для ПФШ й майже на 50 % - для катаболізму пуринових нуклеотидів.
2. При проліферації клітин злоякісних пухлин молочної залози зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів мають системний характер: і в лімфоцитах, і в еритроцитах збільшуються швидкості і гліколізу - на 52 % і в 4,7 рази, і ПФШ - у 3,6 рази й на 83%, а швидкість катаболізму пуринових нуклеотидів знижується на 70 % і на 30 % відповідно; катаболізм піримідинових нуклеотидів у лімфоцитах знижується на 64 %; активності ключових ферментів обміну вуглеводів і нуклеотидів у вузлі пухлини корелюють з такими в суміжних тканинах: для ЛДГ r= 0,80, для Г6ФДГ r= 0,43 і для АДА r= 0,46; для ТФ такого звязку не виявлено.
3. Швидкості вуглеводного й нуклеотидного обмінів залежать від клінічної стадії РМЗ: при більших розмірах вузлів - Т3-Т4 (за наявності метастазів у лімфатичних вузлах - N1-N2) у пухлині активність гліколізу, пентозо-фосфатного шляху й катаболізму пуринових нуклеотидів є відповідно на 34% (26%), 13% (12%) і 32% (35%) вищою, а активність катаболізму піримідинових нуклеотидів - на 14% (20%) нижчою, ніж у хворих з Т1-Т2 і з відсутністю метастазів - N0.
4. В аденокарциномі швидкість вуглеводного обміну не залежить від ступеня диференційовки пухлини й рівня експресії в ній естрогенових і прогестинових рецепторів; випадки з низькодиференційованими (G3) пухлинами характеризуються меншою швидкістю катаболізму пуринових нуклеотидів у вузлі пухлини і високою швидкістю катаболізму піримідинів у суміжних залозистих тканинах; рівень експресії e пухлинних клітинах прогестинових рецепторів прямо повязаний (r=0,53) з активністю ТФ в сироватці крові - у хворих з прогестерон-позитивними аденокарциномами активність ТФ у сироватці крові є на 70% вищою.
5. При будь-якому характері порушень проліферації епітелію молочної залози існують кореляційні звязки між швидкістю гліколізу й катаболізму пуринових нуклеотидів: показники активностей АДА й ЛДГ корелюють і в суміжних тканинах (r=0,53), і в гомогенатах пухлинних вузлів r=0,59 для фіброаденом і r=0,3 для аденокарцином.
6. Показано у модельному досліді, що АДА в аденокарциномі, порівняно з ферментом із суміжних з пухлиною тканин, є більш чутливою до інгібуючого впливу ацидозу; при цьому чутливість до ацидозу АДА із суміжних тканин залежить від причин його розвитку: молочнокислий ацидоз в інтервалі РН до 6,0 не виявляє впливу на активність ферменту, а соляна кислота гальмує АДА на 18% при зниженні РН до 6,5 і на 33% при РН=6,0.
7. Іони лактату в концентраціях від 7,5 ММ до 20 ММ дозозалежно в 1,2 - 3,2 рази активують аденозиндезаміназу з еритроцитів і в 5,5-7,2 рази стимулюють міграційну здатність лейкоцитів периферійної крові; виявлені ефекти лактату не залежать від концентрації протонів в інкубаційному середовищі.
Список литературы
1. Обмен углеводов и нуклеотидов при аденокарциномах с разной экспрессией стероидных рецепторов / В. Я. Уманский, О. П. Шатова, Д. А. Хилько, И. Е. Седаков, И. И. Зинкович // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2010. - Т. 5, № 3. - С. 267-271. (Особисто здобувачем проведено огляд літературних джерел, дослідження активності ферментів, статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).
2. Седаков И. Е. Экспрессия рецепторов эстрогенов и особенности клинических проявлений рака молочной желез / И. Е. Седаков, И. И. Зинкович, О. П. Шатова // Онкология. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 160-163. (Особисто здобувачем проведено дослідження активності ферментів, статистичну обробку отриманих результатів, зіставлення біохімічних тестів з даними імуногістохімічних досліджень, написання статті).
3. Шатова О. П. влияние лактата на миграционную активность лейкоцитов периферической крови / О. П. Шатова, О. А. Трунова, И. И. Зинкович // Університетська клініка. - 2010. - Т. 6, № 1-2. - С. 49-51. (Особисто здобувачем проведено біохімічне дослідження).
4. Влияние эндолимфальной полихимиотерапии на обмен углеводов и нуклеотидов у больных раком молочной железы / Д. А. Хилько, О. П. Шатова, И. Е. Седаков, Е. В. Хомутов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2009. - Т. 10, № 1. - С. 26-28. (Здобувач провела біохімічні дослідження та статистичний аналіз).
5. Вплив лактату літію на гемоліз еритроцитів / О. П. Шатова, Е. В. Хомутов, Т. А. Журавель, Е. В. Богатырева, З. М. Скоробогатова, И. И. Зинкович // Медична хімія. - 2009. - Т. 11, № 4. - С. 86-88. (Здобувачем розроблено експеримент, виконано та проведено статистичний аналіз, написано статтю).
6. Влияние 5-фторурацила на активность аденозиндезаминазы / Е. В. Хомутов, О. П. Шатова, И. Е. Седаков, И. И. Зинкович // Новоутворення. - 2009. - № 3-4. - С. 189-191. (Здобувач провела біохімічні дослідження та статистичний аналіз).
7. Шатова О. П. Влияние лактата на активность аденозиндезаминазы / О. П. Шатова, Е. В. Хомутов, И. И. Зинкович // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Т. 9, № 4. - С. 163-166. (Особисто здобувачем здійснено дослідження активності АДА на моделях тканин, статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).
8. Швидкість різних шляхів окислення глюкози при проліферативних процесах у молочній залозі / В. М. Єльський, О. П. Шатова, Б. Г. Борзенко, І. І. Зінкович, І. Є. Сєдаков. // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2009. - Т. 18, № 1. - С. 73-75. (Особисто здобувачем проведено дослідження активності ЛДГ, Г6ФДГ, АДА, ТФ, статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).
9. Шатова О. П. Роль тимідинфосфорілази в патогенезі доброякісної та злоякісної проліферації в тканині молочної залози / О. П. Шатова // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2008. - № 34. - С. 43-45.
10. Активность лактатдегидрогеназы при раке молочной железы / О. П. Шатова, Б. Г. Борзенко, Д. А. Хилько, И. Е. Седаков, Е. В. Хомутов, И. И. Зинкович // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2008. - Вип. 12, Т. 1. - С. 197-203. (Автор виконала біохімічний тест).
11. Исследование транспорта 5-фторурацила лимфоцитами и эритроцитами при эндолимфатическом введении / Е. В. Хомутов, О. П. Шатова, П. В. Лифарь, Ю. А. Попович // Питання експериментальної та клінічної медицини. - 2006. - Т. 1, № 10. - С. 118-122. (Автор провела підготовку матеріалу дослідження).
12. Лактатдегидрогеназная, аденозиндезаминазная и тимидинфосфорилазная активность крови и тканей при опухолях молочной железы / О. П. Шатова, Б. Г. Борзенко, И. И. Зинкович, И. Е. Седаков // Український біохімічний журнал. - 2009. - Т. 81, № 4. - С. 88-93. (Особисто здобувачем проведено дослідження активності ЛДГ, Г6ФДГ, АДА, ТФ, статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).
13. The use of DNA metabolism enzyme activity dynamics as a test-system in breast cancer management and treatment / B. Borzenko, O. Shatova, T. Zhuravel, O. Verchova, I. Sedakov, I. Zinkovich // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodovska. - 2008. V. 21, № 2. - Р. 179-181. (Здобувач здійснила аналіз результатів статистичної обробки, написала статтю).
14. Шатова О. П. Влияние лактата на скорость катаболизма пуриновых нуклеотидов / О. П. Шатова, Е. В. Хомутов // Актуальные проблемы патофизиологии : XVI межгородская конференция молодых учены, 21-22 апреля 2010 г. : материалы. - Санкт-Петербург, 2010. - С. 185-186.
15. Influence of sodium lactate on migratory activity of leukocytes / I. Zinkovych, V. Elskyi, O. Shatova, Eu. Khomutov, O. Trunova // 6 International congress of pathophysiology, 22-25 of September 2010 : book of abstracts. - Montreal, 2010. - P. 62.
16. Sensitivity of cancers adenosine deaminase to lactic acid / O. Shatova, E. Yakubenko, B. Borzenko, V. Umanskii, I. Sedakov, I. Zinkovych // 6 International congress of pathophysiology, 22-25 of September 2010 : book of abstracts. - Montreal, 2010. - P. 63.
17. Does lactate have impact on enzyme activity? / O. Shatova, E. Khomutov, I. Zyncovich, Z. Skorobogatova, O. Bogaturova // Joint ECCO 15-34 ESMO: multidisciplinary congress, 20-24 of September 2009 : book of abstracts. - Berlin, 2009. - P. 100.
18. Лактатдегидрогеназа в диагностике стадий опухолевого роста / О. П. Шатова, Д. А. Хилько, Б. Г. Борзенко, И. И. Зинкович, Е. В. Хомутов // V съезд онкологов и радиологов стан СНГ, 14-16 мая 2008 г. : материалы - Ташкент, 2008. - С. 50.
19. Метаболические изменения при доброкачественной пролиферации в молочной железе / О. П. Шатова, Д. А. Хилько, Е. В. Хомутов, И. И. Зинкович // Бюлетень VII читань ім. В. В. Підвисоцького, 22-23 травня 2008 р. : матеріали конференції. - Одеса, 2008. - С. 100.
20. Шатова О. П. Особенности гликолиза при раке молочной железы / О. П. Шатова, И. И. Зинкович, Б. Г. Борзенко // Патологія (матеріали V національного Конгресу патофізіологів України «Сучасні проблеми патофізіології: від молекулярно-генетичних до інтегративних аспектів», Запоріжжя, 2008 р.). - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 133.
21. Хомутов Е. В. Влияние лактоацидоза на активность ферментов нуклеотидного обмена / Е. В. Хомутов, О. П. Шатова, С. А. Зуйков // Патологія (матеріали V національного Конгресу патофізіологів України «Сучасні проблеми патофізіології: від молекулярно-генетичних до інтегративних аспектів», Запоріжжя, 2008 р.). - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 79.