Відгодівельні якості молодняку свиней. Перетравність поживних речовин та баланс азоту. Особливості вікових змін розвитку свиней, гематологічні показники. Ступінь впливу генотипу на показники продуктивності, дегустаційні якості продуктів забою свиней.
Аннотация к работе
У значній мірі це залежить від широкого використання та якісного вдосконалення відгодівельних і мясо-сальних якостей вітчизняних порід свиней. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до тематики науково-дослідної роботи Полтавської державної аграрної академії: “Відгодівельні, мясо-сальні якості та окремі біологічні особливості свиней різного напрямку продуктивності” (№ державної реєстрації 0106U003954). Метою даної роботи було вивчення відгодівельних, мясо-сальних якостей та окремих біологічних особливостей свиней різного напрямку продуктивності. Програмою наукових досліджень передбачалося вирішити такі завдання: - вивчити відгодівельні якості молодняку свиней різних напрямків продуктивності; Вперше в аналогічних умовах годівлі та утримання проведено порівняльне вивчення відгодівельних, мясо-сальних якостей та окремих біологічних особливостей свиней великої білої, великої чорної, полтавської мясної та української степової білої порід.Передбачений обсяг наукових досліджень проводився в умовах дослідного господарства Інституту свинарства УААН відповідно до спеціально розробленої і затвердженої методики. Всі дослідження проводилися на чистопородному поголівї свиней відповідних порід: велика біла, велика чорна, полтавська мясна, українська степова біла. Дослідження проводили у два етапи згідно з методичною схемою, наведеною в табл. Відгодівельні якості вивчали за швидкостиглістю (вік досягнення живої маси 100 кг, днів), абсолютними та середньодобовими приростами, (кг і г), витратою кормів на 1 кг приросту (корм. од.), товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями (мм). При цьому визначали забійну масу, кг; забійний вихід, %; довжину напівтуші, см; товщину шпику (на рівні 6-7 грудних хребців), мм; площу “мязового вічка”, см2; масу задньої частини напівтуші, кг.Молодняк свиней полтавської мясної породи мав більшу живу масу і в 6 місяців - 75,4 кг, що більше від маси тварин І групи на 2,03 %, від ровесників ІІ та IV груп, відповідно, на 6,19 % (Р > 0,999) та 3,00 % (Р > 0,95). У другій серії дослідів найвищі показники живої маси мали підсвинки великої білої породи у 5-місячному віці: вони переважали своїх ровесників із ІІ, ІІІ, IV груп на 8,34-1,96-2,80 % відповідно. Найбільший обхват грудей у обох серіях дослідів мав молодняк свиней великої чорної породи, перевищував велику білу, полтавську мясну та українську степову білу на 2,63; 4,07-4,73; 1,99-2,72 % відповідно. Найвищий індекс масивності був у свиней великої чорної породи і на 9,5-10,5; 16,3-17,8; 9,1-13,7 % перевищував велику білу, полтавську мясну та українську степову білу породи. Живої маси 100 кг підсвинки полтавської мясної породи досягли за 222 дні, на 6-18-12 днів менше від ровесників із І-ІІ та IV груп (Р > 0,999), витративши при цьому на 1 кг приросту 4,40 корм. од., що на 2,86-6,77-4,76 % менше ніж велика біла, велика чорна, українська степова біла породи.За показником скоростиглості тварини великої білої і полтавської мясної порід переважали ровесників великої чорної породи на 5,0-8,4 % (Р > 0,99 - Р > 0,999) та 7,5-6,2 % (Р > 0,999), а українську степову білу породу - на 2,5-5,0 % (Р > 0,999) і 5,1-2,7 % (Р > 0,999 - Р > 0,95). Свині полтавської мясної породи у 8-7-місячному віці мали більш виражений мясний тип тілобудови. За індексом розтягнутості (198,7-195,7 %) підсвинки полтавської мясної породи також переважали свиней великої білої, великої чорної та української степової білої порід на 6,3-9,2 %, 11,5-8,8 % та 6,8-9,7 % відповідно. Свині великої чорної породи мали найвищий індекс збитості 97,2-96,3 %, що на 7,5-5,5 % більше, ніж у великої білої породи та на 13,8-13,4 і 7,1-6,9 % порівняно з полтавською мясною та українською степовою білою породами. Протеїн корму краще за інших перетравлювали свині полтавської мясної породи (76,08 %), а найнижчий коефіцієнт перетравності протеїну був відмічений у тварин великої чорної породи - 72,79 %.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Ріст та розвиток свиней різного напрямку продуктивності. Аналіз експериментальних даних показав, що у першій серії дослідів протягом усіх періодів відгодівлі найвищу живу масу мав молодняк свиней полтавської мясної породи. Так, у віці 4 місяці цей показник становив 45,0 кг, що більше, порівняно з поросятами великої білої породи, на 4,4 % (Р > 0,99) та великої чорної і української степової білої - на 4,65-5,38 % (Р > 0,99-0,99) відповідно.
У 5-місячному віці молодняк свиней полтавської мясної породи мав живу масу 59,2 кг, що на 2,42 % більше ніж у підсвинків із І контрольної групи, та на 6,66 % (Р > 0,99) 3,49 % - від ровесників ІІ-IV груп.
Молодняк свиней полтавської мясної породи мав більшу живу масу і в 6 місяців - 75,4 кг, що більше від маси тварин І групи на 2,03 %, від ровесників ІІ та IV груп, відповідно, на 6,19 % (Р > 0,999) та 3,00 % (Р > 0,95).
Наприкінці відгодівлі тварини полтавської мясної породи мали живу масу 108,0 кг, що на 2,95 % більше, ніж у підсвинків контрольної групи і на 6,93 % (Р > 0,999) та 4,95 % (Р > 0,99) від ровесників ІІ і IV груп.
У другій серії дослідів найвищі показники живої маси мали підсвинки великої білої породи у 5-місячному віці: вони переважали своїх ровесників із ІІ, ІІІ, IV груп на 8,34-1,96-2,80 % відповідно. У 6 місяців тварини з І групи мали більшу живу масу ніж у ІІ, ІІІ, IV групах на 8,39-1,14-3,09 %. У 7-місячному віці жива маса у свиней великої білої породи становила 101,3 кг, що на 9,63 % (Р > 0,999) більше від великої чорної породи та на 2,84-4,54 % - від тварин із ІІІ і IV груп відповідно.
Аналіз показників розвитку піддослідних тварин показав, що в першій серії підсвинки полтавської мясної породи за довжиною тулуба переважали ровесників великої білої, великої чорної та української степової білої порід на 5,38-11,28-5,98 % (Р > 0,999). Подібна тенденція спостерігалась і в другій серії дослідів. Перевага свиней ІІІ групи за цим показником у 7-місячному віці перед тваринами І, ІІ, IV груп становила 5,33-11,57-5,60 % (Р > 0,999). Найбільший обхват грудей у обох серіях дослідів мав молодняк свиней великої чорної породи, перевищував велику білу, полтавську мясну та українську степову білу на 2,63; 4,07-4,73; 1,99-2,72 % відповідно.
На думку багатьох вчених, проміри не дають обєктивної оцінки тілобудови тварин, тому нами були розраховані індекси розтягнутості, масивності, збитості, глибокогрудості, широкогрудості, високоногості, костистості, широкотілості - вузькотілості. Розрахунки показали, що найвищий індекс розтягнутості в обох серіях дослідів мали підсвинки полтавської мясної породи. Він становив 198,7-195,7 %, що на 2,4-9,2; 10,9-8,8; 1,5-9,7 % більше ніж у ровесників великої білої, великої чорної, української степової білої порід. Найвищий індекс масивності був у свиней великої чорної породи і на 9,5-10,5; 16,3-17,8; 9,1-13,7 % перевищував велику білу, полтавську мясну та українську степову білу породи.
Проміри, розрахунки індексів тілобудови свідчать, що молодняк свиней полтавської мясної породи має екстерєр, характерний для мясних порід, а тварини великої чорної, великої білої та української степової білої, навпаки для сальних та комбінованих генотипів.
Відгодівельні якості молодняку свиней. За період відгодівлі молодняк дослідних груп мав різну інтенсивність росту.
Таблиця 2. Відгодівельні якості піддослідних свиней (М ± m)
Дослідні групиnВік досягнення живої маси 100 кг, дн.Середньодобовий приріст, гВитрати корму на 1 кг приросту, корм. од.
І серія
І10228 ± 2,74494 ± 7,614,53 ± 0,04
ІІ10240 ± 1,80471 ± 4,254,72 ± 0,06
ІІІ10222 ± 1,48506 ± 6,634,40 ± 0,01
IV10234 ± 2,09483 ± 7,424,62 ± 0,07
ІІ серія
І10205 ± 1,56569 ± 5,903,93 ± 0,06
ІІ10224 ± 0,74496 ± 3,914,50 ± 0,02
ІІІ10210 ± 1,55553 ± 7,194,04 ± 0,08
IV10216 ± 1,24521 ± 5,114,30 ± 0,07
Як свідчать дані табл. 2, у першій серії дослідів перевагу за всіма ознаками мали підсвинки полтавської мясної породи. Показник середньодобового приросту за весь період відгодівлі становив 506 г, що вище від І групи на 2,43 % (Р > 0,90) та від ІІ-IV груп на 7,43-4,76 % (Р > 0,999-0,95) відповідно.
Живої маси 100 кг підсвинки полтавської мясної породи досягли за 222 дні, на 6-18-12 днів менше від ровесників із І-ІІ та IV груп (Р > 0,999), витративши при цьому на 1 кг приросту 4,40 корм. од., що на 2,86-6,77-4,76 % менше ніж велика біла, велика чорна, українська степова біла породи.
У другій серії дослідів дещо вищий середньодобовий приріст мали підсвинки великої білої породи - 569 г, що вище ніж у тварин великої чорної на 14,6 % (Р > 0,999), полтавської мясної та української степової білої на 9,95-10,3 % (Р > 0,95). При цьому витрати кормів на 1 кг приросту становили 3,93 корм. од. і були меншими від ІІ, ІІІ, IV груп на 12,66-2,72-8,60 % (Р > 0,999-0,99). Отже, кращими відгодівельними якостями характеризувалися свині полтавської мясної та великої білої порід. Найнижчі показники відгодівельних якостей як у першій так і в другій серіях дослідів мав молодняк свиней великої чорної породи.
Вплив генотипу на відгодівельні якості у І серії дослідів знаходився в межах ? = 0,282-0,526. Коефіцієнти кореляції між відгодівельними якостями коливалися в межах r = 0,79-0,96 - велика біла порода; велика чорна - r = 0,50-0,82; полтавська мясна - r = 0,07-0,94 й українська степова біла - r = 0,86-0,97.
У другій серії дослідів також спостерігалася тенденція впливу аналізованого фактора (? = 0,182-0,809). Коефіцієнти кореляції були в межах: велика біла порода - r = 0,12-0,55, велика чорна r = 0,21-0,91; полтавська мясна - r = 0,62-0,91 та українська степова біла порода - r = 0,87-0,98.
Забійні та мясо-сальні якості свиней. У першій серії дослідів (табл. 3) найбільшим забійним виходом характеризувалися підсвинки ІІІ групи (70,0 %), що вище від І, ІІ та IV груп на 2,2-3,1-4,3 % відповідно (Р > 0,95).
Свині полтавської мясної породи мали значно кращі мясні якості. Довжина напівтуші у них становила 95,12 ± 0,95, що на 1,92-3,89-0,95 % більше від їх ровесників великої білої, великої чорної, української степової білої порід. За показниками товщини шпику на холці підсвинки великої чорної породи мали перевагу над тваринами І-ІІІ-IV груп на 11,5-79,4 (Р > 0,99) - 5,1 %. Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями у підсвинків ІІ групи була також найвищою - 34,2 мм, що на 9,6-21,3-6,9 % більше від ровесників І-ІІІ-IV груп.
Найбільшою площею “мязового вічка” характеризувалися туші свиней полтавської мясної породи - 32,87 см2, що на 2,92-5,85-5,50 см2 більше ніж у І-ІІ-IV групах.
Таблиця 3. Мясо-сальні якості піддослідних свиней (М ± m)
Групиn Забійний вихід, %Довжина напівтуші, смТовщина шпику, мм Площа “мязового вічка”,см2 Маса задньої частини напівтуші, кг
На холцінад 6-7 грудними хребцями над 1-м поперековим хребцем На крижах
У другій серії дослідів свині полтавської мясної породи мали також вищі показники довжини тулуба - 93,55см та площі “мязового вічка” - 30,60см2. Показник забійного виходу у підсвинків І і ІІІ груп знаходився на рівні 66,7-65,4 % відповідно. За показником товщини шпику на холці перевагу мали тварини великої чорної породи (56,2 мм), тоді як у ровесників контрольної групи він становив 52,7мм. Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями також була більшою у свиней ІІ групи (37,7 мм), що на 10,23-36,10-8,64 % більше, ніж у І-ІІІ-IV групах.
Таким чином встановлено, що кращими мясо-сальними якостями характеризувалися свині полтавської мясної породи. Довжина напівтуші для них є типовою породною ознакою.
Розрахунки однофакторного дисперсійного аналізу показали, що найбільший вплив генотипу встановлено на відгодівельні ? = 0,282-0,809, забійні та мясо-сальні якості ? = 0,117-0,413.
Свині великої чорної породи мали найбільшу осаленість туш (34,2-37,7 мм), що більше від стандарту на 1,2-4,7 мм.
Морфологічний склад туш та результати хімічного аналізу мяса і сала піддослідних тварин. Виявлені деякі відмінності по співвідношенню окремих частин напівтуші (табл. 4). У першій серії дослідів підсвинки полтавської мясної породи мали масу передньої частини півтуші більшу на 2,2 %, ніж тварини великої білої породи, а маса задньої частини півтуші була майже на тому ж самому - 30,8 %. У другій серії дослідів більшу масу передньої частини мали підсвинки великої білої породи - 40,6 %, що на 0,84-0,54-0,68 % більше, ніж у тварин ІІ-ІІІ-IV груп відповідно. Найвищий показник маси задньої частини півтуші мали підсвинки великої білої та полтавської мясної порід - 33,0 %, що на 1,0-1,7 % більше, ніж у ровесників ІІ та IV груп. Статистично вірогідної різниці за показниками, що вивчались не встановлено.
Таблиця 4. Співвідношення окремих частин напівтуш (М ± m)
За даними таблиці 5 туші всіх піддослідних груп характеризувалися високим виходом мяса та дещо нижчим виходом сала. У першій серії дослідів вихід мяса знаходився в межах 48,8-62,3 %, а сала 26,2-39,1 %.
Таблиця 5. Морфологічний склад туш свиней (М ± m)
ГрупиМаса напівтуші, кгМясо, %Сало, %Кістки, %
І серія
І35,52 ± 1,5454,933,311,8
ІІ34,82 ± 1,8948,839,112,1
ІІІ34,01 ± 1,4062,326,211,5
IV34,90 ± 2,2556,432,211,4
ІІ серія
І32,86 ± 2,0656,929,913,2
ІІ31,85 ± 0,5751,437,011,6
ІІІ32,24 ± 1,8363,625,810,9
IV35,86 ± 2,6255,831,312,9
Найвищим виходом мяса відзначалися свині ІІІ дослідної групи - 62,3 %, що на 7,4-13,5-5,9 % вище, ніж у І-ІІ-IV групах. Вихід сала у підсвинків полтавської мясної породи був найнижчим - 26,2 %, тоді як у великої чорної цей показник був найвищим - 39,1 %. Подібна тенденція за цими показниками спостерігалась і в другій серії дослідів. Найвищій вихід мяса був у свиней ІІІ групи - 63,6 %, а найвищим виходом сала відзначалися тварини ІІ групи - 37,0 %.
Розвиток внутрішніх органів свиней різних генотипів. Результати досліджень внутрішніх органів піддослідних тварин свідчать, що протягом досліджень найвищий показник маси серця мали тварини великої білої (355-365 г) та полтавської мясної порід - 361-373 г (Р > 0,95) (табл. 6). розвиток свиня генотип продуктивність
Таблиця 6. Маса внутрішніх органів свиней різних порід
Перевага за масою печінки та легень також встановлена у свиней цих генотипів. Найнижчими показниками відзначалися тварини великої чорної породи.
Фізико-хімічні властивості мяса і сала свиней різних порід. Дані таблиці 7 свідчать, що в обох серіях дослідів вищу вологоутримуючу здатність мало мясо свиней української степової білої породи - 61,27 та 60,24 %, що перевищувало показник тварин контрольної групи на 0,8-2,9 %. Мясо підсвинків полтавської мясної породи у першій та другій серіях було найніжнішим - 9,53-10,68 сек. Мязова тканина тварин української степової білої породи характеризувалася найбільшою інтенсивністю забарвлення. Результати досліджень фізико-хімічних властивостей сала свідчать про те, що в обох серіях дослідів найвищий вміст вологи встановлено у великої білої породи - 7,35-7,17 %. Найбільша кількість сухої речовини містилась у салі свиней української степової білої - 94,13 та 95,37 %, а найменша - у тварин великої білої породи - 92,65 і 92,83 %. Між показниками початкової і кінцевої температури плавлення сала суттєвої різниці не встановлено.
Таблиця 7. Фізико-хімічні властивості мяса та сала піддослідних свиней (М ± m)
ГрупиМясо Сало
Вологоутримуюча здатність, %Інтенсивність забарвлення, (??1000)РН, од. кислотностіНіжність, секВода, %Суха речовина, %Початкова t плавлення °СКінцева t плавлення °С
Перетравність і використання основних поживних речовин кормів Основним показником ефективності використання кормів є його витрати на 1 кг приросту живої маси. Представлені у таблиці 8 результати досліджень свідчать про високий рівень перетравності органічної речовини кормів підсвинками усіх генотипів, однак кращі показники мали тварини великої білої породи, відповідно, 81,57-80,17 %. Вони переважали своїх ровесників із ІІ-ІІІ-IV груп на 3,24-1,40-1,63 % відповідно. Серед генотипів найвищу перетравність протеїну кормів мали свині полтавської мясної породи: коефіцієнт перетравності знаходився на рівні - 76,08 %, що на 2,29-3,29-1,09 % більше, ніж у І-ІІ-IV групах.
Таблиця 8. Перетравність поживних речовин корму тваринами різних генотипів (М ± m)
Результати балансу азоту, кальцію та фосфору, представлені у таблиці 9, свідчать, що свині великої білої, полтавської мясної порід при дещо вищій продуктивності мали відповідно кращі показники використання азоту та фосфору як до прийнятого - 57,66-33,90 %, 53,70-32,04 %, так і до перетравленого (74,48-80,48 %, 70,84-84,53 %).
Таблиця 9. Використання азоту, кальцію і фосфору тваринами різних генотипів (М ± m)
ГрупиАзотКальційФосфор
Засвоєно, % до прийнятого
І57,66 ± 0,3647,09 ± 0,7533,90 ± 1,10
ІІ51,45 ± 0,4546,33 ± 0,4228,98 ± 0,68
ІІІ53,70 ± 1,0445,11 ± 0,6632,04 ± 1,16
IV52,25 ± 0,5645,86 ± 1,0230,41 ± 0,90
Засвоєно, % до перетравленого
І74,48 ± 0,5494,88 ± 0,5080,48 ± 0,80
ІІ66,24 ± 0,5396,09 ± 0,7876,32 ± 0,84
ІІІ70,84 ± 0,9193,75 ± 0,9684,53 ± 0,68
IV65,99 ± 0,8394,47 ± 0,5079,30 ± 0,45
Морфологічні показники крові піддослідних свиней. Вміст гемоглобіну у крові свиней великої білої породи становив 12,22 г %, у підсвинків великої чорної, полтавської мясної та української степової білої порід, відповідно, - 11,57-11,82-11,50 г %.
Найбільша кількість еритроцитів містилася у крові свиней IV групи - 7,72 млн/мм3, а менша - у тварин ІІ групи - 7,13 млн/мм3.
Дослідами встановлено, що рівень загального білка в усіх піддослідних свиней знаходився практично на одному рівні. Дещо вищі показники мали тварини ІІ та ІІІ груп - 7,73-7,72 г %. Кількість альбумінів у крові була на рівні 35,19-38,29 %, проте більше їх було також у підсвинків великої чорної та полтавської мясної порід.
Аналіз кількісного складу глобулінової фракції свідчить, що у свиней І-ІІ-IV груп найвищий відсоток припадає саме на ?-глобулінову фракцію. Вищою вона була у підсвинків І групи (26,44 %), що на 2,16-4,55-2,33 % більше ніж у ІІ-ІІІ-IV групах.
Хімічний склад та міцність стегнових кісток. Нами вивчався хімічний склад та міцність стегнових кісток залежно від напрямку продуктивності свиней. Аналіз даних, наведених у таблиці 10 свідчить, що у першій серії дослідів найвища маса стегнових кісток була найвищою у свиней ІІІ групи: в порівнянні з І-ІІ-IV групами більше на 2,52-10,14-12,67 % (Р > 0,90).
Таблиця 10. Показники міцності стегнових кісток на злом (М ± m)
За показниками зовнішнього та внутрішнього діаметрів кісток у дослідних групах суттєвої різниці не спостерігалося, хоча ці показники виявилися найбільшими у свиней І групи - 2,30-1,57 см.
Найтовща кісткова стінка була у кістках тварин ІІІ групи, що на 8,82-12,12 % товще від даного показника у свиней І-ІІ-IV груп (Р < 0,90).
За показниками зусилля злому та граничної міцності підсвинки полтавської мясної породи також переважали своїх ровесників із І-ІІ-IV груп на 2,11-6,11-23,0 % (Р > 0,95) та 0,39-1,05-1,61 % відповідно.
У кістковій тканині піддослідних тварин вміст золи знаходився в межах 41,76-48,26 %.
Найвищий показник кальцію був у підсвинків полтавської мясної породи - 11,43 %. Різниця за цим показником із ровесниками І-ІІ-IV груп становила 0,69 (Р > 0,90) - 1,18 (Р > 0,999) - 1,33 % (Р > 0,99) відповідно.
У другій серії найбільшу масу мали кістки свиней IV групи - 278,3 г, а найменшу - ІІ (258,4 г).
За показником зовнішнього та внутрішнього діаметрів, а також товщини кісткової стінки у піддослідних тварин статистично вірогідної різниці не встановлено, хоча незначна перевага за цими показниками спостерігалася у свиней І та IV груп.
Свині української степової білої породи мали вищі показники зусилля злому - 380,2 кг та граничної міцності - 1013,2 кг/см2, і переважаючи ровесників великої білої, великої чорної, полтавської мясної генотипів на 6,49-5,90-7,52 % (Р > 0,95-0,90) та 6,36-2,50-6,30 % відповідно.
За вмістом кальцію у кістках свині IV групи переважали тварин І-ІІ-ІІІ груп на 2-1,3-2,2 % (Р > 0,99).
Розрахунки свідчать, що кореляційний звязок між показниками граничної міцності кісток та вмістом у них кальцію коливався від r = 0,08 до 0,26.
Деґустаційні якості продуктів забою свиней різних генотипів. Із метою якомога повнішої характеристики якості продуктів забою свиней проведена їх деґустаційна оцінка. Дані свідчать, що найбільшу кількість балів отримало мясо свиней української степової білої породи - 26,16, що більше від великої білої, великої чорної, полтавської мясної на 2,14-1,27-1,51 % відповідно.
Найвищу сумарну оцінку бульйону мала полтавська мясна порода - 18,44 балів, що на 3 бали, або 19,4 % (Р > 0,95) більше від великої білої та на 0,56-3,3 балів (Р > 0,999) від великої чорної і української степової білої порід.
Вплив генотипу свиней на показники продуктивності і розвитку піддослідних тварин. У першій серії дослідів встановлено вплив генотипу на показники росту і розвитку: вік досягнення живої маси 100 кг, висота в холці, довжина тулуба - ? = 0,526; 0,601; 0,786, що становить 52,6; 60,1; 78,6 % відповідно (Р > 0,95). Дещо у меншій мірі виявлений вплив за показниками: середньодобовий приріст, витрати корму, обхват, ширина та глибина грудей - ? = 0,282; 0,335; 0,31; 0,281; 0,335, що становить, відповідно, 28,2; 33,5; 31,1; 28,1 та 33 % (Р > 0,95). За показниками забійного виходу, виходу мязової тканини і сала та зусилля злому стегнових кісток вплив становив ? = 0,117; 0,432; 0,721; 0,370, або 11,7; 43,2; 72,1; 37,0 %.
У другій серії дослідів спостерігалася аналогічна тенденція по впливу аналізованого фактора на результативні ознаки продуктивності свиней.
Кореляційний аналіз показників продуктивності свиней різних порід. Досліджені кореляційні звязки між показниками росту, розвитку та забійних якостей свиней свідчать, що напрямок і рівень звязку в значній мірі коливається як між генотипами, так і в межах кожної із них, - у цілому по дослідах вони змінювалися від - 0,01 до 0,99 (табл. 11).
Встановлено, що показники відгодівельних якостей у більшій мірі мають суттєві взаємозвязки з середньодобовим приростом: від 94,5 % - українська степова біла до 96,0 % - полтавська мясна порода. Серед показників розвитку найбільшим значенням кореляції відзначалася довжина тулуба: від 0,510 - велика біла до 0,715 - полтавська мясна порода.
Таблиця 11. Коефіцієнти кореляції між показниками господарсько-корисних ознак
ГрупиСередньодобовий приріст, г Довжина тулуба, см Забійний вихід, %
Вік досягнення живої маси 100 кг Довжина тулуба, см Обхват грудей, см Забійний вихід, % Обхват грудей, см Площа “мязового вічка”, см<2>
Примітка: * - Р > 0,95; ** - Р > 0,99; *** - Р > 0,999.
Економічна оцінка результатів досліджень. Підрахунки показали, що за результатами обох серій дослідів найнижча собівартість 1 ц приросту була у молодняку свиней полтавської мясної - 351,08 грн. та великої білої порід - 313,50 грн. При цьому в тварин цих генотипів був найвищий прибуток на 1 ц живої маси - 413,92 - 451,50 грн.1. Аналіз відгодівельних якостей свиней різних генотипів показав, що в обох серіях дослідів більш скоростиглими були підсвинки великої білої і полтавської мясної порід. Живої маси 100 кг вони досягли у 228-205 та 222-210 днів при середньодобових приростах - 494-569 і 506-553 г, витративши на 1 кг приросту 4,53-3,93 та 4,40-4,04 кормових одиниць. За показником скоростиглості тварини великої білої і полтавської мясної порід переважали ровесників великої чорної породи на 5,0-8,4 % (Р > 0,99 - Р > 0,999) та 7,5-6,2 % (Р > 0,999), а українську степову білу породу - на 2,5-5,0 % (Р > 0,999) і 5,1-2,7 % (Р > 0,999 - Р > 0,95). Витрати корму при цьому були меншими, порівняно з великою чорною породою, на 4,0-12,6 % (Р > 0,95 - Р > 0,999) та 6,7-10,2 % (Р > 0,999), а від української степової білої породи - на 1,9-8,6 % (Р > 0,99) та на 4,7-6,0 % (Р > 0,95).
2. Свині полтавської мясної породи у 8-7-місячному віці мали більш виражений мясний тип тілобудови. Показник довжини тулуба знаходився на рівні 129,2-124,3 см, що більше ніж у тварин великої білої породи на 5,4 %
3. (Р > 0,999), великої чорної та української степової білої на 11,2-11,5 % (Р > 0,999) та 5,9-5,6 % (Р > 0,999) відповідно. За індексом розтягнутості (198,7-195,7 %) підсвинки полтавської мясної породи також переважали свиней великої білої, великої чорної та української степової білої порід на 6,3-9,2 %, 11,5-8,8 % та 6,8-9,7 % відповідно. Свині великої чорної породи мали найвищий індекс збитості 97,2-96,3 %, що на 7,5-5,5 % більше, ніж у великої білої породи та на 13,8-13,4 і 7,1-6,9 % порівняно з полтавською мясною та українською степовою білою породами.
4. Результатами фізіологічних дослідів доведено, що підсвинки великої білої породи мали найвищі коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини корму (80,78 і 81,57 %). Протеїн корму краще за інших перетравлювали свині полтавської мясної породи (76,08 %), а найнижчий коефіцієнт перетравності протеїну був відмічений у тварин великої чорної породи - 72,79 %. Свині великої білої та полтавської мясної порід краще від інших засвоювали азот корму (74,48-70,84 %), у тварин великої чорної породи цей показник становив 66,24 %.
5. Морфологічні дослідження крові свідчать, що за показником загального білка дещо більшу перевагу мали свині полтавської мясної породи (7,72 %) при (Р < 0,90). За вмістом гемоглобіну, кількістю еритроцитів суттєвої різниці не встановлено, що свідчить про клінічно здоровий стан тварин.
6. За мясо-сальною продуктивністю при забої свиней живою масою 100 кг встановлено, що в обох серіях дослідів тварини полтавської мясної породи мали вищі показники довжини напівтуш - 95,12-93,55 см, і площі “мязового вічка” - 32,87-30,60 СМІ, що на 1,92-2,03 % та 2,92-4,61 % більше від ровесників контрольної групи. Найбільша товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців була у свиней великої чорної породи (34,2-37,7 мм), а найменша - у ровесників полтавської мясної (28,2-27,7 мм). Більший вихід мяса відмічено у тварин полтавської мясної породи - 62,3-63,3 %, що на 7,4-6,4 % більше від контрольної групи. За показником виходу сала перевагу мали свині великої чорної породи (39,1-37,0 %), що на 5,8-7,1 % більше за відповідні показники у великої білої породи. Різниця статистично невірогідна.
7. Дослідженнями якості мязової тканини туш піддослідних тварин встановлено, що вологоутримуюча здатність мяса свиней великої білої породи становила 60,47-57,36 %, великої чорної - 60,80-54,06 %, полтавської мясної - 61,07-55,08 % та української степової білої - 61,27-60,24 %. Показник активної кислотності у всіх генотипів був у межах 5,54-5,63. Найніжнішим (9,53-10,68 сек.) було мясо підсвинків полтавської мясної породи. Найбільша кількість жиру (5,74-4,86 %) містилась у мясі тварин великої чорної породи, що на 0,54-2,59 % перевищувало аналогічний показник великої білої породи.
8. За показниками розвитку внутрішніх органів свиней дослідних груп суттєвої різниці не встановлено; їх маса знаходилася у межах фізіологічної норми.
9. Міцність стегнових кісток у свиней піддослідних груп була на достатньо високому рівні, але найвищу граничну міцність - 930,7 кг/см2 та зусилля злому - 352,3 кг у першій серії дослідів мали кістки тварин полтавської мясної породи, що на 3,7-9,7-14,8 кг/СМІ та 7,3-20,3-66,1 кг (Р > 0,95) перевищували показники тварин І-ІІ-IV груп. У другій серії перевага за цими показниками була у підсвинків української степової білої породи - 1013,2 кг/см2 та 380,2 кг, що більше від І-ІІ-ІІІ груп свиней на 60,6-24,7-60,0 кг/СМІ та на 23,2 (Р > 0,95) - 21,2-26,6 кг (Р > 0,90) відповідно.
10. За органоліптичною характеристикою продукти забою свиней піддослідних генотипів отримали високу оцінку, проте варене мясо тварин української степової білої породи найвищу - 26,2 балів. Найбільшу кількість балів отримав бульйон полтавської мясної породи - 18,44, що на 3 бали більше від контрольної групи.
10. Дисперсійний аналіз показав, що на рівень росту, розвитку та продуктивності піддослідних свиней вплив генотипу становив у першій серії дослідів від 11,7 до 78,6 %, а у другій серії - від 18,2 до 80,9 %.
11. За економічними показниками велика біла та полтавська мясна породи мали перевагу над ровесниками великої чорної та української степової білої порід. Так, показник собівартості 1 ц приросту в обох серіях дослідів у них становив 360,90; 313,50 грн. та 351,08; 322,72 грн., а у ІІ і IV групах він знаходився на рівні 376,44; 359,17 грн., та 368,76; 342,36 грн. відповідно. Одержано прибутку на 1 ц приросту: велика біла порода - 404,10; 451,50 грн., полтавська мясна - 413,92; 442,28 грн., у той час, як у великої чорної породи цей показник становив - 388,56; 405,83 грн., а в української степової білої - 396,24; 422,64 грн.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для одержання мясних туш рекомендуємо використовувати свиней полтавської мясної та великої білої порід, а більш жирних туш - велику чорну та українську степову білу породи свиней.
2. При вдосконаленні відгодівельних і мясо-сальних якостей свиней великої білої, великої чорної, полтавської мясної, української степової білої порід доцільно враховувати встановлену залежність між екстерєрними, інтерєрними показниками та їх продуктивністю.
3. Одержані експериментальні дані слід використовувати у навчальному процесі вищих учбових закладів І - IV рівнів акредитації при вивченні дисципліни “Технологія виробництва продукції свинарства”, “Розведення сільськогосподарських тварин”.
Список литературы
1. Нагаєвич В.М., Шостя А.М., Троцький М.Я., Чухліб Є.В., та ін. Вміст еритроцитів у крові молодняку свиней різних порід. // Вісник ПДСГІ. - Полтава, 2001. - № 4. - С. 98-99.
2. Рибалко В.П., Нагаєвич В.М., Ландар А.А. Чухліб Є.В. Особливості методики визначення міцності стегнових кісток у свиней. // Вісник ПДАА. - Полтава, 2002. - № 5-6. - С. 118-119.
3. Чухліб Є.В., Передера Ж.О., Бурбак А.М. Органолептична оцінка мяса свиней різних порід. // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Ветеринарні науки. - Полтава, 2002. - Том 2 (21). - С. 254-256.
4. Бондаренко О.М., Чухліб Є.В. Результати деґустації мяса основних планових порід свиней України. // Вісник ПДАА. - Полтава, 2003. - № 3-4. - С. 72-73.
5. Чухліб Є.В., Бондаренко О.М. Хімічний склад і деґустаційна оцінка якості мяса у свиней різного напрямку продуктивності. // Тваринництво України. - Київ, 2004. - № 1-2. - С. 6-8.
6. Рибалко В.П., Нагаєвич В.М., Ландар А.А., Чухліб Є.В. Методика визначення міцності кісток. // Сучасні методики досліджень у свинарстві. - ПДАА. - Полтава. - 2005. - С. 16-21.
7. Чухліб Є.В. Особливості росту та розвитку свиней різного напрямку продуктивності. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Зб. наук. праць. - Х.: РВВ ХДЗВА, 2005. - Вип. 12 (37). - С. 105-109.
8. Чухліб Є.В. Міцність кісткової тканини свиней різного напрямку продуктивності. // Вісник ПДАА. - Полтава, 2006. - № 1. - С. 168-171.
9. Нагаевич В.М., Чухлеб Е.В. Откормочные и мясо-сальные качества молодняка свиней различных генотипов. // Тезисы Х Международной научно-производственной конференции “Перспективы развития свиноводства”. - Беларусь, 2003. - С. 89-90.
10. Чухліб Є.В. Особливості хімічного складу найдовшого мяза спини у свиней різних генотипів. // Тези Міжнародної науково-практичної конференції “Україна наукова - 2003”. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 17-19.
ЧУХЛІБ Є.В. ВІДГОДІВЕЛЬНІ, МЯСО-САЛЬНІ ЯКОСТІ ТА ОКРЕМІ БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СВИНЕЙ РІЗНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТІ. - РУКОПИС
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН, Полтава, 2006.
Дисертація присвячена вивченню продуктивних якостей та біологічних особливостей свиней великої білої, великої чорної, полтавської мясної та української степової білої порід.
Наведені дані росту і розвитку молодняку різних генотипів, відгодівельних і мясо-сальних якостей, перетравності основних поживних речовин корму, розвитку внутрішніх органів, гематологічних показників.
Межа міцності стегнових кісток у полтавської мясної та української степової білої порід, порівняно з контрольною групою (велика біла порода), була вищою, що свідчить про міцність їх конституції.
Доведено, що фенотипічна різноманітність за ознаками продуктивності, росту та розвитку в значній мірі обумовлюється впливом генотипу.
ЧУХЛЕБ Е.В. ОТКОРМОЧНЫЕ, МЯСО-САЛЬНЫЕ КАЧЕСТВА И ОТДЕЛЬНЫЕ БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СВИНЕЙ РАЗНОГО НАПРАВЛЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ. - РУКОПИСЬ
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт свиноводства им. А.В.Квасницкого УААН, Полтава, 2006.
Диссертация посвящена изучению продуктивных качеств и биологических особенностей свиней крупной белой, крупной черной, полтавской мясной и украинской степной белой пород.
Приведены данные роста и развития молодняка различных генотипов, откормочных и мясо-сальных качеств, переваримости основных питательных веществ корма, развития внутренних органов, гематологических показателей.
Граница крепости бедренных костей у полтавской мясной и украинской степной белой пород, сравнительно с контрольной группой (крупная белая порода), была выше, что свидетельствует о крепости их конституции.
Доказано, что фенотипическая разнообразность по признакам продуктивности, роста и развития в значительной степени обуславливается влиянием генотипа.
CHUKHLIB YE. V. FATTENIAG, MEAT AND LORD QUALITIES, SEPARATE BIOLI GICAL QUALITIES OF PIGS OF DIFFERENT PRODUCTIVE TRENDS. - MANUSCRIPT
The dissertation on competing the scientific degree of a candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals.
The institute of pig-breeding named after O.V. Kvasnytskyy. Ukrainian academy of agrarian sciences, Poltava, 2006.
The dissertation is devoted to studying productive qualities and biological peculiarities of pigs of Large White, Large Black, Poltava Meat, and Ukrainian Steppe White breeds.
Data concerning growing and developing young animals of different genotypes, fattening and meat and lard qualities, digestibility of main feed nutrients, internal organs development, haematological indices have been given.
The limit of thigh bones strength in Poltava Meat and Ukrainian Steppe White breeds was higher comparing to that of the control group (Large White breed) which testifies to the strength of their constitution.
It has been proved that phenotypic diversity according to the signs of productivity, growth and development is to a great extent stipulated by genotype influence.